Ракетний удар по складу ПДВ, форс‑мажор і

Ракетний удар по складу: ПДВ, форс‑мажор і витрати за нерозмитненим імпортом

Sorry, this entry is only available in Українська.

  1. Ситуація: товар купили, ризики перейшли, але він згорів на складі

За результатами аналізу ІПК № 5662ІПК99-00-21-03-02 ІПК від 23.09.2026 року, Товариство:

  • 07.07.2026 перерахувало передоплату нерезиденту за товар за зовнішньоекономічним контрактом;
  • 11.07.2026 товар відвантажено на умовах EXW – ризики знищення перейшли до покупця з моменту передачі перевізнику;
  • 19.07.2026 внаслідок ракетного удару по логістичному терміналу в Київській області сталася пожежа, товар знищено;
  • факт підтверджують: акт ДСНС про пожежу, витяг з ЄРДР, лист перевізника про форс‑мажор;
  • митна декларація не оформлювалася, ПДВ при ввезенні не сплачувався;
  • товар планували використовувати як об’єкт ОЗ, списання – за результатами інвентаризації та акта комісії.

Питання – про ПДВ, податок на прибуток, підтвердження форс‑мажору та наслідки повторного постачання без оплати.

  1. ПДВ: чи є податковий кредит і обов’язок нарахувати 198.5

Ключові норми:

  • п. 198.3, 187.8, 201.12 ПКУ – податковий кредит при імпорті виникає: після сплати ПДВ при ввезенні та на підставі митної декларації, яка підтверджує сплату ПДВ;
  • п. 198.6 ПКУ – без МД/ПН податковий кредит не формується;
  • п. 198.5 ПКУ – нарахування компенсуючих ПДВ‑зобов’язань, якщо активи використовуються в негоспдіяльності / неоподатковуваних операціях;
  • п. 321 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ – на час воєнного/надзвичайного стану товари, придбані з ПДВ і знищені через форс‑мажор, не вважаються використаними в негоспдіяльності, і на них не застосовується п. 198.5.

Позиція ДПС:

  • у цій ситуації митна декларація не оформлювалась, ПДВ при ввезенні не сплачувався, отже: 
    • права на податковий кредит немає;
    • відповідно, обов’язок за п. 198.5 ПКУ не виникає, бо немає раніше сформованого кредиту, який треба компенсувати.

Висновок: Товариство не формує податковий кредит і не нараховує ПДВ‑зобов’язання за п. 198.5 ПКУ, незалежно від факту знищення товару і навіть без прямого застосування п. 321 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ (бо ключовий критерій – відсутність сплаченого ПДВ при імпорті і МД).

  1. Форс‑мажор і документи: чи обов’язковий сертифікат ТПП

Для визначення, чи є форс‑мажор:

  • ст. 141 Закону № 671/97‑ВР – ТПП і регіональні палати засвідчують форс‑мажор і видають сертифікат;
  • Регламент ТПП: форс‑мажор засвідчується по кожному договору / податковому зобов’язанню окремо (п. 6.2).

Для обліку втрат у витратах і коректності обліку ДПС у ІПК підкреслює:

  • облік має ґрунтуватися на первинних документах (п. 44.1, 44.2 ПКУ; Закон № 996);
  • при знищенні/псуванні майна внаслідок пожежі, бойових дій тощо інвентаризація обов’язкова (Положення № 879, Порядок № 419);
  • виявлені нестачі/втрати: 
    • у межах норм – списуються на витрати;
    • понад норми – на винних осіб або на позабаланс до встановлення винних/закриття справи (п. 4 розд. IV Положення № 879).

ДПС окремо вказує:

  • врахування у складі витрат втрат від знищення товару має здійснюватися: 

на підставі первинних документів + результатів обов’язкової інвентаризації, і за наявності сертифіката ТПП про форс‑мажор.

Акт ДСНС, витяг з ЄРДР, лист перевізника – важливі, але не замінюють сертифікат ТПП, якщо потрібно саме засвідчення форс‑мажору у розумінні Закону № 671 і Регламенту ТПП.

  1. Податок на прибуток: списання втрат і податкові різниці

База оподаткування:

  • пп. 134.1.1 ПКУ – об’єкт оподаткування = фінрезультат до оподаткування (за бухобліком), скоригований на податкові різниці;
  • щодо списання запасів (товарів) ПКУ не встановлює спеціальних різниць (останній абзац консультації).

