Простий вексель — новий погляд на непрості аспекти обліку

Підприємство (платник податку на прибуток і платник ПДВ) у березні 2009 року видало підприємству-постачальнику простий вексель зі строком платежу «по пред’явленню, але не раніше 01.03.2019 року», але станом на 01.07.2019 року ніхто з питання погашення векселя до підприємства не звернувся. Також виявилося, що підприємство-постачальник в 2014 році стало банкрутом (ліквідовано), і є інформація, що переведення боргу не було. Перед підприємством постає питання: як правильно відобразити в обліку операції та які податкові наслідки виникають при списанні вексельної заборгованості?

 

1. Чи правильно оформлений бланк векселя в розділі «строк платежу»

Строк платежу – обов’язковий реквізит простого векселю. Відповідно до ст.77 Конвенції, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі (надалі – Конвенція) до простих векселів застосовуються такі самі положення, що стосуються переказних векселів, тією мірою, якою вони є сумісними з природою цих документів. Отже, згідно статей 33-36 Конвенції на бланку простого векселя може бути зазначений один із таких строків платежу:

  • у визначений строк від пред’явлення – день пред’явлення векселя до оплати фіксується спеціальною відміткою;
  • Наприклад, дата складання векселя 01.03.2009 рік такий вексель має бути пред’явлено до платежу протягом одного року з дня його складання, тобто 01.03.2010 року.
  • у визначений строк від дати складання векселя – наводиться конкретна кількість днів;
  • Наприклад, «Через 90 днів після складання».
  • на визначену дату – вказується конкретний строк платежу;
  • Наприклад, «03.2010 року».
  • при пред’явленні – вексель пред’являється до оплати протягом одного року з дати його складання, але векселедавець має можливість скоротити або збільшити строк пред’явлення векселя, або вказати що вексель не може бути пред’явлений раніше визначеної дати.
  • Приклад формулювання «По пред’явленню, але не раніше 01.03.2019 року».

В нашому випадку строк платежу «по пред’явленню, але не раніше 01.03.2019 року» повністю відповідає діючому законодавству.

 

2. Бухгалтерський облік

З огляду на те, що термін видачі векселя становить 10 років, дана вексельна заборгованість класифікується як довгострокова.

Згідно з Інструкцією №291 видані векселі відображаються в бухгалтерському обліку на рахунках:

  • 511 «Довгострокові векселі, видані в національній валюті»
  • 611 «Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями в національній валюті»

Видача векселя в обліку відображається проводкою:

Дт 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками»

Кт 511 «Довгострокові векселі, видані в національній валюті»

Коли заборгованість за довгостроковим векселем складе 12 місяців або менше до дати його погашення, сума такої заборгованості переноситься з рахунку 511 на рахунок 611 «Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями в національній валюті».

Погашення векселя відображається проводкою:

Дт 611 «Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями в нац. валюті »

Кт 311 «Поточні рахунки в національній валюті»

 

3. Дисконтування — бути чи не бути?

На поточний момент існує неоднозначність у питанні дисконтування довгострокової безпроцентної вексельної заборгованості.

Так, згідно з п.10 ПСБО 11 «Зобов’язання» довгострокові зобов’язання, на які нараховуються відсотки, відображаються в балансі за їхньою теперішньою вартістю.

Тобто, враховуючи, що видані векселі безпроцентні, і застосовуючи норми п.10 ПСБО 11, можна зробити висновок, що в дисконтуванні немає необхідності.

У той же час, згідно з п.4 ПСБО 13 «Фінансові інструменти» фінансове зобов’язання — це контрактне зобов’язання:

  • передати грошові кошти або інший фінансовий актив іншому підприємству;
  • обмінятися фінансовими інструментами з іншим підприємством на потенційно невигідних умовах.

Вексельна заборгованість підпадає під визначення фінансового зобов’язання. Нормами п.31 ПСБО 13 передбачено порядок оцінки фінансових зобов’язань на кожну наступну після визнання дату балансу за амортизованою собівартістю, крім фінансових зобов’язань, призначених для продажу і зобов’язань за похідними фінансовими інструментами.

Таким чином, з огляду на вимоги ПСБО 13 в бухгалтерському обліку в момент визнання довгострокової вексельної заборгованості необхідно визнавати і суму дисконту, яка буде амортизуватися, в даному випадку, протягом 10 років.

Застосування методу дисконтування до оцінки кредиторської заборгованості на звітну дату в обліку не змінює номінальну вартість заборгованості та фінансовий результат за такими операціями. Дисконтування впливає на склад доходів і витрат підприємства, їх розподіл за періодами.

