ОГЛЯД НАЙБІЛЬШ СУТТЄВИХ ЗМІН ЩОДО ТРАНСФЕРТНОГО ЦІНОУТВОРЕННЯ, ЗАТВЕРДЖЕНИХ ЗАКОНОМ УКРАЇНИ №466-ІХ (ЗАКОНОПРОЕКТ №1210)

Извините, этот техт доступен только в “Украинский”. For the sake of viewer convenience, the content is shown below in the alternative language. You may click the link to switch the active language.

Підготовлено:

Юлія Єгорова, Керівник Департаменту трансфертного ціноутворення

 

Закон України №466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» прийнято Верховною Радою України в цілому 16.01.2020р., підписано Президентом та опубліковано 22.05.2020р.

Більшість змін вступили в силу з дня, наступного за днем опублікування закону – 23.05.2020р., але є й винятки. Давайте розберемось в тому, які найбільш суттєві зміни щодо трансфертного ціноутворення відбулися після підписання закону № 466-ІХ та з якого моменту вони діятимуть.

 

ВАЖЛИВО ДЛЯ КОМПАНІЙ, З ОБСЯГОМ ДОХОДУ БІЛЬШЕ 20 МІЛЬЙОНІВ ГРИВЕНЬ

І. Збільшено поріг для застосування коригувань фінансового результату

Максимальний обсяг річного доходу від будь-якої діяльності для визначення об’єкта оподаткування без коригування на податкові різниці збільшено з 20 млн. грн до 40 млн. грн.

Окрім цього, підпунктом 134.1.7 пункту 134.1 статті 134 ПКУ додане уточнення, що зазначений дохід не включає скоригований прибуток контрольованої іноземної компанії, визначений відповідно до статті 39-2 ПКУ.

ІІ. 30% коригування для експортних операцій  

Пункт 140.5 ПКУ доповнюється новим підпунктом 140.5.51 — фінансовий результат до оподаткування збільшується на 30% вартості товарів/робіт/послуг реалізованих на користь нерезидентів:

  • зареєстрованих у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого КМУ;
  • організаційно-правова форма яких включена до переліку, затвердженого КМУ.

 

Вищезазначені зміни набирають чинності з 23.05.2020 р. Будемо чекати додаткових роз’яснень контролюючих органів, за результатами якого податкового звітного періоду необхідно буде їх вперше застосовувати.

 

ВАЖЛИВО ДЛЯ КОМПАНІЙ, З ОБСЯГОМ ДОХОДУ БІЛЬШЕ 150 МІЛЬЙОНІВ ГРИВЕНЬ ТА ПОСТІЙНИХ ПРЕДСТАВНИЦТВ НЕРЕЗИДЕНТІВ

І. Зміни у визначенні ключових понять ТЦУ

Назва   Найбільш суттєві зміни у визначенні   Набрання чинності
«Пов’язані особи»   Збільшено розмір частки володіння корпоративними правами з 20% до 25% для визнання осіб пов’язаними.

Розширено критерій «тонкої капіталізації».  Відтепер для визнання осіб пов’язаними, окрім заборгованості за кредитами (позиками),  договорами поворотної фінансової допомоги, враховується будь-яка кредиторська заборгованість від однієї юридичної особи та/або від інших юридичних осіб, гарантованих однією юридичною особою.

Якщо сума таких кредитів/позик/заборгованості стосовно іншої юридичної особи, перевищує суму власного капіталу більше ніж у 3,5 рази (для фінансових установ та компаній, що провадять виключно лізингову діяльність, — більше ніж у 10 разів), юридичні особи визнаються пов’язаними.

При цьому скасований підхід до визначення суми таких кредитів/позик/заборгованості. Нагадаємо, що раніше зазначена сума визначалась як середнє арифметичне значення (на початок та кінець звітного періоду). Оновлений пп. 14.1.159 п. 14.1 статті 14 Кодексу не містить положень щодо того, за який період або на яку дату потрібно розраховувати суму кредитів/позик/заборгованості для визнання осіб пов’язаними. Чекаємо роз’яснень.

  23.05.2020
«Постійне представництво»

 

  Термін максимально приведено у відповідність до вимог Модельної конвенції ОЕСР щодо податків на доходи і капітал.

Суттєві зміни торкнуться резидентів — юридичних осіб, що діють виключно за рахунок, в інтересах та/або на користь одного нерезидента та/або пов’язаних із ним осіб – нерезидентів (наприклад, агенти) та не здійснюють іншої діяльності.

