Вадим Лозицький ,
Аудитор Audit Invest
Зміст статті
У 2026 році в Україні розгортається кАмпанія з «наздоганяння» фінансової прозорості: кОмпанії масово готують та оприлюднюють фінансові звіти, аудитори ледь справляються з навантаженням, а державні регуляторні органи вводять нові правила. Цей «синдром відкладеного аудиту» є наслідком сукупності факторів, а саме законодавчих послаблень під час війни, складності нових нормативних вимог, стандартів й цифрових форматів (XBRL, SAF-T UA), відтоку фахівців, економічної нестабільності та ще деяких інших. Саме 2026 рік стає вирішальним, так як після завершення воєнних послаблень і впровадження нових вимог усі накопичені події й законодавчі зміни збіглися в часі. З’явилися конкретні нормативні вимоги (постанова НКЦПФР від 19.12.2025 №33981, цифрова вимога XBRL, податковий SAF-T UA та інші, про що ми писали раніш у статті «SAF-T vs. iXBRL: просто про складне» від 14.01.2026). В результаті затримки з проведення аудитів зумовили тиск на ринок капіталу: інвестори, держоргани (регулятори) та інші користувачі вимагали фінансову звітність, а повільне оприлюднення звітів тимчасово підривало довіру до них.
Важливо усвідомити, що без вчасного аудиту та публічних звітів бізнес не зможе довести свою надійність для інвесторів, контрагентів, держорганів (регуляторів) а головне для суспільства.
Суспільна цінність аудиту:
Корисність аудиту полягає не в його споживчий цінності для управлінського персоналу компанії та мажоритарних власників, які її контролюють, а в його цінності для більш широкої мережі власників, кредиторів, держорганів тощо. Але головна корисність аудиту – в його цінності для суспільства. І коли ті, хто має приймати рішення про проведення аудиту, це усвідомлять, тоді аудит приноситиме відчутну користь всім сторонам цього процесу.
Трохи історії (2021–2026)
У 2021–2022 роках Україна почала готуватися до європейських стандартів: впроваджували МСФЗ для великих компаній, модернізували бухгалтерію і готували цифрові формати звітності (XBRL, SAF-T UA). У лютому 2022 року розпочалася повномасштабна війна, тож держава тимчасово спростила вимоги до звітності. Зокрема, з березня 2022 року Законом № 2115-IX2 дозволили подавати бухгалтерські та фінансові звіти протягом трьох місяців після скасування військового стану за весь період пропущеної звітності. Відповідно, за 2022–2024 роки багато компаній оминуло необхідність вчасно проводити аудит та оприлюднювати фінансові звіти, знаючи про таке відтермінування. У червні 2022 року ухвалено ще один Закон 2285-IX3 з метою забезпечення аудиторської діяльності під час війни і відновлення. Ці зміни формально зберегли діяльність ринку аудиту, але фактично відклали аудит на потім.
Одночасно протягом 2022–2024 років зростала диджиталізація. Міністерство фінансів за узгодженим меморандумом з НКЦПФР та НБУ поступово вводило єдиний електронний формат звітності за таксономіями МСФЗ. Наприкінці 2023 року схвалено XBRL- таксономію 2022 року (для звітності 2022 та проміжної 2023), у грудні 2024 – таксономію 2023 року (для річної 2023 та проміжної 2024), у липні 2025 – таксономію 2024 року (для річної 2024 та проміжної 2025), а 2 грудня 2025 – таксономію 2025 року (для звітності 2025 та проміжної 2026).
Паралельно донори та міжнародна спільнота наполягали на прозорості використання коштів. Представники донорів зауважували, що аудит – це основа довіри до України.
Таким чином, за 2021–2025 роки накопичилося багато вихідних чинників до надання прозорості фінансовій звітності компаній (Таблиця). Кульмінаційним став сам перехід від воєнних послаблень до звичайного режиму. Внесення правок до Закону № 2115-IX2 змінило ситуацію.. В результаті, після 9 травня 2025 року більшість підприємств, які входять до сфери впливу НКЦПФР та НБУ, повинні були оприлюднити звіти за 2022–2024 роки до серпня 2025 року, щоб уникнути штрафних санкцій. Чимало з них зосередилися на цьому восени 2025 року.
