Правила КІК для бізнеса. Що потрібно знати?

Извините, этот техт доступен только в “Украинский”. For the sake of viewer convenience, the content is shown below in the alternative language. You may click the link to switch the active language.

Підготовлено:

Ольга Мироненко, Департамент ТЦО

 

Серед найбільш болючих та розповсюджених питань для бізнесу у зв’язку з прийняттям Закону №466-ІХ (законопроект №1210) є питання так званих КІК – Контрольованих Іноземних Компаній.

У цій статті розберемось детально з питаннями, що виникають з приводу КІК.

Нагадаємо, що Правила КІК почнуть діяти з 01 січня 2021 року.

Чи є у Вас КІК?

Відповідно до Закону №466-ІХ КІК вважаються:

  • іноземні юридичні особи (з будь – якої юрисдикції), що наділені правом володіти активами, мати права та обов’язки та здійснювати діяльність від власного імені незалежно від засновників, учасників та форми власності;
  • утворення без статусу юридичної особи, зокрема, іноземні партнерства, трасти, фонди, а також нерезиденти, організаційно-правова форма яких входить до Переліку, затвердженого КМУ відповідно до підпункту «г» пп. 39.2.1.1 п. 39.2.1 п 39.2 ст.39 ПКУ, які не є юридичними особами.

Контролюючою особою КІК є українські податкові резиденти, фізична чи юридична особа, яка

  • володіє більш ніж на 50% відсотків часткою в іноземній юридичній особі

або

  • володіє часткою в іноземній особі більш ніж на 10% за умови, що декілька фізичних або юридичних осіб – резидентів України володіють частками в іноземній юридичній особі, розмір яких у сукупності становить 50 відсотків і більше.

або

  • окремо або разом з іншими резидентами України – пов’язаними особами здійснюють фактичний контроль над іноземною юридичною особою.

Фактичний контроль над іноземною юридичною особою передбачає наявності хоча б однієї з обставин контролю зокрема, щодо надання вказівок органам управління юридичної особи, здійснення суттєвого або вирішального впливу на рішення  юридичної особи при укладенні угод, розпорядження активами та прибутком юридичної особи, або  припинення її діяльності тощо.

Позитивним моментом є те, що доказування факту здійснення фактичного контролю фізичною особою над КІК покладено на контролюючі органи.

Платник податків. Об’єкт оподаткування.

Платником податку щодо прибутку контрольованої іноземної компанії є Контролююча особа, яка володіє часткою або контролює КІК більш ніж на 25%.

Об’єктом оподаткування для податку на доходи фізичних осіб (податку на прибуток підприємств) є частина скоригованого прибутку КІК, пропорційно частці, якою володіє або контролює фізична (юридична) особа на останній день відповідного звітного періоду, щодо якого розраховується скоригований прибуток КІК.

Порядок обчислення скоригованого прибутку.

Розрахунок скоригованого прибутку, в цілому, будується на даних неконсолідованої фінансової звітності КІК за звітний календарний рік[1] з урахуванням деяких особливостей:

  • облік результатів операцій з цінними паперами ведеться окремо від розрахунку основного прибутку, при цьому у разі отримання загального від’ємного фінансового результату від відчуження цінних паперів за підсумками звітного року, сума збитків зменшує загальний фінансовий результат від операцій з цінними паперами КІК лише в наступних податкових звітних періодах, сума отриманих прибутків враховується в звітному податковому періоді;
  • витрати на нарахування відсотків за борговими зобов’язаннями КІК враховуються у сумі, що не перевищує 30% фінансового результату до оподаткування, фінансових витрат та суми амортизаційних відрахувань КІК за даними фінансової звітності звітного періоду, в якому здійснюється нарахування таких відсотків;
  • не враховуються витрати на формування резервів за сумнівною заборгованістю, іншою дебіторською заборгованістю, а також доходи від розформування зазначених резервів;
  • витрати на списання безнадійної заборгованості враховуються виключно у випадку, якщо така заборгованість відповідає ознакам, передбаченим пп. 14.1.11 п. 14.1 ст.14 ПКУ;
  • витрати КІК від уцінки необоротних активів визнаються виключно в момент їх реалізації;
  • доходи та витрати, що здійснені КІК з нерезидентами, організаційно-правова форма яких входить до Переліку№480, затвердженого КМУ відповідно до підпункту «г» пп. 39.2.1.1 п. 39.2.1 п 39.2 ст.39 ПКУ, які не є юридичними особами визначаються з дотриманням принципу «витягнутої руки»[2];
  • скоригований прибуток КІК зменшується на суму прибутку, отриманого через постійне представництво в Україні;
  • скоригований прибуток КІК зменшується на суму нарахованих доходів від участі в капіталі в юридичних особах, резидентах України, та на суму нарахованих доходів у вигляді дивідендів, що виплачуються або підлягають виплаті на користь КІК від юридичної особи, зареєстрованої в Україні.