Такі резиденти мають визнаватися постійним представництвом нерезидента.

Це означає, що для визнання операцій контрольованими між вищезазначеними особами необов’язковим є досягнення платником податку річного доходу у розмірі 150 млн. грн.

23.05.2020
«Дивіденди»   Відтепер у контрольованих операціях з нерезидентами до дивідендів прирівнюються:

—  платежі за цінні папери (корпоративні права), що виплачуються на користь нерезидента, понад суму, яка відповідає принципу «витягнутої руки;

—  вартість товарів ((робіт, послуг) крім цінних паперів та деривативів), що придбаваються у нерезидента, понад суму, яка відповідає принципу «витягнутої руки»;

—  сума заниження вартості товарів (робіт, послуг), які продаються нерезиденту, порівняно із сумою, яка відповідає принципу «витягнутої руки».

—  виплата в грошовій або негрошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника – нерезидента України у зв’язку зі зменшенням статутного капіталу, викупом юридичною особою корпоративних прав у власному статутному капіталі, виходом учасника зі складу господарського товариства або іншої аналогічної операції між юридичною особою та її учасником, якщо операція призводить до зменшення нерозподіленого прибутку юридичної особи.

Що ці зміни означають для платника, якщо коротко? Якщо контрольовані операції не відповідають принципу «витягнутої руки», окрім коригування об’єкта оподаткування податком на прибуток доведеться ще й сплатити податок на доходи нерезидента у вигляді дивідендів (з урахуванням норм міжнародних Конвенцій).

01.01.2021
«Материнська компанія міжнародної групи компаній для цілей статті 39 Кодексу»   Термін є нововведеним і означає юридичну особу, яка входить до складу міжнародної групи компаній та має задовольняти одночасно двом критеріям:

—       здійснює безпосереднє чи опосередковане володіння корпоративними правами інших компаній (або фактичний контроль над такими компаніями) у складі міжнародної групи та частка такого володіння має бути достатньою для включення фінансової звітності інших компаній у складі міжнародної групи до консолідованої фінансової звітності такої юридичної особи;

—       фінансова звітність такої юридичної особи не підлягає включенню до консолідованої звітності жодної іншої юридичної особи у складі міжнародної групи згідно з міжнародними стандартами фінансової звітності.

23.05.2020
«Міжнародна група компаній для цілей статті 39 Кодексу»   Термін є нововведеним і поєднує наступні ознаки для визнання групи:

—       дві або більше юридичні особи або утворення без статусу юридичної особи є податковими резидентами різних країн;

—       пов’язані між собою за критеріями володіння або контролю таким чином, що згідно з міжнародними стандартами фінансової звітності або іншими міжнародно визнаними стандартами фінансової звітності обов’язковою є підготовка консолідованої звітності, або підготовка консолідованої фінансової звітності була б обов’язковою у разі, якщо акції (корпоративні права) однієї з таких юридичних осіб перебували б в обігу на фондовій біржі.

Для платників податків, які є учасниками міжнародної групи компаній, запроваджено нові правила щодо контролю за трансфертним ціноутворенням, про які мова піде нижче.

23.05.2020
«Розумна економічна причина

(ділова мета)»

 

  Визначення терміну розширено щодо здійснення операцій з нерезидентами.

За визначенням, операції, здійснені з нерезидентами не мають розумної економічної причини (ділової мети), якщо їх головною ціллю є несплата податків та/або зменшення обсягу оподатковуваного прибутку платника податків та в зіставних умовах особа не була б готова здійснювати операції з непов’язаними особами.

Відповідно до нового пп. 140.5.15 при здійсненні операцій з нерезидентами, що не мають ділової мети, фінансовий результат до оподаткування платника збільшується на суму понесених у зв’язку з цим витрат. Обов’язок доведення обставин відсутності ділової мети в даному випадку покладається на контролюючий орган.

Проте слід зазначити що у випадках контролю за трансфертним ціноутворенням саме платник податку має розкривати наявність ділової мети при здійсненні операції в документації з ТЦУ.

  23.05.2020

 

 Також слід звернути увагу на наступні визначення понять:

«дохід з джерелом їх походження з України», «котирувальні ціни для цілей статті 39 Кодексу», «уповноважений учасник для цілей статті 39 цього Кодексу», «пасивні доходи для цілей статті 392 розділу І та розділу IV цього Кодексу».

