Знецінення запасів. Відображення в обліку та податкові наслідки

Извините, этот техт доступен только в “Украинский”. For the sake of viewer convenience, the content is shown below in the alternative language. You may click the link to switch the active language.

Підготовлено:

Бенькович А. Є., Спеціаліст департаменту аудиту, МСФЗ та консалтингу ТОВ АФ «Аудит-Інвест»

 

Кожна Компанія, будь-то виробнича чи торгівельна, у своїй діяльності використовує запаси. Нагадаємо, що відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку до запасів відносять активи, які:

  • утримуються для подальшої реалізації у звичайній діяльності Компанії;
  • знаходяться в процесі виробництва для подальшого продажу виготовленої продукції;
  • утримуються у якості матеріалів для споживання у виробництві продукції, для виконання робіт або надання послуг.

При цьому пам’ятаємо, що запаси визнаються активами лише у разі, якщо Компанія від їх використання у майбутньому отримає економічні вигодита їх вартість достовірно визначена.

Згідно з п.24-25 НП(С)БО 9 «Запаси», на дату балансу запаси в бухгалтерському обліку і звітності відображаються за найменшою з двох оцінок: первісною вартістю або чистою вартістю реалізації.

За чистою вартістю реалізації запаси відображаються, якщо на дату балансу є свідчення того, що ціна їх можливої реалізації знизилася. Найпоширенішими причинами знеціненнязапасів можуть бути:

  • пошкодження,
  • їх повне або часткове моральне застаріння,
  • ринкове зниження ціни продажу тощо.

Компанія може визнавати знецінення і у випадку, коли запаси певний час не рухаються, тобто активно не використовуються в поточній діяльності, не є затребуваними.

Зверніть увагу, що наявність, збільшення кількості запасів без руху, може вказувати й на недостатній контроль процедур реалізації або закупівлі, наприклад, зайві або непродуктивні закупки (керівництву – на замітку).

Тож, для дотримання вимог стандарту, за наявності відповідних підстав, проводиться знецінення. Сума уцінки запасів в повному обсязі відноситься до витрат того періоду, в якому вона була проведена. Уцінка зменшує фінансовий результат до оподаткування, підстави для нарахування ПДВ на суми уцінки — відсутні.

  • прямого відображення суми уцінки як зменшення собівартості конкретної одиниці запасу;
  • відображення суми уцінки через введення контр-рахунку до відповідного рахунку обліку знеціненого запасу. Так, створюється спеціальний субрахунок до рахунку класу 2 відповідного запасу, з найменуванням, наприклад, «Уцінка рах. 281». За таким контр-рахунком сума перевищення балансової вартості запасу над очікуваною вартістю продажу (сума уцінки) накопичується по кредиту в розрізі конкретної одиниці запасу, а по дебету – зменшує собівартість реалізації в момент вибуття запасу. В балансі запаси відображаються за балансовою вартістю за мінусом суми уцінки.

Щодо прямого відображення суми уцінки як зменшення собівартості конкретної одиниці запасу, звертаємо увагу, що такий підхід може бути не зовсім зручним для платників ПДВ.

Так, абз. другим пп. 188.1 ст.188 ПКУ визначено, що «база оподаткування операцій з постачання товарів/ послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг». Це означає, що, якщо, в разі продажу уцінених придбаних раніше товарів, собівартість реалізації буде нижче ціни їх придбання, то необхідно донараховувати податкові зобов’язання з ПДВ на суму такого перевищення.

Отже, підхід прямого відображення суми уцінки ускладнює контроль за правильним визначенням бази оподаткування ПДВ, так як зникає інформація стосовно історичної вартості придбання товарів. Для того, щоб зберегти ці дані, доцільно розглянути інший підхід до відображення в обліку результату проведення уцінки — через введення контр рахунку.

На практиці ми зустрічали випадки накопичення інформації щодо сум визнаної уцінки через застосування рахунку 47 «Забезпечення майбутніх затрат і платежів». На нашу думку, такий підхід є некоректним та не відповідає положенням НП(С)БО 11 «Зобов’язання» та Інструкції № 291.

Відповідно до Інструкції № 291:

«На рахунку 47 «Забезпечення майбутніх витрат і платежів» ведеться узагальнення інформації про рух коштів, які за рішенням підприємства резервуються для забезпечення майбутніх витрат і платежів і включення їх до витрат поточного періоду (за винятком суми забезпечення, що включається до первісної вартості основних засобів)».

Згідно з визначенням термінів НП(С)БО 11:

«Забезпечення — зобов’язання з невизначеними сумою або часом погашення на дату балансу».

Таким чином, на нашу думку, використання рахунку 47 «Забезпечення майбутніх затрат і платежів» в даній ситуації не відповідає економічному змісту операції та несе податкові ризики для Компанії.

Так, про необхідність застосування податкових різниць при обчисленні податку на прибуток та коригування фінансового результату у разі створення та/або використання резерву по рахунку 47 «Забезпечення майбутніх затрат і платежів» неодноразово згадували податківці в своїх роз’ясненнях та індивідуальних консультаціях. Наприклад, в ІПК ДПСУ від 12.12.2019 N 1867/6/99-00-07-02-02-15/ІПК, ІПК ДФСУ від 08.11.2018 р. №4730/6/99-99-15-02-02-15/ІПК зазначається:

«Якщо підприємством ухвалено рішення здійснювати уцінку матеріалів через створення резерву (забезпечення) знецінення запасів відповідно до НП(С)БО або МСФЗ, то в такому випадку виникають різниці згідно з п. 139.1 ПКУ для коригування фінансового результату до оподаткування.

Тому у рядку 2.1.1 додатка РІ до декларації з податку на прибуток відображається сума витрат на створення забезпечень (резервів) для відшкодування наступних (майбутніх) витрат відповідно до НП(С)БО або МСФЗ.

У рядку 2.2.1.1 додатка РІ до декларації відображається сума коригування (зменшення) забезпечень (резервів) для відшкодування наступних (майбутніх) витрат, на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до НП(С)БО або МСФЗ».

На нашу думку, на жаль, такий фіскальний підхід щодо проведення коригування фінансового результату може бути застосований податківцями і у випадку відображення суми уцінки через введення контр-рахунку до відповідного рахунку обліку знеціненого запасу.

В будь-якому випадку, обраний підхід до порядку відображення в бухгалтерському обліку знецінення запасів рекомендуємо обов’язково зазначити в положеннях Облікової політики Компанії.

Джерела:

НП(С)БО № 9 «Запаси»

МСБО № 2 «Запаси»

Знецінення запасів: облік та податкові наслідки

Практичний аспект обліку запасів за чистою вартістю реалізації

 

 

Залишилися питання? Зв’яжіться з нами прямо зараз!

097 338 12 88, 050 340 11 17

af@audit-invest.com.ua

Будь в курсе первым!
Подпишитесь на рассылку и получайте
только самую полезную информацию для Вашего бизнеса!
Подписаться

    Оставьте свои данные и мы свяжемся с вами в течение 5 минут

      Оставьте свои данные и мы свяжемся с вами в ближайшее время

      КиевДнепрКаменское
      Написать в
      Viber