ТЦУ під прицілом: ключові ризики та поради

Вступ

Звітна компанія щодо контрольованих операцій, здійснених платниками податків за 2024 рік завершена.

Для бізнесу і контролюючих органів ключовий період настає після подання звітності щодо повноти задекларованих контрольованих операцій та вибору відповідного методу трансфертного ціноутворення.

Державна податкова служба проводить детальний аналіз поданої звітності, визначає потенційно ризикові компанії та формує план перевірок з ТЦУ.

Сучасний підхід податкової служби – ризик-орієнтований. Це означає, що перевірки обираються не хаотично, а за системою тригерів – показників, які свідчать про можливі потенційні порушення проведених контрольованих операцій принципу «витягнутої руки».

Варто зауважити, що оцінка ризиків і формування плану перевірок проводиться не лише на основі поданих звітів, а й на підставі даних фінансової звітності, інформації щодо контрольованих іноземних компаній (КІК), автоматичного обміну інформацією (CRS/CbCR).

Ключові ризики ТЦУ, які привертають увагу податкової

Типові запити щодо операцій

Після завершення звітної кампанії та подання звітів з трансфертного ціноутворення компанії зазвичай отримують уточнюючі або контрольні запити. Типові питання, які стосуються деталізації раніше поданої інформації в Звіті та пояснення окремих операцій.

Серед поширених ситуацій – запити на інформацію, що дозволяє уточнити зміст контрольованих операцій, структуру бізнесу, методологію обґрунтування цін та економічну логіку взаємодій з контрагентами. Такі запити можуть охоплювати як технічні аспекти звіту, так і поглиблений функціональний або економічний аналіз.

Нижче наведено перелік інформації, що запитується:

• • 1. Уточнення щодо поданого звіту

    • • виправлення технічних помилок, некоректних кодів, розбіжностей у задекларованих показниках
      • пояснення щодо незаповнених полів
      • деталізація умов постачання, валютних сум

    ---

• 2. Валютні операції та курсові розбіжності

  • • різниця між даними ВМД та відображення операцій в бухгалтерському обліку за курсом визначеним за П(С)БО 21

• ---

  3. Деталі контрольованих операцій

  • • економічна сутність операції (ділова мета)
    • умови договорів і додаткових угод
    • фактичне виконання: інвойси, акти, транспортні документи
    • політика ціноутворення

• ---

• 4. Функціональний аналіз

  • • функції та ризики, які компанія фактично виконує чи, навпаки, не здійснює
    • активи, що використовуються

---

• 5. Структура групи та функціональний профіль

  • • структура власності на дату здійснення операцій та зміни протягом року
    • ролі та функції компанії в ланцюгу створення вартості

---

• 6. Пояснення методів ТЦУ та економічне обґрунтування

  • • вибір конкретного методу і логіка його застосування
    • відмінності підходів платника податків і податкової

---

• 7. Фінансова звітність і управлінські дані

  • • деталізація доходів і витрат, сегментація фінансової звітності
    • розподіл загальновиробничих та адміністративних витрат

---

• 8. Бенчмаркінг та порівняльні компанії

  • • джерела інформації, критерії відбору, фільтри
    • показники порівняльних компаній
    • розрахунки рентабельності та ринкових діапазонів
    • пояснення щодо коригувань

---

• 9. Операції з нематеріальними активами

  • • права на об’єкти інтелектуальної власності
    • методика визначення роялті
    • DEMPE-функції: розробка, вдосконалення, підтримка, захист, експлуатація

---

• 10. Фінансові операції

  • • процентні ставки, умови надання позик, строки виконання зобов’язань;
    • забезпечення та гарантії;
    • графіки погашень;
    • порівняння з ринковими кредитними пропозиціями.

---

Розбіжності між ВМД та бухгалтерським обліком

У процесі моніторингу контрольованих операцій податкові органи активно аналізують дані електронних митних декларацій (ВМД), зіставляючи їх із інформацією, зазначеною у Звіті про контрольовані операції. Одним із ключових показників, на які звертає увагу ДПС, є «Відомості про вартість», відображені у графі 12 ВМД. Податкові органи не перераховують валютні показники самостійно, а використовують саме цю суму в гривневому еквіваленті для проведення аналізу та надсилання запитів.

Однак на практиці застосування гривневого еквіваленту та курсу ВМД не завжди відображає реальні бухгалтерські дані, оскільки порядок визначення курсу для обліку зовнішньоекономічних операцій регулюється – П(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів».

Відповідно до П(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів», усі операції в іноземній валюті при первісному визнанні відображаються у валюті звітності за курсом НБУ на дату здійснення операції (дата визнання активів, зобов’язань, власного капіталу, доходів і витрат або дата здійснення авансового платежу).

При цьому важливо звернути увагу, що дата оформлення ВМД не є датою виникнення активу в бухгалтерському обліку, тому сума у гривневому еквіваленті, що  зазначена в ВМД не завжди відображає ту суму, за якою операція була проведена в бухгалтерському обліку.

У випадку, якщо компанія здійснила попередню оплату, застосовується курс НБУ на дату авансу. Саме цей курс використовується для визначення первісної вартості активу.

Розбіжності між сумою у гривневому еквіваленті, зазначеною у ВМД, та сумою, відображеною в бухгалтерському обліку, є обґрунтованими, якщо операція відображена за правилами П(С)БО 21, адже бухгалтерський облік відображає економічну суть операції, а митні документи – лише факт переміщення товару через кордон.

В таких випадках важливо мати зрозуміле пояснення, як обчислювався курс та підтвердити правильність перерахунку у звітних документах.