ІІ. Розширено критерій визнання операцій контрольованими (зміни діють з 23.05.2020р.)

З’явився додатковий критерій визнання контрольованими операцій, що не передбачають грошової компенсації:

“е) операції, у результаті яких обсяг доходу та/або фінансовий результат платника податку зменшується внаслідок повної або часткової, безповоротної або тимчасової передачі функцій разом з матеріальними та/або нематеріальними активами (або без них), вигодами, ризиками та можливостями іншому платнику податку (іншій особі), в тих випадках, коли у взаємовідносинах між непов’язаними особами така передача не здійснювалась би без компенсації, незалежно від того, чи відображені такі операції у бухгалтерському обліку.”

ІІІ. Запроваджена трирівнева структура звітності з ТЦУ

Законом передбачено імплементацію кроку 13 плану BEPS, розробленого Організацією економічного співробітництва та розвитку (OECР), що запроваджує трирівневу структуру звітності з трансфертного ціноутворення.

1) Локальна документація з ТЦУ та Звіт про контрольовані операції

Починаючи зі звітного 2020 року, разом зі звітом про контрольовані операції платники податків до 1 жовтня року, що настає за звітним, обов’язані подавати повідомлення про участь у міжнародній групі компаній за встановленою формою.

Документація з трансфертного ціноутворення, як і раніше, подається платником податків протягом 30 днів на запит органу ДПС.

2) Глобальна документація з трансфертного ціноутворення (master file / майстер-файл)

Подається платником податків, що входить до складу міжнародної групи компаній, річний дохід якої дорівнює або перевищує еквівалент 50 мільйонів євро, на запит органу ДПС протягом 90 днів не раніше ніж за фінансовий рік, що закінчується у 2021 році. Майстер-файл має бути складено українською мовою.

3) Звіт у розрізі країн (country-by-country report)

Звіт у розрізі країн міжнародної групи компаній подається платником податків до місцевих органів ДПС у разі, якщо сукупний консолідований річний дохід міжнародної групи компаній, в яку входить платник податків, перевищує еквівалент 750 мільйонів євро та якщо наявна одна з таких обставин:

  • платник податку є материнською компанією;
  • платник податку є учасником, уповноваженим материнською компанією на підготовку та подання звіту у розрізі країн;
  • відповідно до вимог законодавства місцезнаходження, материнська компанія не повинна подавати такий звіт та вона не уповноважує іншого учасника міжнародної групи на подання звіту в іншій іноземній юрисдикції;
  • із юрисдикцією материнської компанії немає дієвого механізму обміну звітами у розрізі країн (перелік таких юрисдикцій ДФС має оприлюднювати на своєму офіційному веб-порталі)

Звіт у розрізі країн вперше має подаватися щодо фінансового року, який закінчується у 2021 році, але не раніше ніж у рік, в якому компетентними органами укладено багатосторонню угоду про автоматичний обмін міждержавними звітами (Мultilateral Сompetent Authority Agreement on the Exchange of Country-by-Country Reports).

За неподання/несвоєчасне/недостовірне подання вищезазначеної звітності передбачено суттєві штрафні санкції до 3000 прожиткових мінімумів доходів громадян, що станом на 01.01.2020 року становить 6 306 000 грн.

IV. Щодо підходів до обґрунтування контрольованих операцій та складання документації з ТЦУ (зміни діють з 23.05.2020р.)

Змінено методику обґрунтування операцій з товарами, що мають біржові котирування

Введено нове поняття – сировинні товари замість звичних товарів, що мають біржові котирування. Під сировинними товарами розуміються товари, для яких непов’язані особи у якості орієнтиру (еталону) для встановлення ціни неконтрольованих операцій використовують котирувальні ціни.

Відповідно до закону №466-ІХ поняття «котирувальні ціни» включає не лише ціни на біржі, але ціни, отримані з визнаних агентств з прозорою звітністю. Котирувальна ціна визначається як ціна (середня ціна) та/або діапазон цін на певну дату або період часу.

Запроваджується новий перелік джерел інформації для отримання котирувальних цін, який є рекомендованим, однак невиключним, та має офіційно оприлюднюватися на офіційному веб-порталі ДПС.

Перелік сировинних товарів визначається Кабінетом Міністрів України. Метод ПНЦ для таких товарів залишається обов’язковим.

