Згідно з підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI, об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток, отриманий як з джерел на території України, так і за її межами. Цей прибуток визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), що розраховується згідно з фінансовою звітністю підприємства відповідно до національних або міжнародних стандартів фінансової звітності, з урахуванням різниць, передбачених Податковим кодексом.
Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період не перевищує 40 млн. грн., об’єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п.п. 140.4.8 п. 140.4 та п.п. 140.5.16 п. 140.5, п. 140.6 ст. 140 ПКУ), визначені відповідно до положень розд. ІІІ ПКУ.
Згідно з першим абзацом підпункту 140.5.10 пункту 140.5 статті 140 Податкового кодексу України, фінансовий результат до оподаткування за податковий (звітний) період підлягає збільшенню на суму безповоротної фінансової допомоги (або вартості безоплатно переданих товарів, виконаних робіт, наданих послуг), що надана:
- особам, які не є платниками податку на прибуток (за винятком фізичних осіб — платників податку на доходи фізичних осіб);
- платникам податку, які є пов’язаними особами, якщо такі особи мали від’ємне значення об’єкта оподаткування у попередньому податковому (звітному) році та якщо ця допомога була врахована у витратах при формуванні фінансового результату до оподаткування;
- платникам податку, що застосовують нульову ставку згідно з пунктом 44 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ.
Водночас, це правило не поширюється на безповоротну фінансову допомогу (або безоплатно передані товари, роботи, послуги), надану неприбутковим організаціям, які на момент надання внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій, якщо для таких операцій діє положення підпункту 140.5.9 пункту 140.5 статті 140 ПКУ.
Слід зазначити, що для платників податку, які оподатковувались за ставкою 0 відс. відповідно до п. 44 підрозд. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, передбачено використання відповідної податкової пільги на період до 31 грудня 2021 року (п. 44 підрозд. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Отже, платник податку повинен збільшити фінансовий результат податкового (звітного) періоду при наданні безповоротної фінансової допомоги (безоплатних товарів, робіт, послуг) на користь:
- осіб, що не є платниками податку (крім фізичних осіб, які є платниками податку на доходи фізичних осіб);
- платників податку на прибуток підприємств, які є пов’язаними особами (тобто згідно з визначеними ПКУ критеріями «пов’язаності» вважаються пов’язаними особами із платником податку, який надає допомогу) у разі якщо:
- пов’язана особа задекларувала від’ємне значення об’єкта оподаткування за податковий (звітний) рік, що передує року, в якому отримано таку безповоротну фінансову допомогу (безоплатно надані товари, роботи, послуги);
- надавач визнав в бухгалтерському обліку витрати на суму наданої фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) у відповідному періоді (тобто виходячи з умов відповідної угоди надавач не очікує повернення коштів чи одержання компенсації за надані товари, роботи, послуги у майбутньому).
Джерело:
https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=42929 – ДПС України.
Залишились питання? Зв’яжіться з нами прямо зараз!
〉 097 338 12 88, 050 340 11 17
〉 af@audit-invest.com.ua
