Відповідно до п. 4 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи», затвердженого наказом Мінфіну від 18.10.1999 №242 (далі – НП(С)БО 8), нематеріальний актив – немонетарний актив, який не має матеріальної форми та може бути ідентифікований.
Відповідно до п. 185.1 Податкового кодексу України об’єктом оподаткування ПДВ є операції платника податку з постачання товарів та послуг, якщо місце їх постачання визначено на митній території України згідно зі ст. 186 ПКУ. До таких операцій, зокрема, належать безоплатна передача товарів, передача права власності на предмет застави кредитору, передача товарів на умовах товарного кредиту, а також передача об’єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу (орендарю).
Положеннями пп. 14.1.191 ПКУ визначено, що постачання товарів охоплює будь-яку передачу права на розпорядження ними як власником, у тому числі продаж, обмін, дарування або передачу за рішенням суду.
За пп. 14.1.244 ПКУ товарами для цілей оподаткування визнаються матеріальні та нематеріальні активи, включаючи земельні ділянки, земельні частки (паї), цінні папери та деривативи, крім операцій, пов’язаних з їх емісією та погашенням.
Пунктом 34 НП(С)БО 8 передбачено, що нематеріальний актив списується з балансу в разі його вибуття внаслідок безоплатної передачі або неможливості отримання підприємством надалі економічних вигід від його використання.
Відповідно до п. 198.5 ПКУ платник ПДВ зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання, визначені виходячи з бази оподаткування за правилами п. 189.1 ПКУ, а також не пізніше останнього дня відповідного звітного (податкового) періоду скласти та у встановлені ПКУ строки зареєструвати в ЄРПН зведену податкову накладну. Такий обов’язок виникає щодо товарів, послуг і необоротних активів, придбаних або виготовлених з ПДВ, якщо вони призначаються для використання або фактично починають використовуватися, зокрема, в операціях, що не належать до господарської діяльності платника податку, крім випадків, передбачених п. 189.9 ПКУ.
У разі якщо основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються за самостійним рішенням платника податку, така ліквідація для цілей оподаткування розглядається як постачання таких основних виробничих або невиробничих засобів за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації (п. 189.9 ПКУ).
Отже, при здійсненні операцій із списання нематеріального активу у зв’язку з неможливістю отримання надалі економічних вигід від його використання платник податку повинен врахувати норми п. 198.5 ПКУ та нарахувати податкові зобов’язання.
При здійсненні операцій зі списання нематеріального активу в разі його вибуття внаслідок безоплатної передачі нараховуються податкові зобов’язання відповідно до п. 185.1 ПКУ та база оподаткування ПДВ визначається згідно з п. 188.1 ПКУ. При цьому податкові зобов’язання відповідно до п. 198.5 ПКУ не нараховуються.
Джерело: – Головне управління ДПС в Черкаській області.
Зв’яжіться з нами прямо зараз!
〉 097 338 12 88, 050 340 11 17
〉 af@audit-invest.com.ua
