Sorry, this entry is only available in Українська.
Право на податковий кредит за імпортними зразками виникає незалежно від напряму їх подальшого використання — це прямо випливає з пп. 198.1 та 198.2 ПКУ. Тобто навіть якщо товар отримано безоплатно, а надалі буде роздано безкоштовно, підприємство все одно має право відобразити суму сплаченого при розмитненні ПДВ у складі податкового кредиту в тому звітному періоді, коли оформлено митну декларацію.
Документом, що підтверджує це право, є сама митна декларація, оформлена належним чином і яка підтверджує факт сплати податку (пп. 201.12 ПКУ). Датою виникнення податкових зобов’язань з ПДВ при ввезенні товару є дата подання митної декларації (пп. 187.8 ПКУ), а дата віднесення сплаченого ПДВ до податкового кредиту — це дата фактичної сплати податкових зобов’язань (абз. 3 пп. 198.2 ПКУ).
Важливий нюанс: база оподаткування ПДВ при імпорті визначається не за договірною вартістю (яка в даному випадку нульова), а за митною вартістю товару, з урахуванням мита, що підлягає сплаті (пп. 190.1 ПКУ). Тому попри безоплатність отримання зразків, підприємству доведеться сплатити ПДВ та інші митні платежі виходячи саме з митної вартості. У декларації з ПДВ ця сума відображається у рядку 11.1: у колонці А — митна вартість товару, у колонці Б — сплачена сума ПДВ.
Що стосується подальшого використання зразків, тут діють різні правила залежно від напряму:
- Якщо зразки продаються за плату — ПДВ нараховується за загальними правилами продажу, але з урахуванням мінімальної бази оподаткування, встановленої абз. 2 п. 188.1 ПКУ. Оскільки ціна придбання дорівнює нулю, базою для нарахування зобов’язань стає фактична ціна реалізації товару;
- Якщо зразки використовуються всередині підприємства для господарських цілей, що є об’єктом оподаткування ПДВ (наприклад, для гарантійних замін), — вони списуються на витрати за загальними правилами, і додаткових податкових зобов’язань з ПДВ нараховувати не потрібно;
- Якщо зразки роздаються безоплатно з рекламною метою — тут ситуація особлива: незважаючи на безоплатний характер передачі, зобов’язання з ПДВ все одно нараховуються, і знову ж таки — з урахуванням мінімальної бази оподаткування за абз. 2 п. 188.1 ПКУ. Це логічно випливає з того, що операція вважається постачанням товару в розумінні ПКУ, навіть якщо компенсація відсутня;
- Якщо товар використовується в негосподарській діяльності, у діяльності, що не є об’єктом оподаткування ПДВ, або в неоподатковуваних операціях — підприємство зобов’язане донарахувати податкові зобов’язання за правилами п. 198.5 ПКУ, оформивши відповідну податкову накладну.
Окремо варто зауважити щодо бухгалтерського обліку самої безоплатної роздачі з рекламною метою: вартість зразків списується проводкою Дт 93 Кт 28 у складі рекламних витрат. При цьому дохід від такої операції не визнається — це прямо випливає з норм п. 5 П(С)БО 15, оскільки збільшення економічних вигод у підприємства в такому випадку не відбувається. Платники податку на прибуток, які коригують фінрезультат до оподаткування на різниці з розділу ІІІ ПКУ, мають звернути увагу на різниці з пп. 140.5.9 та пп. 140.5.10 ПКУ. Якщо дотримуються наведені там умови, слід буде застосовувати відповідні різниці.
Висновки
- Податковий кредит з ПДВ за безоплатно отриманими імпортними зразками виникає в загальному порядку на дату митного оформлення, незалежно від того, як товар буде використано в подальшому;
- База оподаткування ПДВ при ввезенні визначається за митною, а не за договірною вартістю, тому нульова ціна товару не звільняє від сплати податку та мита при розмитненні;
- Нарахування податкових зобов’язань з ПДВ при подальшому використанні зразків залежить від напряму їх використання: продаж та рекламна роздача оподатковуються з урахуванням мінімальної бази за п. 188.1 ПКУ, використання у господарській діяльності — без додаткових зобов’язань, а негосподарське чи неоподатковуване використання вимагає донарахування за п. 198.5 ПКУ.
За матеріалами:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text
Зв’яжіться з нами прямо зараз!
〉 097 338 12 88, 050 340 11 17
〉 af@audit-invest.com.ua
