COVID-19 і трансфертне ціноутворення: що робити зі збитками?

Извините, этот техт доступен только в “Украинский”. For the sake of viewer convenience, the content is shown below in the alternative language. You may click the link to switch the active language.

Підготовлено:

Юлія Єгорова, Керівник Департаменту трансфертного ціноутворення

 

 

Ангеліна Кравцова, консультант Департаменту трансфертного ціноутворення

 

Прибуток відіграє важливу роль в оцінюванні підприємницької діяльності будь-якої компанії. Він є головною метою господарської діяльності, основним рушійним мотивом бізнесу.

Карантин 2020 року, пов’язаний з запобіганням розповсюдження COVID-19, вніс певні корективи у діяльність підприємств у всьому світі, в тому числі і в Україні. В першу чергу це примусове припинення діяльності більшості підприємств торгівлі. Карантинні заходи призвели до втрати підприємствами доходів, припинення поставок та спричинили втрату актуальності до того успішних напрямів діяльності.

Найбільш чутливими до несприятливих економічних умов є компанії з високими фіксованими витратами, до яких належить промислове виробництво. Однак такі умови торкнулися і інші сфери бізнесу, зокрема дистриб’юторів міжнародних компаній, що здійснюють імпорт товарів на територію України з метою їх подальшої реалізації. Розглянемо детальніше.

На перший погляд тимчасове припинення діяльності підприємства означає скасування поставок, тобто витрат на закупівлю товарів та пов’язаних з ними супутніх послуг з доставкою товарів на склад, митного оформлення та ін. Можна припустити, що втрата доходів супроводжується і скасуванням витрат. Та це твердження буде помилковим.

Будь-яке підприємство має незмінні постійні витрати, до яких, зокрема, але не виключно можна віднести такі:

  • заробітна платня працівників та пов’язані з нею відрахування до бюджету;
  • витрати на рекламу та маркетинг;
  • оренда приміщень (складських та торгівельних);
  • витрати на утримання будівель;
  • амортизація основних фондів та ін.

Таким чином, на кінець 2020 року очікується велика кількість підприємств, які матимуть фінансовим результатом не лише зниження прибутковості, а й збитки. Такий результат спричинить певні проблеми при складанні документації з  трансфертного ціноутворення (надалі – ТЦУ), а точніше – під час проведення аналізу відповідності здійснення контрольованих операцій принципу «витягнутої руки».

При застосуванні методу порівняльної неконтрольованої ціни  предметом дослідження є ціни, а тому фінансові результати підприємства не матимуть впливу на результати аналізу за даним методом.

При застосуванні методів ціни перепродажу та «витрати плюс» порівнюються показники валової рентабельності та валової рентабельності собівартості, що враховують доходи та собівартість виключно реалізованих товарів. Постійні витрати, пов’язані з простоями, не матимуть впливу на валову рентабельність підприємств, а отже ми не очікуємо її суттєвих коливань (крім випадків надання особливих знижок, пов’язаних із загальними економічними умовами та карантином).

Проте, є ще метод чистого прибутку, який використовується у випадках, де неможливо застосувати жоден зі попередніх. При застосуванні даного методу, відповідні фінансові показники платника податків в контрольовані операції порівнюються з аналогічними показниками в зіставних компаній, що здійснюють свою діяльність у тому ж сегменті, що й платник податків (наприклад, за таким самим кодом КВЕД).

Відповідно до пп. 39.3.2.9 Податкового кодексу України (надалі – ПКУ), окрім зіставності видів діяльності потенційно зіставних компаній та незалежності їх діяльності, необхідно, щоб фінансові результати таких компаній не були збитковими:

«Інформація про зіставних юридичних осіб для розрахунку фінансових показників, зазначених у підпункті 39.3.2.5 цього підпункту, використовується у разі одночасного дотримання таких умов:

2) якщо зіставна юридична особа не має збитків за даними бухгалтерської (фінансової) звітності більш ніж в одному звітному періоді у періодах, які використовуються для розрахунку відповідних фінансових показників»

Тобто, прямо читаючи дану норму ПКУ, за результатами 2020 року підприємство повинно буде відшукати серед компаній свого сегменту бізнесу (які в більшості також будуть збитковими, враховуючи кризові обставини), ті, що будуть мати позитивний фінансовий результат, і порівнювати свій показник рентабельності з таким несправедливим діапазоном показників. Фінансовий результат необхідно буде збільшити до мінімальної межі діапазону зіставних значень і, відповідно, зробити додаткові відрахування з податку на прибуток до бюджету.

Відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України (надалі – ГКУ) підприємництво є господарською діяльністю, що здійснюється на власний ризик, хоча і зазначено, що з метою одержання прибутку. Ризик підприємницької діяльності і означає можливість мати збитки. При цьому підприємства, що планують своє довгострокове перебування на ринку, очікують у майбутньому отримувати прибутки. Такі реалії чомусь не враховуються у вищезазначеній нормі ПКУ.

Будь-яке незалежне підприємство має на меті отримання прибутку від здійснення господарської діяльності. Тимчасові збитки можуть бути спричинені витратами на розробку нового виду продукції, освоєнням нових ринків збуту, несприятливими економічними умовами або іншими причинами. Збитки від карантинного простою є надзвичайними результатами діяльності, спричиненими вимушеним призупиненням діяльності. Відповідно до Настанов ОЕСР[1]:

«Надзвичайні результати можуть складатися зі збитків або незвичайно великих прибутків. Надзвичайні результати можуть впливати на фінансові індикатори на які звертають увагу у обраному методі (наприклад індикатор валової маржі коли застосовується ціна перепродажу або індикатор чистого прибутку коли застосовується метод чистої маржі від операцій). Вони також можуть впливати на інші елементи, наприклад, виняткові елементи які знаходяться нижче лінії але тим не менше можуть відобразити виняткові обставини. Якщо одна або декілька потенційних ознак порівнянності мають надзвичайні результати для розуміння причин таких надзвичайних результатів необхідно провести подальші дослідження».

В поточних обставинах загальної кризи підприємницької діяльності збитки і є нормою і не можуть означати «неринковість» здійснення контрольованих операцій.

На наш погляд є декілька шляхів вирішення проблеми доказування відповідності здійснення контрольованих операцій принципу «витягнутої руки» для підприємств, що, як очікується, будуть мати від’ємний фінансовий результат за підсумками 2020 р.

  1. Застосування іншого методу, ніж метод чистого прибутку

Однак, якщо у попередніх звітних періодах використовувався саме зазначений метод, це може привернути увагу податківців і викликати наступні питання. Якщо можливо застосувати більш пріоритетний метод зараз, то чому раніше було неможливо? Підприємство уникало додаткових нарахувань з податку на прибуток або ж просто йшло шляхом найменшого спротиву й застосовувало більш прості й зрозумілі розрахунки? Тож, при зміні методу необхідно мати дуже вагомі докази того, що в попередніх періодах такий підхід був неможливим або бути впевненим, що ретроспективне застосування нового методу не призведе до штрафних санкцій.

  1. Врахування надзвичайних умов при проведенні економічного аналізу

Якщо застосування іншого методу ТЦУ не видається можливим, то, як зазначалось вище, необхідно врахувати всі надзвичайні обставини при розрахунку показника чистої рентабельності підприємства. Оскільки при виключенні з вибірки компаній зі збитковими результатами діяльності ринковий діапазон не буде відображати реального впливу економічних обставин на результати діяльності зіставних компаній, важливо, щоб розрахунок фінансового результату компанії також був очищений від впливу надзвичайних факторів, таких, як карантинне призупинення діяльності, вимушений простій тощо.

Зазначимо також, що несприятливі умови підприємницької діяльності торкнулись більшість галузей українського ринку, хоча й не всіх. Для платника податку важливо упевнитись, що збитковість його діяльності відповідає реаліям ринку, на якому він веде свою діяльність. Тобто, більшість компаній, що працюють за таким самим кодом КВЕД, що й зазначений платник податку, і виконують аналогічні функції у ланцюгу доданої вартості, за той самий період також будуть мати збитки або значне зниження прибутку від діяльності.