 

Скоригований прибуток КІК визначається для кожної іноземної компанії окремо. При цьому, від’ємне значення однієї з КІК не зменшує прибуток до оподаткування інших КІК, але може враховуватися у зменшені прибутку цієї КІК у наступних податкових періодах.

 

Скоригований прибуток КІК, визначений в іноземній валюті, підлягає перерахунку в гривню за середньозваженим офіційним курсом НБУ за звітний (податковий) період.

Контролююча особа самостійно здійснює розрахунок скоригованого прибутку кожній КІК на підставі її фінансової звітності та визначає частку скоригованого прибутку пропорційно частці у КІК, якою він володіє.

 

Додатковим навантаженням на контролюючу особу є те, що у випадку, якщо за законодавством КІК не передбачено складання фінансової звітності, обов’язок її складання покладається на контролюючу особу.

Звільнення від оподаткування прибутку КІК.

Скоригований прибуток КІК не входить до загального оподатковуваного прибутку контролюючої особи та не підлягає оподаткуванню у разі, якщо одночасно виконуються такі умови (а та b):

  1. між Україною та країною резидентсва КІК укладені міжнародні договори про уникнення подвійного оподаткування та обміну інформацією;

або

КІК сплачує в податок на прибуток за ефективною ставкою, що є меншою ніж  базова ставка податку на прибуток підприємств в Україні (існуюча базова ставка 18%), але не менш ніж 13%.

або

частка пасивних доходів КІК становить не більше 50% загальної суми доходів КІК зі всіх джерел

або

частка пасивних доходів КІК становить більше 50% та такі доходи визнаються активними за наявності достатнього сабстенсу (англ. Substance) – фактичного здійснення  діяльності КІК на території відповідної країни, при цьому КІК виконує функції, несе ризики та має активи, необхідні ресурси для здійснення діяльності та отримує відповідні активні доходи.

Слід зазначити, що ефективна ставка розраховується у відсотках шляхом ділення суми витрат зі сплати податку на прибуток на суму прибутку від оподаткування за даними фінансової звітності КІК за відповідний календарний рік та може не співпадати зі ставкою податку на прибуток, що діє в країні реєстрації КІК.

Незалежно від зазначених вище умов скоригований прибуток КІК не оподатковується у разі якщо:

  1. загальний сукупний дохід усіх КІК однієї контролюючої особи із всіх джерел за даними фінансової звітності не перевищує еквівалент 2 млн. євро на кінець звітного періоду;
  2. КІК є публічною компанією, акції компанії перебувають в обігу на визначеній КМУ фондовій біржі;
  3. КІК є благодійною організацією.

Звертаємо увагу, що звільнення від оподаткування прибутку КІК не звільняє контролюючу особу від подання Звіту про КІК.

Звітність по КІК.

Контролюючі особи зобов’язані подавати до контролюючого органу одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємства за відповідний календарний рік (в електронному вигляді):

  • звіт про КІК
  • завірені належним чином копії фінансової звітності КІК

Якщо граничні терміни підготовки фінансової звітності КІК у іноземній юрисдикції спливають пізніше граничних строків подання відповідної вищезазначеної звітності контролюючих осіб, то такі копії фінансової звітності КІК подаються разом зі звітністю контролюючих осіб за наступний звітний податковий період.

Додатково контролююча особа, протягом 60 днів з дня, коли відбулись нижченаведені обставини повинна повідомляти контролюючий орган про наступне:

  • кожне набуття (відчуження) або опосередковане набуття частки в КІК або початку (припинення) здійснення фактичного контролю над КІК;
  • заснування (ліквідацію), створення або набуття (відчуження) майнових прав на частку в активах, доходах, активах утворення без статусу юридичної особи;

Зауважимо, що перший Звіт по КІК подається за 2021 рік у 2022 році.

Ставки податку.

Контролююча юридична особа сплачує податок КІК у розмірі 18%.

Контролююча фізична особа сплачує податок КІК в такому порядку:

1,5% військового збору +

базова ПДФО ставка податку 18%

або

9% ПДФО у разі отримання контролюючою особою розподілених іноземних дивідендів від КІК до подання Звіту про КІК

або

5% ПДФО у разі, якщо сума прибутків КІК отримана у вигляді дивідендів від резидентів України, що контролюють КІК.

