Огляд найбільш суттєвих змін щодо трансфертного ціноутворення, передбачених законопроектом №1210

Sorry, this entry is only available in Ukrainian. For the sake of viewer convenience, the content is shown below in the alternative language. You may click the link to switch the active language.

Підготовлено:

Інна Васільєва, консультант Департаменту трансфертного ціноутворення

 

Проект Закону №1210 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» прийнято Верховною Радою України в цілому 16.01.2020 та направлено на підпис Президенту 11.02.2020.

Президент України має підписати закон протягом п’ятнадцяти днів після його отримання.

В очікуванні підпису президента розберемось в тому, які найбільш суттєві зміни щодо трансфертного ціноутворення передбачені законопроектом у другому читанні.

І. Зміни у визначенні понять

«Пов’язані особи»   Збільшено розмір частки володіння корпоративними правами з 20% до 25% для визнання осіб пов’язаними.
«Постійне представництво»

 

Термін приведено у відповідність до вимог Модельної конвенції ОЕСР щодо податків на доходи і капітал.

Суттєві зміни торкнуться резидентів – юридичних осіб, що діють виключно за рахунок, в інтересах та/або на користь одного нерезидента та/або пов’язаних із ним осіб – нерезидентів (наприклад, агенти) та не здійснюють іншої діяльності.

Такі резиденти мають визнаватися постійним представництвом нерезидента.

Це означає, що для визнання операцій контрольованими між вищезазначеними особами необов’язковим є досягнення платником податку річного доходу у розмірі 150 млн. грн.

«Дивіденди» Відтепер у контрольованих операціях з нерезидентами до дивідендів прирівнюються:

–       платежі за цінні папери (корпоративні права), що виплачуються на користь нерезидента, понад суму, яка відповідає принципу «витягнутої руки;

–       вартість товарів ((робіт, послуг) крім цінних паперів та деривативів), що придбаваються у нерезидента, понад суму, яка відповідає принципу «витягнутої руки»;

–       сума заниження вартості товарів (робіт, послуг), які продаються нерезиденту, порівняно із сумою, яка відповідає принципу «витягнутої руки».

«Розумна економічна причина (ділова мета)»

 

  Операції здійснені з нерезидентами не мають розумної економічної причини (ділової мети), якщо їх головною ціллю є несплата податків та/або зменшення обсягу оподатковуваного прибутку платника податків та в зіставних умовах особа не була б готова здійснювати операції з непов’язаними особами.

Відповідно до нового пп. 140.5.15 при здійсненні операцій з нерезидентами, що не мають ділової мети, фінансовий результат до оподаткування платника збільшується на суму понесених у зв’язку з цим витрат. Обов’язок доведення обставин відсутності ділової мети покладається на контролюючий орган.

 Також слід звернути увагу на наступні визначення понять:

«дохід з джерелом їх походження з України», «котирувальні ціни для цілей статті 39 Кодекс», «материнська компанія міжнародної групи компаній для цілей статті 39 цього Кодексу», «міжнародна група компаній для цілей статті 39 цього Кодексу», «уповноважений учасник для цілей статті 39 цього Кодексу», «пасивні доходи для цілей статті 392 розділу І та розділу IV цього Кодексу».

 ІI. 30% коригування експортних для операцій

Пункт 140.5 ПКУ доповнюється новим підпунктом 140.5.5 – фінансовий результат до оподаткування збільшується на 30% вартості товарів/робіт/послуг реалізованих на користь нерезидентів:

  • зареєстрованих у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого КМУ;
  • організаційно-правова форма яких включена до переліку, затвердженого КМУ.

ІІІ. Визнання операцій контрольованими

З’явився додатковий критерій визнання контрольованими операцій, що не передбачають грошової компенсації

“е) операції, у результаті яких обсяг доходу та/або фінансовий результат платника податку зменшується внаслідок повної або часткової, безповоротної або тимчасової передачі функцій разом з матеріальними та/або нематеріальними активами (або без них), вигодами, ризиками та можливостями іншому платнику податку (іншій особі), в тих випадках, коли у взаємовідносинах між непов’язаними особами така передача не здійснювалась би без компенсації, незалежно від того, чи відображені такі операції у бухгалтерському обліку.”

Крім того, до другого читання в проекті Закону було виключено пункт «д» підпункту 39.2.1.1, яким операції платників єдиного податку 4 групи з нерезидентами зазначеними в підпунктах «а» – «г» пп. 39.2.1.1 ПКУ  визнавались контрольованими.

ІV. Трирівнева структура звітності з ТЦУ

Законопроект передбачає імплементацію кроку 13 плану BEPS, розробленого Організацією економічного співробітництва та розвитку (OECР), що запроваджує трирівневу структуру звітності з трансфертного ціноутворення:

1) документація з трансфертного ціноутворення, що подається місцевим податковим органам та звіт про контрольовані операції (local file),

2) глобальна документація з трансфертного ціноутворення (master file / майстер файл) подається платником податків, що входить до складу міжнародної групи компаній, річний дохід якої дорівнює або перевищує еквівалент 50 мільйонів євро за запитом органу ДПС.