Збільшено кількість критеріїв, з урахуванням яких необхідно проводити аналіз ризиків сторін контрольованої операції

Найбільш суттєвим нововведенням є необхідність визначення саме суттєвих економічних ризиків, які беруть на себе сторони операції на підставі укладених договорів та доведення, що особа, яка бере ризик, має фінансову спроможність понести такий ризик та ресурси, необхідні для покриття такого ризику з урахуванням фактичної поведінки сторін операції.

Встановлено нові правила обґрунтування безоплатних операцій або операцій з нематеріальними активами

Для таких контрольованих операцій, у разі неможливості застосування традиційних методів, передбачено можливість використання методики зіставної оцінки вартості, яка ґрунтується на розрахунку поточної вартості (дисконтованої вартості) майбутніх грошових потоків.

Розрахунок поточної вартості (дисконтованої вартості) майбутніх грошових потоків здійснюється відповідно до ПСБО або МСФЗ.

Змінено норму щодо застосування методів ТЦУ

Зі статті 39 виключені конкретні критерії відповідно до яких платник податку має обрати найбільш доцільний метод, а також вимоги щодо пріоритетності методів (крім випадків, коли ПКУ встановлює вимоги щодо застосування відповідних методів для особливих груп операцій).

Також виключена вимога щодо обов’язку встановлення контролюючим органом відповідності умов контрольованих операцій платника податків принципу «витягнутої руки» на базі того ж методу ТЦУ, який застосовується платником податків, за винятком випадків, коли контролюючий орган обґрунтує, що метод, який застосовується платником податків, не є найбільш доцільним.

До складу локальної документації з ТЦУ відтепер обов’язково має бути включено:

  • Інформацію про бенефіціарних власників платника податків (за наявності);
  • Опис ланцюга постачання (створення вартості) товарів (робіт, послуг) у контрольованій операції
  • Опис операцій з придбання робіт (послуг), НМА, інших предметів господарських операцій, відмінних від товарів, має містити обґрунтування економічної доцільності і наявності ділової мети їх придбання;
  • копію аудиторського висновку щодо фінансової звітності платника податків за відповідний звітний період (якщо його наявність є обов’язковою для платника податків)
  • тощо.

Щодо складання глобальної документації з ТЦУ статтею 39 ПКУ передбачено ряд окремих вимог, які наберуть чинності з 1 січня 2021 р.

V. Контрольовані іноземні компанії (КІК)

Законом доповнено ПКУ статтею 392 «Контрольовані іноземні компанії», норми якої  мають набути чинності з 01 січня 2021 року. Зміст правил КІК полягає в оподаткуванні скоригованого прибутку іноземних компаній на рівні контролерів (фізичних та юридичних осіб), які є українськими податковими резидентами.

Податок сплачується лише з тієї частини прибутку КІК, яка контролюється резидентом, у % відношенні. Ставка на рівні юридичної особи-контролера становить 18%, а на рівні фізичної особи-контролера — 19,5%. ПКУ передбачає ряд умов, при яких податок на КІК в Україні платити не треба.

Також, контролери повинні щороку подавати в податкову Звіт про КІК за встановленою формою та фінансову звітність КІК.

Детальний опис правил оподаткування КІК потребує окремої статті, яку ми підготуємо найближчим часом. Проте, слід зазначити, що штрафні санкції за кожен факт не відображення КІК, за неподання або подання не у повному обсязі контролюючою особою документації з трансфертного ціноутворення, інших копій первинних документів щодо КІК на запит контролюючого органу можуть сягати до 1000 прожиткових мінімумів доходів громадян, що станом на 01.01.2020 року становить 2 102 000 грн.

Перераховані зміни в правилах контролю за ТЦУ, що передбачені Законом України № 466-ІХ, не є вичерпними, проте найбільш суттєво відображають ряд практичних змін та складнощів, з якими можуть мати справу платники податків у майбутніх звітних періодах.

Тож чекаємо роз’яснень щодо практичного застосування окремих норм цього Закону.

 

Залишились питання? Зв’яжіться з нами прямо зараз!

097 338 12 88, 050 340 11 17

af@audit-invest.com.ua

Будь в курсе первым!
Подпишитесь на рассылку и получайте
только самую полезную информацию для Вашего бизнеса!
Подписаться
Оставьте свои данные и мы свяжемся с вами в течение 5 минут

Оставьте свои данные и мы свяжемся с вами в ближайшее время

КиевДнепрКаменское
Написать в
Viber