Навіщо аудиторам інша інформація та з чого вона складається?

Извините, этот текст доступен только на “Українська”.

 

Підготовлено:

Заколотюк А., аудитор

Департаменту аудиту, МСФЗ та консалтингу

ТОВ АФ «Аудит-Інвест»

 

 

Під час аудиторської перевірки аудитори зазвичай запитують «іншу інформацію» тобто інші звіти. Серед прикладів можна навести Звіт про управління, Звіт про платежі на користь держави тощо. У бухгалтерів завжди виникає питання навіщо? У нашій статті ми спробуємо дати відповідь на питання «навіщо аудиторам «інша інформація?»

Залучаючи фахові аудиторські послуги, компанія отримує комплексний аналіз усього пакета річної звітності, що дозволяє виявити суттєві неузгодженості між показниками обліку та текстовою інформацією й гарантувати бездоганну підготовку висновку відповідно до міжнародних стандартів аудиту.

По-перше

В Законі України № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон № 996-XIV) ст. 14, ч. 3 зазначено:

«Підприємства зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з відповідними аудиторськими звітами, звітом про управління, консолідованим звітом про управління, звітом про платежі на користь держави, консолідованим звітом про платежі на користь держави на своїй веб-сторінці або своєму веб-сайті (у повному обсязі)»1

Отже, відповідно вимог Закону № 996-XIV суб’єкти господарювання зобов’язані оприлюднювати разом з річною фінансовою звітністю не тільки аудиторський звіт, а й іншу інформацію.

Зокрема у зазначеному Законі містяться визначення наступних звітів:

• звіт про управління1 – документ, що містить фінансову та нефінансову інформацію, яка характеризує стан і перспективи розвитку підприємства та розкриває основні ризики і невизначеності його діяльності;
• звіт про платежі на користь держави1 — документ, що містить узагальнену інформацію про діяльність суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях або заготівлю деревини, а також деталізовану інформацію про податки і збори, інші платежі, що були сплачені або належні до сплати на користь держави відповідно до закону. Звіт про платежі на користь держави подається суб’єктами господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях, відповідно до Закону України «Про забезпечення прозорості у видобувних галузях», а також підприємствами, що здійснюють заготівлю деревини і при цьому становлять суспільний інтерес.

Перелік інформації, яку повинен містити звіт про управління, викладено у Методичних рекомендаціях, які затверджені наказом Міністерства фінансів України № 982 від 07.12.2018 р.2 Форма звіту про платежі на користь держави затверджена постановою Кабінету Міністрів України № 858 від 23.09.2020 р.

По-друге

Відповідно до Міжнародного стандарту аудиту 720 «Відповідальність аудитора щодо іншої інформації» (далі – МСА 720), перевірка аудитором іншої інформації є важливою частиною аудиторського процесу, тобто аудитор зобов’язаний розглянути іншу інформацію та визначити чи вона відповідає фінансовій звітності, і чи може вона вплинути на аудиторські висновки

У МСА 720 визначено, що: 

Інша інформація3 – фінансова або нефінансова інформація (крім фінансової звітності та звіту аудитора щодо неї), яка входить до складу річного звіту суб’єкта господарювання.

Річний звіт3 – документ або сукупність документів, який складається, компанією відповідно до законодавства, нормативного акта чи за звичаєм, призначенням якого є надати власникам (або подібним зацікавленим сторонам) інформацію про діяльність суб’єкта господарювання, його фінансові результати та фінансовий стан, як зазначено у фінансовій звітності. 

Відповідно до МСА 720 приклади іншої інформації це:

• звіт управлінського персоналу; 
• звіт ради директорів;
• звіт голови правління; 
• звіт про корпоративне управління; 
• звіти про внутрішній контроль та оцінку ризиків тощо.

Зазначений перелік не є вичерпним, адже існує загальне правило, що Річний звіт може містити будь-які інші звіти, які на думку Компанії є необхідними для висвітлення інформації про неї. 

У аудиторському звіті аудитор зобов’язаний висловити свою думку щодо іншої інформації у окремому розділі «Інформація, що не є фінансовою звітністю та звітом аудитора щодо неї». Якщо аудитору не була надана така інформація, то аудитор у висновку зазначає про неможливість зробити висновок щодо цієї іншої інформації.

Нагадаємо про розмір Штрафних санкцій, які передбачені за порушення порядку оприлюднення фінансової звітності або консолідованої фінансової звітності разом з аудиторським звітом, відповідно до вимог Статті 16316 КУАП4:

• від 1 000 до 2 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто від 17 000 грн. до 34 000 грн. за перше порушення;
• від 2 000 до 3 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто від 34 000 грн. до 51 000 грн. за повторне порушення.

У період дії воєнного стану підприємства звільненні від штрафних санкцій за порушення строків оприлюднення фінансової звітності відповідно до норм Закону №2436 від 19.07.2022 р.5 

Проте протягом трьох місяців після припинення воєнного стану підприємства зобов’язані оприлюднити річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з відповідними аудиторськими звітами та іншою інформацією за весь період неоприлюднення!

 

Джерела:

• Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996  від 16.07.1999

• Наказ Міністерства Фінансів України «Про затвердження Методичних рекомендацій зі складання звіту про управління» № 982 від 07.12.2018 р.

• Міжнародний стандарт аудиту 720 «Відповідальність аудитора щодо іншої інформації» затверджений Аудиторською палатою України № 122/2 від 18.04.2003

• Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 із змінами та доповненнями

• Закону України «Про внесення змін до Закону України “Про захист інтересів суб’єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни” № 2436 від 19.07.2022 р.

 

Залишились питання? Зв’яжіться з нами прямо зараз!

〉 097 338 12 88, 050 340 11 17

〉 af@audit-invest.com.ua