У липні РНБО ухвалила рішення запровадити новий мораторій на перевірки бізнесу. Президент підтримав цю ініціативу Указом №538/2025. Але коли саме запрацює мораторій? На які перевірки він поширюється? І кого з підприємців він торкнеться?
21 липня 2025 року РНБО на своєму першому оновленому засіданні схвалила рішення про запровадження мораторію на перевірки бізнесу з боку правоохоронних, податкових, митних та інших контролюючих органів.
Але вже тоді було зазначено: мораторій стосуватиметься не всіх, а лише тих, кого і зараз перевіряють найменше.
Згідно з рішенням РНБО, мораторій на перевірки податковою (ДПС) і митницею (ДМС) поширюється на суб’єктів господарювання, які мають статус авторизованих економічних операторів (АЕО), а також на платників з незначним ступенем ризику, крім тих, які здійснюють діяльність з обігом підакцизних товарів.
Для різних категорій платників податків встановлені такі критерії:
Юридичні особи:
- Проведення протягом місяця більше трьох ремонтів одного РРО, не пов’язаних із плановим технічним обслуговуванням;
- Наявність в органів ДПС інформації про відсутність ліцензій у платників, які провадять ліцензовану діяльність;
- Зменшення у звітності суми нарахованого ЄСВ за попередні періоди від 10 до 20% загальної суми за останні 12 місяців;
- Здійснення коригування звітності шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування на різниці від 10 до 20%;
- Декларування видів діяльності, пов’язаних з торгівлею, громадським харчуванням, наданням послуг без зареєстрованого РРО;
- Наявність зареєстрованого РРО за відсутності обсягів реалізації товарів (послуг) через нього;
- Суми за повернення товарів понад 5% загального продажу через РРО;
- Зменшення суми розрахункових операцій через РРО на 20% і більше порівняно із середньою сумою за останні 6 місяців з урахуванням пропорційності доходів;
- ІР-адреса або електронна адреса для листування з контролюючими органами використовується понад сімома платниками з обсягами реалізації понад 4 млн грн.
Юридичні особи:
- Нарахування та виплата доходів за ознаками, визначеними довідником ознак доходів 101 (заробітна плата) та/або 102 (виплати за цивільно-правовим договором) у сумі від 5 до 20 мінімальних зарплат без утримання і перерахування ПДФЛ, ВЗ;
- Кількість найманих працівників менша за кількість зареєстрованих РРО (окремо на господарську одиницю);
- Наявність кредиторської заборгованості з ПДФО та ВЗ у сумі понад 10% сплаченого, але не менше ніж 10 і не більше ніж 50 тис. грн;
- Збільшення або зменшення суми нарахованого ЄСВ за попередні періоди менше 10% загальної суми за останні 12 місяців;
- Порушення строків подання звітності з ЄСВ більше ніж на 30 календарних днів за три і більше звітних періоди.
Фізичні особи:
- Заниження податкового зобов’язання менше ніж на 10% суми задекларованих ПДВ за календарний рік і/або завищення податкового кредиту менше ніж на 5% від суми податкового кредиту;
- Порушення встановлених строків сплати ЄСВ менше ніж на 365 днів;
- Декларування сум ПДВ до відшкодування з бюджету;
- Порушення строків сплати ЄСВ на 30–180 днів.
Отже, що маємо насправді? Платників податків, які зареєстровані в ДПС, поділяють на три категорії за рівнем ризику: високий, середній та незначний.
Планові податкові перевірки проводяться у всіх цих групах. Проте чим нижчий рівень ризику, тим більший проміжок між перевірками. І мораторій на податкові та митні перевірки, який запропонувала РНБО, діятиме не для всіх, а лише для тих, хто і зараз перевіряється найрідше.
Водночас, є і хороші новини для інших платників податків.
Зокрема, РНБО доручила ДПС та ДМС покращити їхній ризик-орієнтований підхід до перевірок суб’єктів господарювання шляхом:
- посилення вибірковості перевірок;
- надання пріоритету високоризиковим випадкам, таким як порушення податкового чи митного законодавства, контрабанда.
У випадках, що не стосуються сплати податків і платежів, теж рекомендують переглянути підхід до ризиків і більше впроваджувати цифрові методи перевірок.
Крім того, передбачається контроль за виконанням цих змін: РНБО пропонує разом з органами державного нагляду провести впродовж місяця аналіз нормативно-правової бази, щоб мінімізувати можливі негативні наслідки для бізнесу.
За результатами цього аналізу протягом місяця мають подати до Кабміну пропозиції щодо підвищення ефективності заходів державного контролю з урахуванням зменшення витрат і адміністративного навантаження на підприємства, оптимізації процедур контролю, застосування ризик-орієнтованого підходу, а також усунення дублювання функцій між контролюючими органами.
РНБО запропонувала впровадити низку обмежень і мораторіїв на податкові та митні перевірки.
Зокрема, повний мораторій передбачає повну заборону на всі види перевірок для АЕО та платників із низьким рівнем ризику.