Слід зазначити, що у разі якщо КІК сплачує корпоративний податок у країні своєї юрисдикції, такий податок зменшує суму податків до сплати в Україні пропорційно частці, що належить контролюючій особі.

Податковий контроль за КІК. Штрафи.

Податковий контроль за КІК здійснюється контролюючими органами шляхом надіслання запитів у разі неподання Звітів про КІК, зазначення в таких Звітах недостовірної, помилкової інформації. Контролюючі органи мають право проводити окремі перевірки контролюючих осіб з питань КІК, при цьому такі перевірки можуть тривати до 1 року.

Законом №466-ІХ передбачені значні штрафні санкції за порушення правил звітування про КІК:

  • Неподання контролюючою особою Звіту про КІК – штраф у розмірі 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи (ПМП), встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року,далі-ПМП, (на 01.01.2020 р. розмір ПМП- 2 102 грн.) – штраф 210 200 грн.
  • Несвоєчасне подання контролюючою особою Звіту про КІК — штраф в розмірі одного розміру ПМП за кожен календарний день неподання, але не більше 50 розмірів ПМП – штраф 105 100 грн. ;
  • Невідображення у Звіті інформації та/або невідображення інформації згідно з підпунктами «г» — «з» п. 392.5 ст. 392 ПКУ щодо наявних КІК — 3 % суми доходу КІК або 25 % скоригованого прибутку КІК, не відображених у Звіті про КІК, але не більше 1000 розмірів ПМП — штраф 2 102 000 грн.
  • Неповідомлення контролюючою особою інформації про набуття частки в іноземній юридичній особі, утворенні без статусу юридичної особи, або про початок здійснення фактичного контролю за іноземною юридичною особою, або про відчуження частки в іноземній юридичній особі, або про припинення здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою у строки, передбачені підпунктом 392.5.5 пункту 392.5 статті 392 ПКУ штраф в розмірі 300 розмірів ПМП за кожний такий факт — штраф 630 600 грн.
  • Неподання або подання не в повному обсязі контролюючою особою документації з трансфертного ціноутворення, інших копій первинних документів щодо КІК у випадках, передбачених статтею 392 ПКУ — штраф в розмірі 3 % від суми доходу КІК, щодо яких не було подано документацію та/або копії первинних документів, але не більше 1000 розмірів ПМП- штраф 2 102 000 грн.
  • Повторне неподання Звіту про КІК протягом 30 календарних днів після сплати штрафу за неподання Звіту про КІК – 5 ПМП за кожен календарний день неподання, але не більше 300 ПМП- штраф 630 600 грн.

Згідно з Перехідними положенням ПКУ штрафні санкції та пеня під час визначення та обчислення прибутку КІК не застосовуватимуться, а контролюючі особи не притягатимуться до адміністративної та кримінальної відповідальності за будь-які правопорушення, пов’язані із застосуванням правил КІК за результатами 2021-2022 звітних років.

На нашу думку, дане обмеження не розповсюджується на застосування фінансових санкцій до контролюючих осіб за порушення щодо неподання Повідомлення про КІК.

[1] Обчислення скоригованого прибутку з урахуванням різниць, зазначених в підпунктах  39-2.3.2.1-39-2.3.2.6 підпункту 39-2.3.2 пункту 39-2.3 статті 39-2 НКУ, буде застосовуватись до звітних періодів, що розпочинаються з 1 січня 2022 р.

[2] Контролюючий орган може зобов’язати контролюючу особу надати документацію з трансфертного ціноутворення щодо таких операцій КІК відповідно до вимог ст.39 ПКУ, якщо загальний обсяг операцій КІК із кожною такою особою перевищує 10 млн. гривень, а загальний дохід КІК перевищує 150 млн. гривень за календарний рік. Якщо така документація не надається, розмір прибутку КІК збільшується на 30% вартості доходів/витрат, щодо яких не було подано документацію.

Сподіваємось, що надана інформація була для вас корисною!

 

Залишились питання з ТЦУ? Зв’яжіться з нами прямо зараз!

097 338 12 88, 050 340 11 17

af@audit-invest.com.ua

 

Будь в курсе первым!
Подпишитесь на рассылку и получайте
только самую полезную информацию для Вашего бизнеса!
Подписаться
Оставьте свои данные и мы свяжемся с вами в течение 5 минут

Оставьте свои данные и мы свяжемся с вами в ближайшее время

КиевДнепрКаменское
Написать в
Viber