Тільки маючи упевненість у тому, що надзвичайні обставини та аномальні збитки торкнулись усіх гравців ринку, на якому платник податків здійснює підприємницьку діяльність, можна розпочинати проведення сегментування фінансової звітності та очищенням її від «надзвичайних» витрат.

Слід також зазначити, що з огляду на міжнародну практику ТЦУ, спірним є питання про побудову ринкового діапазону показників рентабельності зіставних компаній виключно на підставі позитивних значень. Відповідно до Настанов ОЕСР[2]:

«Незалежне підприємство не продовжуватиме збиткову діяльність, якщо тільки воно не має реальних очікувань отримання прибутків у майбутньому. Як очікується, низький ризик при виконанні функцій, зокрема, не призводить до збитків протягом довгого періоду. Це не означає, тим не менше, що збиткові операції ніколи не можуть бути порівнянними. Зазвичай має бути використана уся доречна інформація без анулювання будь-яких правил щодо включення або вилучення збиткових порівнянь. Безперечно, що факти та обставини, які оточують компанію, що розглядається, які повинні визначати її статус як порівнянної, не є її фінансовим результатом».

Тобто, щодо кожної неконтрольованої операції/компанії необхідно провести аналіз її порівнянності з контрольованою операцією. У вибірці необхідно залишити лише ті операції/компанії, щодо яких є відомості, що збитковість спричинена умовами ведення бізнесу, що є порівняними з умовами, в яких діяв платник податків.

«Загалом кажучи, збиткова неконтрольована операція має ініціювати подальше розслідування з метою встановлення того, чи може вона бути порівнянною. Обставини, в яких збиткові операції/підприємства повинні бути вилучені із переліку ознак порівнянності, включають випадки, в яких збитки не відображають звичайні умови ведення бізнесу та якщо збитки, понесені третіми сторонами відображають рівень ризиків, які не є порівнянними до припущенних платником податків у його контрольованих операціях. Збиткові ознаки порівнянності, що відповідають аналізу порівнянності, не повинні, разом з тим, відхилятися лише тому що вони є збитковими»[3].

Підтвердження знаходимо також в Листі Державної фіскальної служби[4]

«…фінансові показники, які мають від’ємне значення, можуть використовуватись для розрахунку діапазону рентабельності за умови проведення ретельного дослідження відповідності неконтрольованої операції критеріям зіставності відповідно до п.п. 39.2.2.2 п.п. 39.2.2 п. 39.2 ст. 39 Кодексу. При цьому рішення щодо використання від’ємних фінансових показників приймається індивідуально у кожному окремому випадку проведення функціонального та порівняльного аналізу, та має бути обґрунтовано у документації з трансферного ціноутворення згідно із п.п. є) — ж) п.п. 39.4.4 п.п. 39.4 ст. 39 Кодексу.»

Зважаючи зазначене вище, платникам податків, що здійснюють операції, передбачені ст. 39 ПКУ, вже зараз варто задуматися над пошуком шляхів доказування відповідності здійснення контрольованих операцій принципу «витягнутої руки». Адже єдиного для всіх рішення цього питання немає і для кожної контрольованої операції необхідно знайти окремий підхід, провівши детальний економічний аналіз.

 [1] п.3.63 Розділу ІІІ Настанови ОЕСР щодо трансфертного ціноутворення для транснаціональних компаній та податкових служб

[2] п.3.64 Розділу ІІІ Настанови ОЕСР щодо трансфертного ціноутворення для транснаціональних компаній та податкових служб

[3] п.3.65 Розділу ІІІ Настанови ОЕСР щодо трансфертного ціноутворення для транснаціональних компаній та податкових служб

[4] Лист ДФС від 04.01.2017 №27/6/99-99-15-02-02-15

 

 

Залишились питання? Зв’яжіться з нами прямо зараз!

097 338 12 88, 050 340 11 17

af@audit-invest.com.ua

Будь в курсе первым!
Подпишитесь на рассылку и получайте
только самую полезную информацию для Вашего бизнеса!
Подписаться
Оставьте свои данные и мы свяжемся с вами в течение 5 минут

Оставьте свои данные и мы свяжемся с вами в ближайшее время

КиевДнепрКаменское
Написать в
Viber