Навіщо аудиторам інша інформація та з чого вона складається?

 

Підготовлено:

Заколотюк А., аудитор

Департаменту аудиту, МСФЗ та консалтингу

ТОВ АФ «Аудит-Інвест»

 

 

Під час аудиторської перевірки аудитори зазвичай запитують «іншу інформацію» тобто інші звіти. Серед прикладів можна навести Звіт про управління, Звіт про платежі на користь держави тощо. У бухгалтерів завжди виникає питання навіщо? У нашій статті ми спробуємо дати відповідь на питання «навіщо аудиторам «інша інформація?»

По-перше

В Законі України № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон № 996-XIV) ст. 14, ч. 3 зазначено:

«Підприємства зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з відповідними аудиторськими звітами, звітом про управління, консолідованим звітом про управління, звітом про платежі на користь держави, консолідованим звітом про платежі на користь держави на своїй веб-сторінці або своєму веб-сайті (у повному обсязі)»1

Отже, відповідно вимог Закону № 996-XIV суб’єкти господарювання зобов’язані оприлюднювати разом з річною фінансовою звітністю не тільки аудиторський звіт, а й іншу інформацію.

Зокрема у зазначеному Законі містяться визначення наступних звітів:

• звіт про управління1 – документ, що містить фінансову та нефінансову інформацію, яка характеризує стан і перспективи розвитку підприємства та розкриває основні ризики і невизначеності його діяльності;
• звіт про платежі на користь держави1 – документ, що містить узагальнену інформацію про діяльність суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях або заготівлю деревини, а також деталізовану інформацію про податки і збори, інші платежі, що були сплачені або належні до сплати на користь держави відповідно до закону. Звіт про платежі на користь держави подається суб’єктами господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях, відповідно до Закону України “Про забезпечення прозорості у видобувних галузях”, а також підприємствами, що здійснюють заготівлю деревини і при цьому становлять суспільний інтерес.

Перелік інформації, яку повинен містити звіт про управління, викладено у Методичних рекомендаціях, які затверджені наказом Міністерства фінансів України № 982 від 07.12.2018 р.2 Форма звіту про платежі на користь держави затверджена постановою Кабінету Міністрів України № 858 від 23.09.2020 р.

По-друге

Відповідно до Міжнародного стандарту аудиту 720 “Відповідальність аудитора щодо іншої інформації” (далі – МСА 720), перевірка аудитором іншої інформації є важливою частиною аудиторського процесу, тобто аудитор зобов’язаний розглянути іншу інформацію та визначити чи вона відповідає фінансовій звітності, і чи може вона вплинути на аудиторські висновки

У МСА 720 визначено, що: 

Інша інформація3 – фінансова або нефінансова інформація (крім фінансової звітності та звіту аудитора щодо неї), яка входить до складу річного звіту суб’єкта господарювання.

Річний звіт3 – документ або сукупність документів, який складається, компанією відповідно до законодавства, нормативного акта чи за звичаєм, призначенням якого є надати власникам (або подібним зацікавленим сторонам) інформацію про діяльність суб’єкта господарювання, його фінансові результати та фінансовий стан, як зазначено у фінансовій звітності. 

Відповідно до МСА 720 приклади іншої інформації це:

• звіт управлінського персоналу; 
• звіт ради директорів;
• звіт голови правління; 
• звіт про корпоративне управління; 
• звіти про внутрішній контроль та оцінку ризиків тощо.

Зазначений перелік не є вичерпним, адже існує загальне правило, що Річний звіт може містити будь-які інші звіти, які на думку Компанії є необхідними для висвітлення інформації про неї. 

У аудиторському звіті аудитор зобов’язаний висловити свою думку щодо іншої інформації у окремому розділі «Інформація, що не є фінансовою звітністю та звітом аудитора щодо неї». Якщо аудитору не була надана така інформація, то аудитор у висновку зазначає про неможливість зробити висновок щодо цієї іншої інформації.

Нагадаємо про розмір Штрафних санкцій, які передбачені за порушення порядку оприлюднення фінансової звітності або консолідованої фінансової звітності разом з аудиторським звітом, відповідно до вимог Статті 16316 КУАП4:

• від 1 000 до 2 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто від 17 000 грн. до 34 000 грн. за перше порушення;
• від 2 000 до 3 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто від 34 000 грн. до 51 000 грн. за повторне порушення.

У період дії воєнного стану підприємства звільненні від штрафних санкцій за порушення строків оприлюднення фінансової звітності відповідно до норм Закону №2436 від 19.07.2022 р.5 

Проте протягом трьох місяців після припинення воєнного стану підприємства зобов’язані оприлюднити річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з відповідними аудиторськими звітами та іншою інформацією за весь період неоприлюднення!

 

Джерела:

• Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996  від 16.07.1999

• Наказ Міністерства Фінансів України «Про затвердження Методичних рекомендацій зі складання звіту про управління» № 982 від 07.12.2018 р.

• Міжнародний стандарт аудиту 720 “Відповідальність аудитора щодо іншої інформації” затверджений Аудиторською палатою України № 122/2 від 18.04.2003

• Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 із змінами та доповненнями

• Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про захист інтересів суб’єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни” № 2436 від 19.07.2022 р.

 

Залишились питання? Зв’яжіться з нами прямо зараз!

〉 097 338 12 88, 050 340 11 17

〉 af@audit-invest.com.ua