Позиція ДПС:

  • різниць для коригування фінрезультату за операціями списання запасів ПКУ не передбачає;
  • отже: 

вартість знищеного товару (сума передоплати, яка списується через втрату активу)
– відображається у бухобліку за правилами НП(С)БО/МСФЗ;

  • саме так вона впливає на фінансовий результат і, відповідно, на податок на прибуток;
  • додаткового податкового коригування (різниць) не виникає.

Важливо:

  • документи щодо знищення / пошкодження майна (акти, інвентаризація, матеріали щодо форс‑мажору) оформлює особа, відповідальна за зберігання майна
    – у цьому кейсі це може бути постачальник послуг зі зберігання, якщо договір так визначає.
  1. Повторне постачання без додаткової оплати: чи безоплатно отримані ТМЦ і що з 30%‑різницею

Кейс: нерезидент може повторно поставити товар без додаткової оплати на заміну знищеного.

Що говорить з цього приводу ПКУ:

  • пп. 14.1.13 ПКУ – безоплатно надані товари/роботи/послуги – це: 
    • дарування чи інші договори без компенсації;
    • роботи/послуги без вимоги оплати;
    • товари на відповідальному зберіганні, які були використані зберігачем;
  • пп. 14.1.202 ПКУ – продаж (реалізація) включає і безоплатне надання товарів;
  • пп. 140.5.4 ПКУ – 30 %‑коригування фінрезультату при придбанні товарів у: 
    • окремих неприбуткових організацій;
    • «ризикових» нерезидентів (з переліків КМУ, низькоподаткові юрисдикції, певні ОПФ).

Позиція ДПС:

  • ТМЦ, отримані від нерезидента без оплати, враховуються для визначення пов’язаності осіб (пп. 14.1.159 ПКУ);
  • але при безоплатному отриманні: 
    • витрати у резидента на такі товари відсутні,
    • отже, нема бази для застосування 30 %‑різниці за пп. 140.5.4 ПКУ (коригувати нічого);
  • відповідно, різниця за пп. 140.5.4 не виникає, навіть якщо постачальник – нерезидент із «ризикового» переліку.

Щодо ПДВ по повторному постачанню, то ДПС не дає повної відповіді, бо у зверненні бракує інформації:

  • який митний режим буде застосовано;
  • чи сплачуватиметься ПДВ при ввезенні повторного товару.

Отже, ПДВ‑наслідки повторного постачання мають аналізуватись окремо для конкретного митного режиму та факту сплати імпортного ПДВ.

Ключові висновки

  1. ПДВ по знищеному імпорту до розмитнення
  • немає МД і сплаченого імпортного ПДВ →
  • немає податкового кредиту →
  • немає і компенсуючих зобов’язань за п. 198.5 ПКУ.
  1. Форс‑мажор і витрати
  • для списання втрат у витрати потрібні: 
    • інвентаризація та акти комісії;
    • первинні документи (акт пожежі, матеріали справи тощо);
    • сертифікат ТПП про форс‑мажор.
  1. Податок на прибуток по знищеному товару
  • вартість втрат відображається за правилами бухобліку;
  • ПКУ не встановлює різниць для коригування фінрезультату при списанні запасів;
  • податкова база = фінрезультат без додаткових коригувань.
  1. Повторне безоплатне постачання від нерезидента
  • ТМЦ визнаються безоплатно отриманими;
  • 30 %‑різниця за пп. 140.5.4 не застосовується, бо у резидента немає витрат на придбання таких ТМЦ;
  • ПДВ‑наслідки залежать від митного режиму та факту сплати імпортного ПДВ.
  1. Обов’язковість сертифіката ТПП
  • для коректного посилання на форс‑мажор у розумінні ПКУ, Закону № 671 та Регламенту ТПП
    сертифікат ТПП розглядається ДПС як необхідний елемент документального пакета,
    навіть якщо є акт ДСНС, витяг з ЄРДР і лист перевізника.

Ці підходи можна враховувати як орієнтир позиції ДПС, з урахуванням, що ІПК № 5662ІПК99-00-21-03-02 ІПК від 23.09.2026 року має індивідуальний характер і формально застосовується лише до платника, якому її надано.

Джерело: buhgalter911.com (https://buhgalter911.com/uk/news/news-1099958.html)

 

Зв’яжіться з нами прямо зараз!

〉 097 338 12 88, 050 340 11 17

〉 af@audit-invest.com.ua

Be the first to know!
Subscribe to the newsletter and receive
only the most useful information for your business!
Subscribe

    Leave your contacts, we will call you back in 5 min!

      Leave your details and we will contact you shortly

      KyivDniproKam'yansʹke
      Написать в
      Viber