Підготовлено:
Людмила Хіміч, Директор Департаменту Аудиту та Консалтингу. Партнер з контролю якості.
Нещодавно до нас звернулося товариство, що є великим за своїми показниками фінансової звітності. Керівництво розмірковує над наступним: а чи проводити аудит фінансової звітності за 2019 рік? Для товариства, яке не є акціонерним, яке не є емітентом цінних паперів, витрати на аудит – це додаткові «незрозумілі» витрати.
Так, з одного боку норма Закону щодо обов’язкового аудиту середніх та великих товариств, що не є емітентами цінних паперів – нова, недостатньо зрозумілими є механізми контролю за дотриманням вимог законодавства, процес накладання та стягування штрафів тощо. Взагалі потенційний розмір штрафів не складає мільйони гривень, тому є «конкурентним» у порівнянні з вартістю аудиторської перевірки. Так може не варто проводити аудит? Може достатньо заплатити штраф?
Мотиви товариства зрозумілі. Проте давайте розглянемо питання з іншого боку. Почнемо із того, що нагадаємо, що відповідно до норм чинного законодавства, починаючи з 01.01.2019 року у великих підприємств є обов’язок:
- складання фінансової звітності на основі таксономії фінансової звітності за міжнародними стандартами фінансової звітності,
- складання Звіту про управління в повному обсязі,
- проведення конкурсу з відбору аудитора, який має право надавати послуги з обов’язкового аудиту фінансової звітності підприємств, що становлять суспільний інтерес,
- проведення аудиту фінансової звітності,
- оприлюднення фінансової звітності з аудиторським звітом, звіту про управління на веб-сторінці або веб-сайті підприємства (у повному обсязі),
- подання фінансової звітності до центру збору фінансової звітності, операційне управління яким здійснюється НКЦПФР.
Які ж ризики та яку відповідальність несе Товариство відповідно до норм чинного законодавства щодо порушення порядку оприлюднення фінансової звітності підприємствами? Акценти такі:
- відповідно до ЗУ №996 та ПКМУ №419 фінансова звітність за МСФЗ складається на основі таксономії фінансової звітності та подається до центру збору фінансової звітності, операційне управління яким здійснюється НКЦПФР, з метою забезпечення доступу органів державної влади, інших органів та користувачів до поданої підприємствами фінансової звітності (на даний момент працює в тестовому режимі);
- нормами законодавства визначено орган, який проводить нагляд за підприємствами, що зобов’язані оприлюднювати фінансову звітність разом з аудиторським висновком (Орган суспільного нагляду за аудиторською діяльністю);
- відповідно до ст.24422 КУпАП та згідно з пп.15 п.15 Статуту Державної установи «Орган суспільного нагляду за аудиторською діяльністю» для досягнення мети та виконання Статутних завдань Орган суспільного нагляду за аудиторською діяльністю має повноваження щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення (у тому числі за зверненням користувачів фінансової звітності), пов’язаних з порушеннями законодавства в частині ненадання інформації до ДУ «ОСНАД» у випадках, передбачених Законом, та не оприлюднення фінансової звітності разом з аудиторським звітом;
- Орган суспільного нагляду має персонал, технічні й інформаційні можливості щодо здійснення своїх функцій. На сьогодні ними проведено підготовчу роботу та сформовані переліки підприємств, що повинні виконувати вимоги ЗУ №996 з оприлюднення фінансової звітності;
- Орган суспільного нагляду фінансується за рахунок внесків, зокрема, що сплачуються за кожним договором на проведення аудиту підприємств суспільного інтересу. Тому його зусилля будуть спрямовані на дотримання всіма суб’єктами суспільного інтересу виконання норм законодавства щодо проведення обов’язкового аудиту. Розмір внеску – фіксована частина у розмірі трьох мінімальних заробітних плат (фіксований внесок) та 0,8% від суми договору на обов’язків аудит (внесок від винагороди);
- визначений Орган суспільного нагляду має повноваження щодо накладання адміністративного стягнення, розмір якого складає від 17 000 грн. (вперше), та до 51 000 грн. (в подальшому). При цьому накладення стягнення не звільняє підприємство від обов’язку проведення аудиту.
Крім цього, варто нагадати, що фінансова звітність, а саме – фінансовий результат, визначений у фінансовій звітності, є підставою для проведення розрахунку об’єкта оподаткування податком на прибуток відповідно до норм ПКУ.
Тому фінансова звітність, яка підтверджена аудитором, надає впевненості в правильності визначення статей активів та зобов’язань підприємства, визначення фінансового результату діяльності відповідно до застосованої концептуальної основи.
Ми рекомендуємо не поспішати з відмовою, а виважено підійти до питання проведення обов’язкового аудиту, та врахувати наведене вище при прийнятті управлінського рішення. Проте і не затягувати процес, тому що середніх та великих підприємств — не емітентів цінних папері – дуже багато, а аудиторських фірм, які мають право проводити аудит таких суб’єктів – мало, особливо тих, які мають досвід, кваліфікованих кадрів, та можуть провести аудит з користю для підприємства.
Залишились питання з аудиту? Зв’яжіться з нами прямо зараз!
〉 097 338 12 88, 050 340 11 17
〉 af@audit-invest.com.ua







