Підготовлено:
Наталя Лещенко, Бухгалтер вищої категорії, провідний спеціаліст з ведення і контролю бухгалтерського та податкового обліку
З 29 грудня 2019 вступив в силу Закон від 18.12.2019 р №391-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України (щодо поліпшення адміністрування акцизного податку)».
Аби своєчасно розібратися з новими вимогами до ліцензування, реєстрації акцизних складів та складання оновленої звітності, підприємствам важливо залучати кваліфіковані бухгалтерські послуги, що дозволяє налаштувати коректний облік пального чи спирту та уникнути суттєвих штрафних санкцій.
Законом спрощені процедури отримання ліцензії на зберігання палива:
суб’єкти господарювання, для яких зберігання палива не є їх основною господарською діяльністю, звільнені від надання копії документів, перелічених в ст.15 Закону №481. Вони подають лише заяву та документ, що підтверджує річну плату за ліцензію. Крім цього, в заяві потрібно буде вказати наступне:
використання палива для потреб власного споживання або переробки,
загальну місткість резервуарів, що використовуються для зберігання пального, і їх фактичне місцезнаходження,
фактичне місцезнаходження ємностей, що використовуються для зберігання пального.
Загальна місткість ємностей – це максимальний обсяг пального, який може поміститися в усі резервуари заявника.
Крім цього, відстрочено застосування штрафів за зберігання пального без ліцензій – до 31 березня 2020 (зміни в ч. 22 ст. 18 Закону №481).
Також внесено зміни до ПКУ щодо акцизних складів і їх розпорядників:
Згідно п. 14.1.6 ПКУ не є акцизним складом приміщення або території, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження і зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб’єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) – власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року паливо в обсягах, які перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торг пальним, на які отримані відповідні ліцензії), і використовує пальне виключно для потреб власного споживання або промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації і зберігання пального іншим особам.
До цієї нормі внесено додаткову умову, що цей критерій із загальної місткості ємностей для навантаження-розвантаження і зберігання пального не застосовується до ємностей суб’єкта господарювання, які є розпорядниками хоча б одного акцизного складу.
Тобто якщо одночасно виконуються умови:
Паливо використовується виключно для потреб власного споживання або промислової переробки і не здійснюються операції з реалізації та зберігання палива іншим особам;
є розпорядником хоча б одного акцизного складу, – то акцизним складом вважаються всі ємності такого платника податків, без застосування мінімального критерію 200 куб. м.
Також з числа акцизних складів виключені приміщення або території, в тому числі платника податків, де зберігається чи реалізується виключно паливо в споживчій тарі ємністю до 5 літрів включно, отримане від виробника або особи, яка здійснила його розлив у таку тару.
Внесено зміни в п.230.1.3 ПКУ, які передбачають обов’язковість розпорядниками акцизних складів, які використовують паливо виключно для власних потреб, на кожному акцизному складі формувати дані про обсяги обороту пального за звітний календарний місяць і фактичні залишки пального станом на перший і останній дні такого місяця в розрізі кодів товарних підкатегорій УКТ ЗЕД в літрах, приведених до температури 15 ° С.
Ці залишки формуються не пізніше 23 ч. 59 мин. останнього дня звітного календарного місяця до початку здійснення операцій по обігу палива в день, наступний за таким останнім днем звітного календарного місяця, і подаються в ДПС не пізніше 15 к.д., що настають за останнім днем звітного календарного місяця.
Внесено зміни щодо штрафів за не реєстрацію платником акцизного податку:
Згідно п.18. до підрозділу 5 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ:
«Норми пункту 128-1.1 ПКУ (Порушення правил обліку, виробництва та обігу палива або спирту етилового на акцизних складах) застосовуються:
з 1 липня 2019 – до розпорядників акцизного складу, на яких розташовані резервуари, загальна місткість яких перевищує 20 000 куб. метрів (крім розпорядника акцизного складу, який на 1 липня 2019 не підпадав під визначення платника податку згідно з пунктом 212.1 статті 212 цього Кодексу);
з 1 жовтня 2019 – до розпорядників акцизного складу, на акцизному складі якого розташовані резервуари, загальна місткість яких перевищує 1000 куб. метрів, але не перевищує 20 000 куб. метрів (крім розпорядника акцизного складу, який на 1 липня 2019 не підпадав під визначення платника податку згідно з пунктом 212.1 статті 212 цього Кодексу);
з 1 квітня 2020 року – до розпорядників акцизних складів, на яких розташовані резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів (крім розпорядника акцизного складу, який на 1 липня 2019 не підпадав під визначення платника податку згідно з пунктом 212.1 статті 212 цього Кодексу); – продовжили
з 1 липня 2020 року – до розпорядників акцизного складу, який на 1 липня 2019 не підпадав під визначення платника податку згідно з пунктом 212.1 статті 212 цього Кодексу (незалежно від загальної місткості резервуарів, розташованих на акцизному складі такого розпорядника).
Залишились питання? Зв’яжіться з нами прямо зараз!
〉 097 338 12 88, 050 340 11 17
〉 af@audit-invest.com.ua