Додатково, в питанні застосування дисконтування слід звернути увагу на відсутність в законодавчих та нормативних актів України методології щодо визначення справедливої та амортизованої вартості фінансових зобов’язань та будь-яких роз’яснень з боку Мінфіну. Таку ж думку висловлює Окружний адміністративний суд м. Києва в своєму рішенні від 04.12.2018 р. по справі № 826/16321/18.

 

4. Податкові наслідки

Згідно зі ст.4  Закону №2374 «Про обіг векселів в Україні» видавати переказні і прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані  послуги,  за  виключенням  фінансових банківських векселів,  векселів  Фонду  гарантування  вкладів фізичних осіб та фінансових казначейських векселів. У разі видачі (передачі) векселя відповідно  до  договору  припиняються  грошові  зобов’язання щодо платежу  за  цим  договором та виникають грошові зобов’язання щодо платежу за векселем.

Загальна позовна давність для стягнення заборгованості за векселем дорівнює 3 рокам, які обчислюються від дати настання строку платежу(ст.70 Конвенції).

Пунктом 3 ст.205 Господарського кодексу передбачено, що господарське зобов’язання припиняється неможливістю виконання у разі ліквідації суб’єкта господарювання, якщо не допускається правонаступництво за цим зобов’язанням.

Статтею 256 Цивільного кодексу визначено що позовна давність — це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. При цьому перебіг позовної давності зупиняється якщо пред’явленню позову перешкоджала надзвичайна або невідворотна за даних умов подія (непереборна сила) (стаття 263 ЦКУ).

Якщо підприємство-кредитор ліквідований без визнання правонаступництва, то господарське зобов’язання з погашення векселів, отримувачем яких воно є, припиняється. При цьому перебіг позовної давності по заборгованості за такими векселями призупиняється.

Пунктом 5 ПСБО 11 передбачено, якщо на дату балансу раніше визнане зобов’язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду. Усі підприємства, незалежно від їх прибутковості, в обліку податку на прибуток керуються виключно правилами бухгалтерського обліку.

Таким чином, на момент ліквідації без правонаступництва кредитора (отримувача векселя) векселедавець повинен включити до складу доходу суму заборгованості за векселем в повному обсязі.

В нашому випадку,  для Підприємства обставини для включення у бухгалтерському обліку суми зобов’язань до складу доходу настали у 2014 році.

Питання – чи слід  подавати уточнюючий розрахунок до декларації з податку на прибуток за 2014 рік?

Зважаючи на те, що термін у 1095 діб (зазначений п.50.1 ст.50 та п. 102.1 ст. 102 ПКУ)для виправлення помилок у податковій звітності закінчився, Підприємству необхідно застосувати п. 4 ПСБО 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах» та виправити помилку,допущену при складанні фінансового звіту за 2014 рік, шляхом коригування сальдо нерозподіленого прибутку на початок звітного 2019 року.

Окремо звертаємо увагу, що

операції зі списання вексельної заборгованості не є об’єктом оподаткування ПДВ відповідно до норм пп. 196.1.1 п. 196.1 ст. 196 Податкового кодексу.

Взагалі-то, з нашого досвіду,нестандартні ситуації з вексельними заборгованостями можуть бути дуже різноманітними, і частіше вони специфічні для кожного випадку. Тому рекомендуємо оцінку податкових наслідків проводити із залученням кваліфікованих спеціалістівАудит-Інвест. Наші знання та  практичний досвід можуть статися вам у нагоді!

 

Нормативна база:

  1. Конвенція, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі, від 07.06.30 р. (набрала чинності в Україні з 06.11.2000 р.).
  2. Закон України від 05.04.2001 р. № 2374-III «Про обіг векселів в Україні».
  3. Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.
  4. Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. № 436-IV.
  5. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV.
  6. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій від 30.11.1999 р. №291.
  7. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах», затверджене наказом Мінфіну України від 28.05.1999р. № 137.
  8. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11 «Зобов’язання», затверджене наказом Мінфіну України від 31.01.2000 р. № 20.
  9. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 13 «Фінансові інструменти», затверджене наказом Мінфіну України від 30.11.2001 р. № 559
Будь в курсе первым!
Подпишитесь на рассылку и получайте
только самую полезную информацию для Вашего бизнеса!
Подписаться
Оставьте свои данные и мы свяжемся с вами в течение 5 минут

Оставьте свои данные и мы свяжемся с вами в ближайшее время
КиевДнепрКаменское