що потрібно знати про резерв сумнівних боргів?

Головне, що потрібно знати про резерв сумнівних боргів

Підготовлено:

Анастасія Рошуор, Спеціаліст департаменту аудиту, МСФЗ та консалтингу

Відповідно до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість» (далі – НП(С)БО), сумнівним боргом вважається поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує невпевненість її погашення боржником.

Підставою для визнання боргу сумнівним та відповідного створення резерву сумнівних боргів може бути наявність обставин та професійних суджень, які підтверджують невпевненість одержання доходу та непогашення дебіторської заборгованості (лист Мінфіну від 09.12.2003 № 31-04200-30-5/7021).

Аналізуючи підстави для створення резерву, головному бухгалтеру важливо приймати рішення не тільки на основі власних суджень, а також брати до уваги професійну оцінку щодо сумнівності боргу управлінського персоналу, юриста тощо, які зможуть висловити свою експертну думку.

Відповідно до НП(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість», вимоги щодо дебіторської заборгованості, на яку можнастворити резерв сумнівних боргів, наступні:

  • заборгованість є поточною, строк погашення становить менше 12 місяців;
  • не отримана шляхом придбання й не призначена для продажу;
  • є фінансовим активом, тобто погашається грошовими коштами або їх еквівалентами чи інструментами власного капіталу (п.4 НП(С)БО 13).

В жодному разі резерв сумнівних боргів не може формуватися на:

  • заборгованість за виданими авансами;
  • безнадійну дебіторську заборгованість;
  • довгострокову дебіторську заборгованість, строк погашення якої більше 1 року;
  • придбані векселі;
  • дебіторську заборгованість по розрахункам з бюджетом;
  • дебіторську заборгованість по відступленню права вимоги;
  • дебіторську заборгованість, забезпечену заставою.

НП(С)БО 10 визначає два методи розрахунку величини резерву сумнівних боргів:

  • застосування абсолютної суми сумнівної заборгованості;
  • застосування коефіцієнта сумнівності.

Метод абсолютної суми полягає в тому, що величина резерву визначається, ґрунтуючись на аналізі платоспроможності окремих дебіторів.

При застосуванні коефіцієнта сумнівності, величина резерву визначається шляхом множення суми залишку дебіторської заборгованості на початок періоду на коефіцієнт сумнівності, який, в свою чергу, розраховується наступними способами:

  • Визначення питомої ваги безнадійних боргів у чистому доході.
  • На підставі класифікації дебіторської заборгованості за строками непогашення.
  • Визначення середньої питомої ваги списаної протягом періоду дебіторської заборгованості у сумі дебіторської заборгованості на початок відповідного періоду за попередні 3-5 років.

Необхідно зазначити, що до різних видів дебіторської заборгованості можна застосовувати різні методи визначення резерву. Обраний підхід має бути зазначений в обліковій політиці Компанії.

У випадку, коли сумнівна дебіторська заборгованість перетворюється на безнадійну (наприклад, сплив терміну позовної давності, компанія отримала інформацію щодо ліквідації боржника, суд відхилив позив компанії щодо стягнення заборгованості з боржника тощо), відбувається її списання за рахунок резерву сумнівних боргів.

Нагадаємо, що Законом України від 30.03.2020 № 540-IX, що набрав чинності 02.04.2020 р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» п.12 розділу “Прикінцеві та перехідні положення” Цивільного Кодексу України (далі – ЦКУ) було доповнено наступним змістом:

«12. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».

В ст. 257 ЦКУ зазначено, що загальний строк позовної давності становить 3 роки, однак, враховуючи вищезазначені зміни, строк позовної давності продовжується на період дії карантину і, відповідно до цього, визнання безнадійної дебіторської заборгованості через закінчення строку позовної давності та її списання під час карантину, є неможливим. На сьогоднішній день, урядом подовжено карантин в Україні до 31 серпня 2021 року.

Також, звертаємо увагу, що відповідно до ст. 134 Податкового Кодексу України, платники податків, у яких річний дохід визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період перевищує сорок мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків), об’єкт оподаткування повинен визначати шляхом коригуванням фінансового результату до оподаткування на різниці, що виникають відповідно до ПКУ, у тому числі різниці, що виникають при формуванні забезпечень (резервів), які зазначено у пунктах 139.1 – 139.3 статті 139 ПКУ. Зазначимо, що суми відображених різниць обов’язково мають бути узгоджені з відповідними даними бухгалтерського обліку (рахунки 38, 71, 94).

З метою уникнення податкових ризиків та помилок в обліку, радимо систематично проводити аналіз сум дебіторської заборгованості, своєчасно нараховувати резерв сумнівних боргів та слідкувати за термінами позовної давності.

 

Залишились питання? Зв’яжіться з нами прямо зараз!

097 338 12 88, 050 340 11 17

af@audit-invest.com.ua

Будь в курсе первым!
Подпишитесь на рассылку и получайте
только самую полезную информацию для Вашего бизнеса!
Подписаться

    Залиште свої дані, ми передзвонимо Вам протягом 5 хвилин!

      Залиште свої дані, ми зв'жемся з вами найближчим часом

      КиївДніпроКам'янське
      Написать в
      Viber