Хронологія ключових подій та документів 2021–2026
Нові закони, стандарти та нормативні вимоги:
| Рік | Подія, документ | Джерело |
|---|---|---|
| 2021 | Перші набули чинності норми щодо застосування МСФЗ банками та ключовими суб’єктами (на базі законодавства НБУ та законів України); створено комітет із цифрового звітування (меморандум 2017 р.). | НБУ, Мінфін, Меморандум №102/15 |
| 2022 | 24 лютого – початок повномасштабної війни. 03.03 – Закон № 2115-IX: допускається оприлюднення звітів протягом 3 місяців після завершення воєнного стану. 31.05 – Закон № 2285-IX: зміни до закону про аудит для забезпечення аудиторської діяльності під час війни. | Закони України № 2115-IX, № 2285-IX |
| 2023 | 19.12 – затверджено XBRL-таксономію МСФЗ 2022 (для звітності 2022). Донори посилили вимоги прозорості (аналіз витрат, незалежні аудити міжнародних програм). | НКЦПФР, Мінфін, донорські звіти |
| 2024 | 27.12 – затверджено XBRL-таксономію МСФЗ 2023 (для звітності 2023). Заяви про критичну ситуацію в кадрових ресурсах: бракує бухгалтерів і аудиторів через мобілізацію й еміграцію. | НКЦПФР, Аналітика IAA |
| 2025 | 11.07 – затверджено XBRL-таксономію МСФЗ 2024 (для звітності 2024). 23.09 – ДПС анонсує SAF-T UA (електронний аудит для податкових перевірок) як інструмент прозорості. Початок подання «відкладених» звітів 2022–2024 та публікація звітів за 2025 рік. | НКЦПФР, ДПС, МВФ |
| 2026 | 19.12.2025 – НКЦПФР рішення №3398, яким оновлено «Вимоги до аудиту», що набувають чинності з 01.02.2026. 01.02.2026 – початок дії нових правил аудиту та огляду фінансової звітності. 03.07.2026 – закінчується перехідний період (обсяг додаткових вимог). У зв’язку з цим в 2026 році необхідно завершити накопичені аудити. | НКЦПФР, нормативи, пресрелізи |
Аналіз причин «відкладеного аудиту»
Регуляторні чинники
Законодавство дало можливість відтермінування проведення аудиту і компанії цим скористалися. Під час війни уряд дозволив не штрафувати за запізнення з аудиторськими звітами. Закон 2115-IX, а пізніше зміни 2285-IX фактично зняли тиск із бізнесу тож він міг «відкласти» подання та оприлюднення звітності без санкцій до трьох місяців після закінчення війни. Водночас вимоги до стандартів як аудиту так і звітності звітності залишились високими – внаслідок накопичились проблеми з непроведеними аудитами. Нові ж постанови (наприклад, рішення НКЦПФР №3398 від 19.12.2025) встановили додаткові процедури та з 01.02.2026 введено окремі вимого до звітів огляду й аудиту. Ці чинники ускладнили проведення аудитів та вибір аудиторських компаній.
Технологічні чинники
У той же період активно впроваджували цифрові стандарти звітності, які породили нові технологічні складності. Введення XBRL для звітів МСФЗ і SAF-T UA для податкового «електронного аудиту» вимагає спеціальних IT-інструментів і цим суттєво змінюють процес підготовки та перевірки фінансового звітування. Підприємства та аудиторські фірми мусили інвестувати час та гроші у нові системи й навчання. У результаті цифровий перехід спричинив затримки та додаткове навантаження на аудиторів, особливо у 2025, 2026 роках , коли одночасно відновлювали минулі звіти і готували звіти у нових форматах.
Кадрові фактори
Війна значно похитнула ринок праці. За даними Інституту аналітики та адвокації4, у жовтні 2023 року суттєво зросла нестача кваліфікованих фахівців після переміщення значної частини населення. Особливо відчувається дефіцит у спеціалізованих сферах – зокрема «бухгалтерії та обліку» (де попит на вакансії суттєво перевищує пропозицію). Нестача бухгалтерів і аудиторів означає, що підготовка звітів і проведення аудитів уповільнюються. Аудитори також перебували під мобілізацією або виїздили за кордон, що утруднювало проведення класичної виїзної перевірки. Окрім того продовжується старіння аудиторських кадрів та малий приплив молодих фахівців до сфери аудиту.
