Нарахування резерву сумнівних витрат за ПСБО: обов’язок чи вибір підприємства?

Підготовлено:

Євгенія Якуба, консультант з питань оподаткування та обліку

 

Все частіше, особливо напередодні складання річної звітності, до нас звертаються з такими питаннями: чи зобов’язане підприємство складати резерв сумнівних боргів? На яку заборгованність складається резерв? Якими можуть бути податкові наслідки, якщо резерв не складати? Розглянемо все по порядку.

 

На яку заборгованність складається резерв сумнівних боргів?

Мета складання резерву сумнівних боргів – дотримання принципу обачності, згідно якому не допускається заниження оцінки обов’язків та витрат та завищення оцінки активів та доходів підприємства у фінансовій звітності (п.6 р.III НПСБУ 1).

Згідно п. 7 ПСБО 10 “Дебіторська заборгованність” резерв на підприємстві обов’язково складається під поточну “грошову” заборгованність (окрім заборгованності, яка придбана з метою подальшого її перепродажу).

До такої “грошової” заборгованності відноситься:

  • заборгованність покупців за товари, роботи, послуги (Дт рахунків 361, 362);
  • заборгованність за векселями отриманими (Дт рахунків 182, 34);
  • інша дебіторська заборгованність (Дт рахунків 3775, 3771 та ін.)

 

Коли резерв не створюють?

  • дії ПСБО 10 не розповсюджуються на бюджетні уряди та підприємства, які складають звітність за міжнародними стандартами;
  • для мікропідприємств та підприємств-платників єдиного податку існує можливість поточну дебіторську заборгованність включати до підсумку балансу за її фактичною сумою, тобто не створювати резерв сумнівних боргів (п.8 р.1 ПСБО 25)
  • резерв сумнівних боргів не створюють під “товарну” заборгованність. Наприклад, аванс, перерахований постачальнику за товари (роботи, послуги).
  • довгострокова дебіторська заборгованність, на яку нараховуються проценти, відображаєтсья за наведеною вартістю;
  • дебіторська заборгованність за розрахунками з бюджетом, заборгованність фінансових та податкових органів, авансові платежі, переплата за податками визнається у балансі за фактичною сумою без створення резерву;
  • резерв сумнівних боргів не створюється на безнадійну заборгованність, забезпечену порукою, гарантією або заставою (заходи забезпечення згідно гл.49 ЦКУ)

 

Коли необхідно створювати резерв сумнівних боргів?

Резерв складається, коли існує невпевненість в отриманні доходу або погашення заборгованості. Це оціночна величина та судження керівництва про наявність потенційної загрози в неотриманні оплати за відвантажену продукцію або товари, в погашенні заборгованість

Чи досить для складання резерву однієї “інтуіції” керівництва? За нашою думкою, недостатньо. Будь-які оцінки та судження базуються на інформації, яка є в наявності на даний момент. Тому рішення про складання резерву, про його величину також повинно бути підкріплено відповідною інформацією.

Наприклад, до ознак, які можуть говорити про наявність проблем у контрагента, можна віднести: регулярне прострочення термінів оплати, наявність заборгованості за податками, податковий борг, зміни в обсягах закупівель товару, наявність господарських суперечок тощо.

 

Які можливі наслідки у випадку, якщо резер не було створено?

Складання резерву сумнівних боргів впливає на фінансовий результат, та, відповідно, на об’єкт оподаткування податком на прибуток. Для підприємств з річним доходом більше 20 млн. грн. нормами п. 139.2 ст.139 НКУ передбачене коригування на податкові різниці, які виникають при створенні резерву сумнівних боргів.

Так, фінансовий результат збільшується:

  • на суму витрат на формування резерву сумнівних боргів (бухгалтерська проводка Дт 944 Кт 38);
  • на суму витрат від списання дебіторської заборгованості понад суми сформованого резерву сумнівних доходів (бухгалтерська проводка Дт 944 Кт 36)

А зменшується лише на таку суму списаної заборгованості, яка буде відповідати ознакам “безнадійності”, приведеним у пп. 14.1.11 ст. 14 НКУ. Таким чином, в цілому, для підприємств з річним доходом більше 20 млн., операції зі створення резерву сумнівних боргів, його збільшенню/зменшенню, операції зі списання заборгованості на витрати понад суми резерву повністю нівелюються податковими різницями. Має значення, тільки списання безнадійної заборгованості, яка визнана безнадійною згідно пп. 14.1.11 ст. 14 НКУ.

Фактично, представники податкової служби можуть пред’явити претензії тільки до факту відсутності резерву сумнівних боргів, тобто до ведення бухгалтерського обліку з порушенням правил. Розмір відповідальності – адміністративна ст. 1631 КУоАП.

А ось для підприємства з річним доходом до 20 млн. грн. обов’язкові коригування фінансового результату до оподаткування відсутні. Це означає, що для податкового інспектора їм потрібно мати переконливі докази того, на підставі яких пропозицій, якої інформації у керівництва з’явились сумніви у наявності ознак сумнівності заборгованості контрагента.

 

На що варто звернути увагу?

  1. Контроль термінів позивної давності. Якщо терміни минули в минулому році, то списувати безнадійну заборгованість на витрати в поточному періоді невірне. Відповідно, може встати питання про подачу уточненої декларації з податку на прибуток з уточненими показниками фінансової звітності.
  2. Нарахування резерву сумнівних боргів впливає на валюту балансу, що може мати рішаюче значення при віднесенні підприємства до категорії “малого” або “середнього”, “середнього” або “великого” у відповідності до критеріїв за п.2 ст.2 р. 1 Закону України №996.

 

 

Залишились питання? Зв’яжіться з нами прямо зараз!

097 338 12 88, 050 340 11 17

af@audit-invest.com.ua

 

 

Дізнайтеся першим!
Підпишіться на розсилку і отримуйте
тільки найкориснішу інформацію для вашого бізнесу!
Підписатися

    Залиште свої дані, ми передзвонимо Вам протягом 5 хвилин!

      Залиште свої дані, ми зв'жемся з вами найближчим часом

      КиївДніпроКам'янське
      Написать в
      Viber