Коригування фінансового результату до оподаткування: особливості застосування

Извините, этот техт доступен только в “Украинский”. For the sake of viewer convenience, the content is shown below in the alternative language. You may click the link to switch the active language.

Підготовлено:

Ангеліна Кравцова, консультант Департаменту трансфертного ціноутворення

 

 

Податковим кодексом України (надалі – ПКУ) визначено, що об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.

Пропонуємо детальніше розглянути  різниці, на які коригується фінансовий результат до оподаткування.  

Оновлений критерій застосування податкових різниць 

Критерій для застосування податкових різниць до об’єкта оподаткування, визначається ПКУ за розміром річного доходу підприємства.  

Законом № 466-ІХ від 16.01.2020 р. (надалі – Закон № 466-ІХ), що вступив в дію 23.05.2020 обсяг річного доходу підприємства, що передбачає застосування податкових різниць збільшено з 20 мільйонів гривень до 40 мільйонів гривень

Виникає питання як бути підприємствам, які в 2019 р. отримали дохід понад 20 мільйонів гривень, а в поточному році — менше ніж 40 мільйонів гривень? Чи потрібно застосовувати податкові різниці? Якщо потрібно, то в якому періоді?

Відповідно до роз’яснень ДПС (ЗІР 102.12), платник податку, який за результатами 2019 р. мав дохід, що перевищував 20 мільйонів гривень, подає декларації з податку на прибуток за звітний квартал, півріччя, три квартали 2020 р. та, здійснює коригування фінансового результату до оподаткування за ці періоди. У разі, якщо дохід за результатами 2020 р. не перевищить 40 мільйонів гривень, платник податку має право задекларувати в річній Декларації за 2020 р. рішення про незастосування податкових різниць та не відображати податкові різниці у додатку РІ до Декларації за результатами 2020 р. (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років). 

Уточнюючі Декларації при цьому за І квартал, півріччя та три квартали подавати не потрібно.

Таким, чином, підприємства, дохід яких в 2019 р. перевищив 20 мільйонів гривень, а в 2020 р. не перевищив 40 мільйонів гривень, зобов’язані в 2020 році подавати декларацію з податку на прибуток поквартально та застосовувати податкові різниці, а у 2021 році мають право прийняти рішення щодо незастосування податкових різниць.

30%-ве коригування для операцій експорту 

На додачу до звичного нам 30% коригування фінансового результату за операціями з придбання товарів (послуг) у «особливих» нерезидентів з Переліків КМУ №1045 та №480, відповідно до пп.140.5.4 ПКУ, законодавці запровадили нове 30% коригування.  

Законом № 466-ІХ внесено зміни до ПКУ, а саме  пункт 140.5 статті 140 доповнено підпунктом 140.5.51, який передбачає коригування експортних операцій, починаючи з 23.05.2020 р.:

«…на суму 30 відсотків вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг (крім операцій, визнаних контрольованими відповідно до статті 39 цього Кодексу), реалізованих на користь:

нерезидентів, зареєстрованих у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 цього Кодексу;

нерезидентів, організаційно-правова форма яких включена до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту «г» підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 цього Кодексу, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи…».

Коригування не застосовуються, якщо операції не є контрольованими та сума таких доходів підтверджується платником податку за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки» відповідно до процедури, встановленої статтею 39 ПКУ, але без подання звіту.

При цьому, якщо ціна реалізації товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг є нижчою за ціну, визначену відповідно до принципу «витягнутої руки», встановленого статтею 39 ПКУ, коригування фінансового результату до оподаткування здійснюється на розмір різниці між вартістю, визначеною виходячи з рівня ціни, визначеної за принципом «витягнутої руки», та вартістю реалізації.

Коригування  застосовуються за результатами податкового (звітного) року.

Коригування за операціями з роялті

Нагадуємо, що відповідно до п.п. 140.5.6 п.140.5 ст. 140 ПКУ фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму витрат по нарахуванню роялті (крім операцій, визнаних контрольованими відповідно до статті 39 ПКУ) на користь нерезидента (у тому числі нерезидента, зареєстрованого у державах (на територіях), зазначених у підпункті 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 ПКУ), що перевищує суму доходів від роялті, збільшену на 4 відсотки чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за даними фінансової звітності за рік, що передує звітному.

Вимоги цього підпункту не застосовуються платником податку, якщо операція не є контрольованою та сума таких витрат підтверджується платником податку за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки», відповідно до процедури, встановленої статтею 39 ПКУ, але без подання звіту. 

Податковий контроль за здійсненням коригувань  

Контроль за здійсненням коригувань фінансового результату відбувається за результатами річного декларування платниками податків з   податку на прибуток. 

Контролюючі органи, за результатами моніторингу декларацій, відповідно до пп.73.3 ПКУ, мають право запросити інформацію у платників податків про причини не здійснення коригувань фінансового результату до оподаткування.  

У даному випадку необхідно або надати Документацію з підтвердження витрат/доходів по здійсненим операціям з нерезидентами,  відповідно до процедури, встановленої ст. 39 ПКУ або здійснити коригування.

Запити від ДПС надходять починаючи з квітня-травня наступного за звітним року. 

А отже, у разі прийняття рішення про не застосування коригувань, пропонуємо заздалегідь підготувати відповідні обґрунтування визначені ст.39 ПКУ. 

 

 Відповіді на запити варто готувати заздалегідь, оскільки відповідно до абз. 18 п. 73.3 ст. 73 платники податків зобов’язані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту. 

Нагадаємо, що зазначений запит повинен містити:

1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує;

2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати;

3) печатку контролюючого органу.

У разі якщо запит складено з порушенням вимог, визначених ПКУ, платник податків звільняється від обов’язку надавати відповідь на такий запит.

 

 

Залишились питання? Зв’яжіться з нами прямо зараз!

097 338 12 88, 050 340 11 17

af@audit-invest.com.ua

Будь в курсе первым!
Подпишитесь на рассылку и получайте
только самую полезную информацию для Вашего бизнеса!
Подписаться
Оставьте свои данные и мы свяжемся с вами в течение 5 минут

Оставьте свои данные и мы свяжемся с вами в ближайшее время

КиевДнепрКаменское
Написать в
Viber