Частковий мораторій стосується підприємств із низьким ризиком і передбачає заборону планових перевірок, але дозволяє проводити позапланові.
Вибірковий контроль запроваджується у випадках, коли надходять скарги, виникають підозри у схемах або є інформація від іноземних органів. Цей режим не прив’язаний до конкретних категорій платників.
Окремо передбачений секторальний виняток, за яким перевірки дозволені лише у певних галузях, зокрема пов’язаних із підакцизними товарами — паливом, алкоголем та тютюном. Це відповідає практиці попередніх мораторіїв.
Крім того, пропонується перехід на дистанційний або камеральний контроль, який поширюватиметься на всіх платників податків.
Одним словом — контролери мають збавити оберти! Їхній ризик-орієнтований підхід буде проінвентаризовано, оцінено та зроблено прийнятним для бізнесу.
Президент уже затвердив це рішення Указом від 21 липня 2025 року №538/2025.
Зверніть увагу! Жодного мораторію з 23 липня 2025 року поки що не почалося. Ані рішення РНБО, ані Указ Президента не запровадили його автоматично. Вони лише заклали підґрунтя, що такий мораторій (повний, частковий чи інший) буде і стосуватиметься конкретних суб’єктів господарювання.
Чи поширюється мораторій на перевірки ТЦК та СП?
Ні. Перевірки військового обліку не підпадають під дію нового мораторію, тож бізнес має бути готовим до них. Крім того, з 23 липня до складу комісій з перевірки військового обліку входитимуть представники Держпраці та ДПС, як передбачено постановою Кабміну від 16.07.2025 №892.
Чи стане бізнесу легше?
Планові перевірки, найімовірніше, залишаться під мораторієм, а позапланові заходи держнагляду будуть змінюватися залежно від ризиковості платника.
Із існуючого Плану податкових перевірок на 2025 рік планують вилучити тих платників, хто має незначний ризик. Однак ступінь ризиковості зараз у Плані не вказується, тому точна кількість «вилучених» стане відомою лише після оновлення. Варто пам’ятати, що планова перевірка відбувається не частіше ніж раз на 5 років.
Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко зазначила, що мораторій триватиме лише рік. Чи буде це суттєвим полегшенням для тих, хто перевіряється раз на 5 років — питання відкрито.
Важливо! Офіційних повідомлень про оновлення Плану перевірок наразі немає. Як тільки з’явиться інформація — ми одразу повідомимо. Поточний План-графік ДПС на 2025 рік (станом на 27.06.2025) можна знайти у нашому довіднику.
Що відбувається вже зараз?
За словами Юлії Свириденко, обмеження перевірок для підприємств із низьким ризиком почалося з 24 липня 2025 року. Вона повідомила про затверджене КМУ рішення, проте офіційної постанови Кабміну досі немає. Отже, деталі та конкретні умови мораторію дізнаємось лише після її публікації.
Кого зачіпає мораторій?
Свириденко у соцмережах пояснює, що річний мораторій має забезпечити рівні умови для «білого бізнесу». Відомо, що платники з «Клубу білого бізнесу» вже мають окремий мораторій на перевірки. Для них податківці не проводять:
- фактичні перевірки з ліцензування зберігання пального для власного споживання чи промпереробки;
- документальні позапланові перевірки, окрім звернень платника, питань трансфертного ціноутворення, дотримання граничних строків ЗЕД та інших окремих випадків.
Чи пошириться новий мораторій на «білий бізнес» — поки невідомо. Можливо, простіше було б спростити умови входу до «Клубу», а не створювати нові види мораторіїв.
Можливі ризики та наслідки
Новий мораторій — це не продовження «карантинно-воєнних» обмежень, і про зупинку строків давності за ст. 102 ПКУ наразі не йдеться (це може відбутись лише через законодавчі зміни).
Водночас варто пам’ятати: мораторій не вплине на інші строки, наприклад, повернення податків або застосування ЗЕД-пені.
Також рішення РНБО і Указ Президента недостатні для повноцінного запуску мораторію — потрібен закон про зміни до ПКУ, який встановить права та обов’язки податківців. Цього разу Уряд обрав інший шлях.
Слова урядовців про дію мораторію з 24 липня не варто сприймати буквально — ніхто поки не вилучений із Планів перевірок.
Що чекати у серпні?
Уряд пропонує:
- пріоритет контролю на «сірі» та підакцизні сектори;
- відсутність перевірок для АЕО, бізнесу з низьким ризиком та «білого бізнесу», або перевірки лише у виняткових випадках;
- акцент на аналітичному аудиті та електронному обміні даними замість виїзних перевірок.
Протягом місяця ДРСУ та органи держнагляду мають подати заходи для зменшення негативного впливу на бізнес, включаючи зниження адміністративного навантаження, оптимізацію процедур контролю за допомогою ризик-орієнтованого підходу та усунення дублювання функцій.
За пів року має запрацювати новий модуль в Інтегрованій автоматизованій системі державного нагляду.
Зв’яжіться з нами прямо зараз!
〉 097 338 12 88, 050 340 11 17
〉 af@audit-invest.com.ua
