Підготовлено:
Ангеліна Кравцова
Фахівець напрямку ТЦУ
Ольга Мироненко,
Фахівець напрямку ТЦУ
З 1 січня 2019 року набрав чинності Закон України № 2628-VIII від 23.11.2018 р. “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інші законодавчі акти України з покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків та зборів”.
Зміни впливають також на питання, пов’язані з трансфертним ціноутворенням.
Критерії визнання операцій контрольованими
Операції постійного представництва з нерезидентом
З 01.01.2019р. підпунктами 39.2.1.1 і 39.2.1.4 ст.39 ПКУ, закріплено, що внутрішньогосподарські розрахунки між нерезидентом і його постійним представництвом слід вважати контрольованими.
Операції через “номінального” посередника
Нагадаємо, що «номінальними» посередниками з метою контролю за ТЦО вважаються компанії, які мають місце в ланцюгу постачання, але при цьому не виконують істотних функцій, не використовують істотних активів і не приймають на себе істотних ризиків, пов’язаних з придбанням (продажем) товарів і послуг з такого ланцюга. Іншими словами: існують тільки «на папері».
З 01.01.2019р, згідно пп.39.2.1.5 ст.39 ПКУ, контрольованими визнаються операції, здійснені платниками податків через «номінальних» посередників не тільки зі зв’язаними компаніями-нерезидентами, але і з нерезидентами, зазначеними в пп.39.2.1.1 ПКУ ст. 39, в тому числі:
- резидентами «низькоподаткових юрисдикцій»;
- компаніями, які мають організаційно-правову форму, включену до Переліку КМУ №480;
- комісіонерами-нерезидентами.
Тому тепер компаніям необхідно розуміти повний функціонал всіх учасників по всьому ланцюжках постачання товарів (робіт, послуг) розкривати відповідну інформацію контролюючим органам.
Особливості обґрунтування контрольованих операцій
Превалювання суті над формою
За новими правилами, при проведенні аналізу функцій, ризиків і активів, які залучені в контрольованій операції, необхідно приділяти особливу увагу фактичним обставинам проведення таких операцій, оскільки вони мають перевагу перед попередньо оформленими договірними умовами.
Також введена норма, згідно з якою, здійснена, але документально не оформлена контрольована операція, для цілей ТЦУ розглядається відповідно до фактичною поведінкою сторін угоди та умовами її проведення.
Таким чином, платникам податків недостатньо буде пред’явити контролюючому органу наявність або відсутність формальних первинних документів. Необхідно буде привести додаткові докази реальності здійснення угод, тому як наявність зазначеної норми дозволить ДФС здійснювати перекваліфікацію проведених операцій з урахуванням їх економічної суті.
Критерії порівнянності операцій
У новому пп.39.2.2.9 конкретизований порядок зіставлення комерційних і фінансових умов угод в частині дослідження, використаних сторонами активів (виробниче обладнання, нематеріальні активи, фінансові активи тощо), їх природи (вік, ринкова вартість, розташування, наявність прав захисту і т.п.); аналізу впливу нематеріальних активів (їх юридичне володіння і договірні умови використання, ексклюзивність, ступінь і тривалість правового захисту, географічна сфера застосування, строк корисного використання, стадія розробки тощо).
Вибір досліджуваного боку
У новій редакції пп. 39.3.2.7 ПКУ закріплено, що стороною для дослідження вибирається та сторона, для якої, крім іншого, є найбільш повна і документально підтверджена інформація про фінансові показники контрольованої операції, які використовуються для розрахунку показників рентабельності, передбачених пп.39.3.2.5 ПКУ.
Це, перш за все, стосується випадків, коли контрагент-нерезидент виконує менше функцій, але об’єктивно не може бути обраний стороною для дослідження, в зв’язку з відсутністю інформації про його фінансові показники в рамках контрольованої операції.
Розрахунок ринкового діапазону
З 01.01.2019 р. обов’язковому обґрунтуванню підлягають причини, за якими визначення ринкового діапазону рентабельності проводилося на підставі інформації за кілька звітних періодів (років) з використанням середньозваженого показника рентабельності.
Повноваження податкових органів при здійсненні контролю за ТЦУ
У редакції нового пп. 39.5.2.13 ПКУ законодавці розширили механізми контролю за ТЦУ шляхом:
- можливості проведення зустрічних звірок не тільки сторін контрольованої операції, але і всіх залучених платників податків в ланцюжку постачання від платника податків до нерезидента;
- направлення запитів до компетентних органів іноземних держав стосовно предмета і обставин здійснення контрольованої операції і / або господарської діяльності та показників фінансової звітності нерезидента – сторони контрольованої операції;
- проведення зустрічей з платником податків для обговорення методології обґрунтування умов контрольованих операцій принципом «витягнутої руки», яка застосована податковим органом під час перевірки.
Залишились питання? Зв’яжіться з нами прямо зараз!
〉 097 338 12 88, 050 340 11 17
〉 af@audit-invest.com.ua