Ризик неповноти декларування та штрафи

На підставі таких запитів, податкова робить висновок щодо неповноти декларування контрольованих операцій, за яке ПКУ згідно п. 120.4 ПКУ передбачено фінансові санкції у розмірі 1% від суми контрольованих операцій, незадекларованих у поданому Звіті, але не більше 300 розмірів прожиткових мінімумів (для звітного 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить – 3 028 грн, таким чином штрафна санкція може досягти розміру 908 400 грн).

Не менш поширеним видом запитів є прохання надати детальнішу інформацію щодо задекларованих показників Звіту (метод обґрунтування).

Без належно підготовленої документації неможливо надати розширену та обґрунтовану відповідь на запити податкової щодо обраного методу трансфертного ціноутворення, джерел інформації та показників, що підлягають тестуванню. Документація з ТЦУ є основою для підтвердження правильності обраного підходу, обґрунтування порівняльних даних і доказів ринковості операцій. Відсутність детальних обґрунтувань умов операцій ускладнює аргументацію та збільшує ризик донарахувань податкових зобов’язань.

Усі ці запити не обов’язково вказують на проблему, але сигналізують про необхідність підготувати повні та зрозумілі пояснення, оновити наявні документації відповідно до пп. 39.4.6 ПКУ з урахуванням останніх змін до Податкового кодексу України та перевірити узгодженість інформації між різними файлами та звітами.

Які документи варто мати «під рукою»

Щоб ефективно реагувати на запити після завершення звітної кампанії, варто заздалегідь підготувати та зберігати всі ключові документи, які відображають економічну сутність операцій, підтверджуючі первинні документи, рахунки фактури, договори, акти виконаних робіт. Також це стосується локального файлу трансфертного ціноутворення (класична Документація з ТЦУ), де детально описані функції, активи та ризики кожної сторони, порівняльний аналіз ринкових умов операцій та обґрунтування обраного методу трансфертного ціноутворення.

Вибір методу трансфертного ціноутворення

Пояснення вибору методу трансфертного ціноутворення має спиратися на економічну сутність операцій і функції, які виконуються сторонами угоди. Мета полягає в тому, щоб показати, чому обраний метод найточніше відображає умови «витягнутої руки», чому він пріоритетний серед інших методів і як його застосування забезпечує максимально об’єктивну та прозору оцінку операцій.

Для початку необхідно скласти опис операцій, активів та ризиків, які беруть на себе учасники угоди. Після цього потрібно обґрунтувати вибір конкретного методу, пояснивши, чому він найкраще підходить для конкретного типу операцій і як враховує функції та ризики сторін.

Нижче наведено інфографіку щодо застосування методів ТЦУ:

Методи трансфертного ціноутворення

Вибір найбільш оптимального методу ТЦУ потребує ретельного аналізу та дослідження: оцінки бізнес-моделі, функцій, ризиків, активів, внутрішніх та зовнішніх зіставних операцій, а також доступних ринкових даних. Такий процес займає значний час і вимагає професійного підходу для забезпечення достовірності та обґрунтованості вибору методу.

Чи можна застосовувати одразу декілька методів для оцінки контрольованих операцій?

Так, комбінування методів можливе, такий підхід підвищує точність і обґрунтованість оцінки ринкових умов. Наприклад, один метод використовується основним, а інший – допоміжним для перевірки рентабельності та формування надійного діапазону.

Відповідальність за несвоєчасне надання інформації та документації з ТЦУ

У разі отримання запиту від контролюючого органу необхідно діяти швидко:

• Відповідь на Запит повинна бути надана протягом 15 робочих днів, відповідно до п.п. 73.3.3 ПКУ, включаючи всю інформацію та її документальне підтвердження, зазначені у запиті.
• Документація з ТЦУ на запит податкового органу надається протягом 30 календарних днів з дня отримання запиту, згідно з п.п. 39.4.4 ПКУ.

Несвоєчасне надання інформації або документації може призвести до податкових ризиків та фінансової відповідальності, зокрема:

1. Штрафні санкції (за ненадання інформації за ст. 73 ПКУ)

   Неподання або подання не в повному обсязі платником податків документів чи іншої інформації на запит контролюючого органу, передбачених ст. 73 ПКУ, тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний такий факт (для звітного 2024 року мінімальна заробітна плата становила 7 100 грн).

   Оплата штрафної санкції не звільняє платника податків від обов’язку подання інформації.

2. Запит на подання документації з ТЦУ від ДПС

   Зобов’язує платника податків подати повний пакет документації з трансфертного ціноутворення протягом 30 календарних днів з дати отримання запиту.Неподання документації на запит ДПС передбачає штраф у розмірі 3% суми контрольованих операцій, щодо яких документацію не подано, але не більше 200 розмірів прожиткового мінімуму. Для 2024 року максимальний штраф – 605 600 грн.

   Якщо документацію не подано після спливу 30 календарних днів від граничної дати сплати попереднього штрафу, накладається санкція у розмірі 5 розмірів прожиткового мінімуму за кожен день прострочення, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму. Для 2024 року максимальний штраф – 908 400 грн.

   Сплата таких фінансових санкцій (штрафів) жодним чином не звільняє платника податків від обов’язку подання документації.

   Запит на подання документації з ТЦУ від ДПС зобов’язує платника податків подати повний пакет документації з трансфертного ціноутворення протягом 30 календарних днів з дати отримання запиту

3. Ініціювання документальної позапланової перевірки

   Ініціювання документальної позапланової перевірки можливе у разі, ненадання документації або її надання в недостатньому обсязі, передбаченого пп. 39.4.6 ПКУ. Такі дії будуть розцінені контролюючим органом як підстава для податкової перевірки.