3) звіт у розрізі країн (country-by-country report) міжнародної групи компаній подається у разі, якщо сукупний консолідований річний дохід міжнародної групи компаній, в яку входить платник податків, перевищує еквівалент 750 мільйонів євро. Подає материнська компанія або уповноважений учасник міжнародної групи.

Окрім цього, разом зі звітом про контрольовані операції платники податків до 1 жовтня року, що настає за звітним, зобов’язані подавати повідомлення про участь у міжнародній групі компаній за встановленою формою (пп.39.4.2 ПКУ).

За неподання/несвоєчасне/недостовірне подання вищезазначеної звітності передбачено суттєві штрафні санкції до 1000 прожиткових мінімумів доходів громадян, що станом на 01.01.2020 року становить 2 102 000 грн.

V. Контрольовані іноземні компанії (КІК)

Законопроект передбачає доповнення ПКУ статтею 392 «Контрольовані іноземні компанії», норми якої  мають набути чинності з 2021 року. Зміст правил КІК полягає в оподаткуванні скоригованого прибутку іноземних компаній на рівні контролерів (фізичних та юридичних осіб), які є українськими податковими резидентами.

Податок сплачується лише з тієї частини прибутку КІК, яка контролюється резидентом у % відношенні. Ставка на рівні юридичної особи-контролера становить 18%, а на рівні фізичної особи-контролера – 19,5%. ПКУ передбачає ряд умов, при яких податок на КІК в Україні платити не треба.

Також, контролери повинні щороку подавати в податкову Звіт про КІК за встановленою формою та фінансову звітність КІК.

Детальний опис правил оподаткування КІК потребує окремої статті. Проте, слід зазначити, що штрафні санкції за кожен факт не відображення КІК, за неподання або подання не у повному обсязі контролюючою особою документації з трансфертного ціноутворення, інших копій первинних документів щодо КІК на запит контролюючого органу можуть також сягати до 1000 прожиткових мінімумів доходів громадян, що станом на 01.01.2020 року становить 2 102 000 грн.

VI. Підходи до обґрунтування контрольованих операцій та складання документації з ТЦУ

Передбачені зміни методики обґрунтування операцій з товарами, що мають біржові котирування.

Введено нове поняття – сировинні товари замість звичних товарів, що мають біржові котирування. Під сировинними товарами розуміються товари, для яких непов’язані особи у якості орієнтиру (еталону) для встановлення ціни неконтрольованих операцій використовують котирувальні ціни. Перелік сировинних товарів визначається Кабінетом Міністрів України.

Метод ПНЦ для таких товарів залишається обов’язковим.

Запроваджується новий перелік джерел інформації для отримання котирувальних цін, який є рекомендованим та має офіційно оприлюднюватися на офіційному веб-порталі ДПС.

Збільшено кількість критеріїв, з урахуванням яких необхідно проводити аналіз ризиків сторін контрольованої операції.

Найбільш суттєвим нововведенням є необхідність визначення саме суттєвих економічних ризиків, які беруть на себе сторони операції на підставі укладених договорів та доведення, що особа, яка бере ризик, має фінансову спроможність понести такий ризик та ресурси, необхідні для покриття такого ризику з урахуванням фактичної поведінки сторін операції.

Нові правила обґрунтування безоплатних операцій або операцій з нематеріальними активами

Для таких контрольованих операцій, а також для операцій з нематеріальними активами у разі неможливості застосування традиційних методів, передбачено можливість використання методики зіставної оцінки вартості, яка ґрунтується на розрахунку поточної вартості (дисконтованої вартості) майбутніх грошових потоків.

До складу локальної документації з ТЦО обов’язково має бути включено:

  • Інформацію про бенефіціарних власників платника податків (за наявності);
  • Опис ланцюга постачання (створення вартості) товарів (робіт, послуг) у контрольованій операції
  • Опис операцій з придбання робіт (послуг), НМА, інших предметів господарських операцій, відмінних від товарів, має містити обґрунтування економічної доцільності і наявності ділової мети їх придбання;
  • копію аудиторського висновку щодо фінансової звітності платника податків за відповідний звітний період (якщо його наявність є обов’язковою для платника податків)
  • тощо.

Щодо складання глобальної документації з ТЦО статтею 39 ПКУ буде передбачено ряд окремих вимог.

Перераховані зміни в правилах контролю за ТЦУ, що передбачені Законопроектом 1210 у другому читанні, не є вичерпними, проте найбільш суттєво відображають ряд практичних змін та складнощів, з якими можуть мати справу платники податків у майбутніх звітних періодах. Тож будемо обізнаними та чекаємо остаточного тексту Закону та рішення Президента.

 

Залишились питання? Зв’яжіться з нами прямо зараз!

097 338 12 88, 050 340 11 17

af@audit-invest.com.ua

Будь в курсе первым!
Подпишитесь на рассылку и получайте
только самую полезную информацию для Вашего бизнеса!
Подписаться
Leave your contacts, we will call you back in 5 min!

Leave your details and we will contact you shortly

KyivDniproKam'yansʹke
Написать в
Viber