Чому це важливо?
Господарський договір — ключовий інструмент регулювання ділових відносин між підприємствами, установами та організаціями. Саме він визначає:
- права та обов’язки сторін;
- умови співпраці та порядок виконання робіт або постачання товарів;
- правила оплати та відповідальності;
- строки виконання зобов’язань.
Чітке знання вимог до укладення, зміни й розірвання договорів є запорукою ефективної та безпечної діяльності у бізнесі.
Чинні правила (до 28 серпня 2025 року)
Наразі порядок укладення, зміни та розірвання господарських договорів регулюється двома основними актами:
- Господарський кодекс України (ГКУ) — містить спеціальні положення.
- Цивільний кодекс України (ЦКУ) — визначає загальні норми про договори.
За ст. 181 ГКУ господарський договір укладається відповідно до ЦКУ з урахуванням особливостей ГКУ. Зміна та розірвання регулюються ст. 188 ГКУ.
Що зміниться з 28 серпня 2025 року?
28 лютого 2025 року набрав чинності Закон України № 4196-IX. Він почне діяти 28 серпня 2025 року та передбачає:
- втрату чинності Господарським кодексом України (п. 3 ст. 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону);
- перехід до єдиного регулювання договірних відносин Цивільним кодексом України.
Договори за новими правилами
З 28 серпня 2025 року положення про господарські договори будуть інтегровані у ЦКУ, зокрема:
- Загальні положення про договір (глави 52, 53 ЦКУ):
- Ст. 626: договір — це домовленість сторін щодо встановлення, зміни або припинення прав та обов’язків.
- Ст. 627: свобода укладення, вибору контрагента та визначення умов.
- Ст. 628: зміст договору складають погоджені умови та ті, що є обов’язковими за законом.
- Ст. 629: договір є обов’язковим для виконання сторонами
Нова редакція ст. 630 ЦКУ:
- допускається встановлення окремих умов на підставі типових або примірних договорів;
- у випадках, передбачених законом, Кабмін чи уповноважені органи можуть затверджувати типові договори, від яких сторони не можуть відступати, але можуть деталізувати;
- примірні договори можна змінювати чи доповнювати за згодою сторін;
- договори за державним замовленням мають повністю відповідати умовам замовлення.
Укладення договору (ст. 638–640 ЦКУ):
- істотні умови: предмет, умови, визначені законом, та ті, що вимагає хоча б одна зі сторін;
- форма: будь-яка, якщо інше не передбачено законом (ст. 639);
- момент укладення: з моменту отримання акцепту або виконання передбачених дій/передання майна; для нотаріальних договорів — з моменту посвідчення.
Зміна та розірвання договору (ст. 651, 654 ЦКУ):
- за згодою сторін, якщо інше не передбачено договором чи законом;
- можливі за рішенням суду при істотному порушенні або в інших передбачених випадках;
- зміни оформлюються в тій самій формі, що й сам договір.
Що це означає для бізнесу?
- Більше не буде розмежування між “господарськими” та “цивільними” договорами — залишаються єдині правила ЦКУ.
- Слід оновити шаблони договорів відповідно до вимог нового законодавства.
- Варто враховувати типові та примірні договори, які можуть стати обов’язковими для окремих сфер.
- Бізнесу необхідно завчасно підготуватись, щоб уникнути правових ризиків після скасування ГКУ.
Висновок: З 28 серпня 2025 року всі господарські договори регулюватимуться лише ЦКУ. Це спростить нормативну базу, але потребує адаптації бізнес-процесів, внутрішніх політик і форм документів під нові правила.
Джерело: https://buhgalter911.com/uk/news/news-1087425.html
Зв’яжіться з нами прямо зараз!
〉 097 338 12 88, 050 340 11 17
〉 af@audit-invest.com.ua