Економічні та політичні чинники
Економічна криза та нестабільність ускладнюють розрахунок та розкриття фінансових даних. Коливання курсів валют, інфляція, фінансова невизначеність змушують підприємства проводити багаторівневі оцінки (вплив війни на раптове або суттєве падіння вартості активів, резерви на кредитні збитки тощо), що ускладнює аудит. Додатково ведеться санкційна війна, тож деякі міжнародні транзакції, контракти чи заборгованості потрібно реструктурувати, створювати детальні аудиторські процедури у відповідь на оцінені ризики та ставити незручні запитання.
Пандемічний фактор
Хоч COVID-19 у 2020, 2021 роках вже позаду, його наслідки залишилися в дистанційній роботі та процедурних змінах проведення аудиту. Деякий досвід віддаленого аудиту перейшов у нову реальність і тепер значна частина аудиту проходить дистанційно. Це можна сприймати як позитивний чинник, але це, ще більше навантажило інформаційні системи, адже слід запитувати, верифікувати та обробляти багато дистанційних інформаційних даних.
Регуляторні та воєнні фактори дали можливість відкладати аудит, а цифровізація та кадрова криза є реальними причинами затримок
Чому саме 2026 рік став переломним
2026 рік – переломний, бо велику частину відкладених змін і вимог 2022–2025 років тепер потрібно втілити.
- По-перше, закінчуються законодавчі послаблення. Відсутність необхідності фінансового звітування, яка була спричинена воєнним станом, справді припинилася у травні 2025 року, то до серпня 2025 року компанії мали надолужити 3 роки пропущених звітів, і робили це здебільшого восени 2025 року. Багато запізнілих перевірок відбудуться у 2026 році.
- По-друге, у 2026 році починається перший рік дії оновлених нормативних вимог, аудиторських стандартів і процедур. Рішення НКЦПФР №3398 від 19.12.2025 вводить нові вимоги до аудиту фінзвітності і огляду з 1 лютого 2026, що змінює логіку подання звітів. До 1 липня 2026 діятиме перехідний режим, що зумовлює додаткові звіти та перевірки, якщо компанія виходить на публічний ринок чи отримує дозволи НКЦПФР та НБУ.
- По-третє, сама структура звітності і формат подання змінюються. У 2026 рік входять не лише XBRL-таксономії, але й перші елементи системи SAF-T UA. У 2025, 2026 роках у податковому звітуванні та на всьому податковому полі мали відбуватись пілотні тестування SAF-T. Тепер регулятори вимагають фінансову звітність виключно в форматі таксономії та не погоджуються на паперові її формати.
- По-четверте, психологічно важливо, що до 2026 року накопичилось суспільний неспокій. Інвестори й контрольні органи турбують бізнес за постійну відсутність прозорості діяльності, вимагаючи надання звітування та відповідей на питання. Якщо раніше бізнес міг посилатися на війну, то починаючи 2026 року таке виправдання вже стає менш прийнятним. Це створює ефект подразнення і усі учасники розуміють, що від них очікують вчасних фінансових звітів.
Наслідки для інвесторів, ринку капіталу та довіри
Наслідки «відкладеного аудиту» для інвесторів і ринку капіталу є значними але не критичними. Затримка оприлюднення звітності обмежує інформацію, на якій інвестори базують рішення. Невчасні дані про фінансовий стан компаній підвищують невизначеність та ризики. Це знижує привабливість ринку капіталу. Інвестори можуть вимагати вищої прибутковості за ризик, або уникати ринку, де є недостатня прозорість. В умовах війни цей чинник має дещо послаблену дію в зв’язку з низькою інвестиційною привабливістю нашої країни.
Для внутрішніх інвесторів і регуляторів схильність до недовіри означає більш ретельну та прискіпливу перевірку. Наприклад, у банківському секторі усі аудиторські звіти тепер ретельно аналізує Нацбанк. Якщо публічний сектор не подає вчасно аудиторський звіт, це сигнал про потенційні проблеми, що змушує регулятор підвищувати тон офіційних контролів. Аналогічно, на фондовому ринку затримки з фінзвітністю можуть призвести до припинення торгівлі акціями, облігаціями чи відкликання допуску до торгів інвестиційних фондів.
