ТЦУ для нематеріальних активів [кейс української компанії]

Підготовлено:

Євгенія Абросимова, керівник практики ТЦУ Audit-Invest

Час читання: 7 хвилин.

Коли бухгалтер говорить: «Який жах! Ми платимо роялті на Кіпр за торгові марки, які створили самі в Україні! »

• Навіщо платити роялті іноземній компанії за торгові марки, які створили в Україні? Як обгрунтувати контрольовану операцію і вибрати метод?
• Оцінка ризику з ТЦУ: які 5 питань Ви повинні задати собі вже сьогодні, якщо у Вас є ліцензійні договори щодо будь-яких нематеріальних активів?

Операції з нематеріальними активами та виплата роялті на користь нерезидентів традиційно перебувають під пильним контролем податкових органів, вимагаючи доведення економічної доцільності (ділової мети) та виконання функцій DEMPE. Саме тому якісне та обґрунтоване трансфертне ціноутворення є ключовим інструментом для захисту витрат компанії, підтвердження ринкового рівня ставок роялті за принципом «витягнутої руки» та нівелювання ризиків донарахувань податку на прибуток і конструктивних дивідендів.

Історія одного з наших клієнтів, яка знайома багатьом компаніям в Україні.

У 2012 році в Україні торгово-виробничим підприємством ТОВ «Зірка» (назву компанії змінено) була створена і зареєстрована торгова Марка (далі – ТМ). Уже в 2013 році права на володіння даною ТМ були продані пов’язаній особі на Кіпрі Star LTD, і в тому ж році був укладений ліцензійний договір на користування даною ТМ між Star LTD (новий власник ТМ) і ТОВ «Зірка» з щоквартальною виплатою роялті.

Оскільки Star LTD зареєстровано на Кіпрі, і крім того є пов’язаною особою ТОВ «Зірка», операція з нарахування роялті визнається контрольованою. Сума роялті у 2017 році перевищує 10 млн. Грн., А оборот компанії за 2017 р більш 150 млн. Головний бухгалтер була в жаху, оскільки навіть після продажу даної ТМ підприємство ТОВ «Зірка» продовжує розвивати і інвестувати в ТМ, якої вже не володіє.

За що компанія платить Кіпру?

Цим питанням задається головний бухгалтер компанії. На її думку, операція може бути визнана такою, яка не має «ділової мети», а по суті – фіктивною. Інформації про скільки-небудь схожих ліцензійних договорах немає ні в одній базі даних роялті. Головбух впевнена, що компанія не можемо обґрунтувати відповідність даної операції принципом «витягнутої руки»!

Що загрожує клієнту?

Наслідки в даному випадку очевидні: зняття всіх сум роялті з податкових витрат і нарахування пені за недоплачений податок на прибуток за всі періоди, починаючи з 2013 року, а це, у випадку з ТОВ «Зірка» – 63,5 млн. грн.

Як Audit-Invest вирішили питання?

Проблема вирішувалась у декілька етапів:

1. Експерти з ТЦУ досконально вивчили всі факти вчинення правочину щодо відчуження прав на ТМ,
2. Провели повний функціональний аналіз в контексті даного нематеріального активу

Грунтуючись на отриманих результатах, фахівці Audit-Invest прийшли до наступних висновків:

1. Головною метою здійснення операції з продажу ТМ Star LTD був захист прав інтелектуальної власності на ТМ, яку в рамках України гарантувати, на жаль, поки що складно.
2. Функціональний аналіз для нематеріального активу був проведений відповідно до вимог ОЕСР (OECD TPG 2017 Chapter VI). Були розглянуті функції, пов’язані з розробкою, вдосконаленням, підтримкою, захистом і використанням нематеріальних активів (РСПЗІ-функції, від англ. – DEMPE activities – development, enhancement, maintenance, protection, exploitation). В даному випадку кіпрська Star Ltd виконувала функції пов’язані тільки з захистом ТМ, тоді як за розробку, вдосконалення, підтримку і використання ТМ відповідала ТОВ «Зірка».
3. Відповідно до умов ліцензійного договору Star Ltd отримувала зафіксовану в 2013 році суму щоквартальної компенсації, яка відповідала її внеску в захист ТМ і не залежала від товарообігу даної ТМ, тоді як всі вигоди від використання ТМ діставалися української ТОВ «Зірка».
4. Величина щоквартальної компенсації була проаналізована, і факт її відповідності принципу «витягнутої руки» підтверджений за допомогою комбінації двох методів ТЦО – методу порівняльної неконтрольованої ціни і методу чистого прибутку.

Суть даної угоди і резонність віднесення роялті до податкових витрат були обгрунтовані. Документація з ТЦУ складена, вимоги ст.39 ПКУ виконані, і найголовніше – зекономлені 63,5 млн. грн.

5 питань, які ви повинні запитати у себе вже сьогодні!

Якщо у вас є ліцензійні договори щодо будь-яких нематеріальних активів (торгові марки, патенти, дозволи, ліцензії, бренди, слогани, ноу-хау, конструкторська документація і т.д.), Вам необхідно відповісти на наступні питання:

1. Чи була проведена оцінка в момент відчуження прав власності на нематеріальний актив? Зазвичай це рекомендована процедура, якщо однією зі сторін виступає нерезидент. Це може послужити відправною точкою для проведення дослідження і розуміння суті операції.
2. Що викладено в ліцензійному договорі? Яка сторона виконує функції DEMPE, згадані вище?
3. Чи відповідають фактично виконувані сторонами функції тим, що описані в ліцензійному договорі? Якщо немає, то, можливо, договір необхідно переглянути, щоб привести їх у відповідність, або підготувати документи, що підтверджують фактичний стан речей.
4. Чи відповідає винагорода, що одержується кожної зі сторін договору, їх вкладу в розробку, вдосконалення, підтримку, захист і використання нематеріального активу?
5. Чи відповідає рівень винагороди принципом «витягнутої руки»?

Відповівши на ці 5 питань, ви зможете оцінити податковий ризик по ТЦО.

Залишилися питання?

Телефонуйте нам прямо зараз! Фахівці Audit-Invest дадуть відповідть на будь-яке ваше питання з ТЦУ, підготують Документацію та Звіт про контрольовані операції.

〉 097 338 12 88, 050 340 11 17

〉 af@audit-invest.com.ua