Sorry, this entry is only available in Українська.
Останіна Анастасія
Помічник бухгалтера Audit Invest
Зміст статті
Що зміниться з 1 квітня 2026 року?
24 лютого 2026 року Верховною Радою був прийнятий закон про внесення змін до Закону України від 16.07.1999 №996-XIV, спрямований на спрощення порядку оформлення первинних документів при наданні послуг.
Законом передбачено, що виконавець може підписувати акти про надання послуг одноособово, якщо такий порядок прямо передбачений письмовим договором.
Цей Закон набирає чинності з 1 квітня 2026 року.
Що змінилося у законодавстві?
Після набрання чинності цим Законом про зміни частину 2 статті 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” буде доповнено наступними нормами:
“Якщо первинний документ містить інформацію про дату (період) надання послуг, виконання робіт або найму (оренди), то відсутність передбачених абзацами шостим і сьомим цієї частини реквізитів зі сторони замовника послуг (робіт) або наймача (орендаря) не є порушенням вимог до оформлення первинного документа, за умови що такий порядок документування господарських операцій передбачено договором, укладеним у письмовій формі, і такі господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку в періоді їх здійснення. Дія положень цього абзацу не поширюється на вимоги до документування господарських операцій, оплата за які здійснюється за рахунок публічних коштів; господарських операцій, здійснених на виконання договорів найму (оренди) державного або комунального майна; договорів будівельного підряду, проектно-вишукувальних робіт; договорів про пожертву, благодійну або гуманітарну допомогу”.
Отже, можна зробити наступні висновки:
- Закон №996 передбачатиме, що для цих первинних документів будуть необов’язкові такі реквізити, як:
- посади і прізвища осіб замовника або наймача (орендаря);
- особистий підпис;
- інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу замовника або наймача (орендаря).
Фактично це означає можливість підтвердження господарської операції без безпосереднього погодження її результату замовником на момент підписання акту.
Але в таких первинних документах обов’язково повинна бути зазначена дата (період) надання послуг, виконання робіт.
- Оформлення первинного документа в односторонньому порядку буде можливим за умови, що це передбачено договором, укладеним у письмовій формі.
Таким чином, якщо договір буде укладено в усній формі або взагалі не буде передбачати такої умови, то первинні документи потрібно буде оформлювати звичайним способом, тобто шляхом складання акту, який підписано уповноваженими представниками обох сторін договору.
З одного боку закон спрямований на зменшення адміністративного навантаження на бізнес шляхом спрощення документообігу.
З іншого боку, щоб скористатися цим спрощенням, сторонам ще на етапі укладання договірних відносин потрібно передбачити відповідну умову у письмовій формі.
Водночас використання односторонніх актів може створювати ризики виникнення спорів між сторонами, зокрема щодо факту, обсягу або якості наданих послуг. Відсутність підпису замовника може ускладнювати доведення факту прийняття послуг у разі конфлікту.
Обмеження та винятки
Також зазначається, що закон не поширюється на:
- господарські операції, оплата за які здійснюється за рахунок публічних коштів;
- господарські операції, здійснені на виконання договорів найму (оренди) державного або комунального майна;
- договори будівельного підряду, проектно-вишукувальних робіт;
- договори про пожертву, благодійну або гуманітарну допомогу.
Попри спрощення оформлення, необхідність оформлення первинних документів не скасовується!
Укладення договору про надання послуг регулюється статтею 63 Цивільного кодексу України (ЦКУ).
За таким договором одна сторона, яка називається виконавцем, зобов’язується надати послугу за завданням іншої сторони – замовника. Послуга вважається наданою, коли вона споживається в процесі виконання певної дії або здійснення певної діяльності. Натомість, замовник зобов’язується оплатити надану послугу, якщо інше не передбачено самим договором (частина 1 статті 901 ЦКУ).
Хоча глава 63 ЦКУ прямо не вимагає складання актів про надані послуги за цим типом договору, це не означає, що такий документ не є необхідним.
Чому акти все ж потрібні?
Необхідність складання актів про надані послуги випливає з вимог законодавства, що регулює бухгалтерський облік та оподаткування.
- Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” (№ 996) чітко встановлює, що первинні документи є підставою для ведення бухгалтерського обліку (частина 1 статті 9). Це означає, що будь-які господарські операції, здійснені підприємством, мають бути підтверджені відповідними первинними документами. Акти про надані послуги є саме такими документами. Аналогічні вимоги містяться в Положенні про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затвердженому наказом Мінфіну від 24.05.1995 №88), де в пункті 2.1 також зазначено, що первинні документи є основою для обліку господарських операцій.
- Податковий кодекс України також вимагає наявності первинних документів. Згідно з пунктом 44.1 ПКУ, платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з оподаткуванням, на основі первинних документів. Забороняється формувати податкову звітність на основі даних, які не підтверджені такими документами.
Таким чином, складання актів про надані послуги є обов’язковим для виконання вимог законодавства щодо ведення бухгалтерського обліку та для коректного відображення господарських операцій з метою оподаткування.
У зв’язку з цим суб’єктам господарювання доцільно переглянути діючі договори та шаблони договорів про надання послуг і, за необхідності, передбачити можливість оформлення актів в односторонньому порядку.
Отже, нововведення спрощує документообіг, однак вимагає уважного підходу до оформлення договірних відносин та оцінки можливих ризиків.