З іншого боку, подолання цієї хвилі затримок з фінансовим звітуванням може поступово зміцнити довіру. Коли бізнес масово публікуватиме аудит фінзвітності та демонструватиме відповідність вимогам та стандартам, це підвищить прозорість інвестиційного середовища. У перспективі, жорсткіші вимоги та їхнє виконання сприятимуть підвищенню якості фінзвітності, а відтак і довіри до ринку.
Що потрібно зробити вже зараз
Рекомендації для ключових учасників процесу:
- Для регуляторів та інших держорганів важливо балансувати між контролем та підтримкою бізнесу. Продовжити консультації з бізнес-асоціаціями з приводу впровадження нових нормативних вимог, стандартів, забезпечити чіткі роз’яснення, щоб уникнути хаосу, планувати очікування, коли підприємства надаватимуть накопичені аудиторські звіти, і мати додаткові ресурси для контролю. Також варто сприяти розвитку кадрів – наприклад, прискорити атестацію аудиторів та програму навчання фінансовому аналізу, МСА, МСФЗ, аби поповнити ланку фахівців.
- Для аудиторів слід освоювати нові цифрові інструменти (навчатися роботі із SAF-T UA та XBRL-аналітикою, удосконалювати навички дистанційного аудиту, кібербезпеки тощо), щоб ефективно перевіряти автоматизовані дані. Варто також розробити методологію роботи з великими обсягами пакетів відкладених фінзвітів, використовуючи ризик-орієнтований підхід: перевіряти ключові статті та операції, які могли змінитися під час війни. Загалом, культура роботи аудиторів має передбачати готовність до безперервного аудиту, у тому числі заради підтримки довіри суспільства.
- Для компаній, насамперед, не відкладати підготовку та аудит фінансової звітності. Краще завершити аудит якомога раніше в 2026 році, аби уникнути штрафів й зберегти репутацію в очах суспільства. Потрібно оновити внутрішні процедури бухгалтерського обліку, впровадити операційну прозорість у бухобліку. Використовувати перехідні періоди та сезонні послаблення для навчання персоналу роботі з XBRL та SAF-T. При підготовці звітності звертати особливу увагу на розкриття воєнних та післявоєнних подій та умов. Співпрацювати з аудитором дистанційно у разі потреби (тобто в разі неможливості його виїзду на місце). А головне – сприймати аудит не як рутину, а як елемент довіри суспільства до самої компанії. Тому вся фінансова звітність має бути максимально повною, чесною та пройти «відкладений аудит».
Висновок
Період 2021–2026 років в Україні характеризується кумулятивним нарощуванням вимог до прозорості фінансової звітності. Хоч аудиторські перевірки відстрочувалися через форс-мажорні обставини (пандемію, війну), з 2026 року накопичені фінансові звіти мають бути перевірені аудитом та представлені суспільству. Це робить 2026 рік роком прискорення в галузі аудиту. Ми бачимо одночасно підвищений попит на звітність і посилені інституційні вимоги (нові нормативні вимоги, стандарти, цифрові формати). Для інвесторів та ринку капіталу це шанс оцінити реальну спроможність бізнесу працювати прозоро. Якщо синдром «відкладеного аудиту» буде подолано через скоординовані зусилля регуляторів, аудиторів та компаній, країна отримає міцніші основи для відновлення та розвитку. Проте провали в цьому процесі ставлять під загрозу довіру й фінансову стабільність, тоді як своєчасне оприлюднення правдивих звітів стане запорукою повернення довіри до українського ринку. Аудиторська фірма «Аудит-Інвест» готова посприяти в цих процесах і донести суспільству інформацію про фінансовий стан, фінансові результати діяльності, рух грошових коштів та власний капітал компаній.
Джерела
- Рішення НКЦПФР від 19.12.2025 № 09/21/3398/К03 «Про внесення змін до рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 22 липня 2021 року № 555».
- Закон України «Про захист інтересів суб’єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни» від 3 березня 2022 року № 2115-IX.
- Закон України «Про внесення змін до Закону України “Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність” щодо забезпечення аудиторської діяльності на період дії воєнного стану та післявоєнного відновлення економіки» від 31 травня 2022 року № 2285-IX.
- Стаття «Війна і дефіцит працівників: динаміка кадрових ресурсів в Україні» від 13.10.2023 р. Інституту аналітики та адвокації.
