Наслідки виплати роялті нерезиденту. Коли слід коригувати фінансовий результат до оподаткування на суму роялті.

Підготовлено:

Ольга Мироненко, Департамент ТЦО

 

Спочатку розберемося чи потрібно платнику податків взагалі здійснювати коригування фінансового результату.

Так, у разі якщо річний дохід платника податків від будь – якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків) складе більше 20 млн.грн. за останній податковий період, об’єкт оподаткування податком на прибуток розраховується з урахуванням коригувань на податкові різниці (пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України, далі – ПКУ).

Далі необхідно визначити, що таке роялті у розумінні термінів ПКУ та коли нарахування роялті нерезиденту коригується платником податків на повну суму, частково або взагалі не коригується.

Згідно пп.14.1.225 ПКУ роялті – будь-який платіж, отриманий як винагорода за використання або за надання права на використання об’єкта права інтелектуальної власності, а саме на будь-які літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп’ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо- чи телевізійного мовлення, передачі (програми) організацій мовлення, інші аудіовізуальні твори, будь-які права, які охороняються патентом, будь-які зареєстровані торговельні марки (знаки на товари і послуги), права інтелектуальної власності на дизайн, секретне креслення, модель, формулу, процес, права інтелектуальної власності на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау).

Коригування на суму перевищення витрат по нарахуванню роялті над розрахунковою сумою

Відповідно до пп. 140.5.6 ст.140 ПКУ фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму витрат по нарахуванню роялті (крім операцій, визнаних контрольованими відповідно до статті 39 ПКУ) на користь будь – якого нерезидента, у розмірі, що перевищує суму доходів від роялті, збільшену на 4 відсотки чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за даними фінансової звітності за рік, що передує звітному.

Як розрахувати:

Сума перевищення = нараховані роялті –  отримані роялті  + 4% чистого доходу

                       (витрати звітного періоду)    (доходи звітного періоду)   (рядок 2000 звіту про фінансові                                                                                                                                                                                                           результати за минулий рік)

При цьому у разі, коли доходів від роялті у звітному періоду не було, то роялті – витрати необхідно буде порівнювати тільки з сумою 4 % від чистого доходу за минулий рік. Податкова різниця виникає лише на суму перевищення (а не на всю суму роялті, нарахованих нерезиденту). Сума коригування відображається в рядку 3.1.8  Додатку РІ Податкової декларації з податку на прибуток.

Слід зазначити, що вимоги цього підпункту не застосовуються платником податку, якщо операція не є контрольованою та сума таких витрат підтверджується платником податку за цінами, визначеними за принципом “витягнутої руки”, відповідно до процедури, встановленої статтею 39 ПКУ.

Отже, у разі незастосування платником податків коригування на суму перевищення витрат по роялті на користь нерезидента, необхідно підтвердити суму нарахованих роялті на предмет відповідність принципу «витягнутої руки» у Документації з трансфертного ціноутворення.

Коригування на повну суму витрат по нарахуванню роялті

Вимоги щодо збільшення фінансового результату до оподаткування на повну суму витрат по нарахуванню роялті на користь нерезидента встановлено пп.140.5.7 ст.140 ПКУ.

Так коригуванню підлягають витрати у разі, якщо роялті нараховане на користь :

  • нерезидента, який не є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) роялті, за виключенням випадків, коли бенефіціар (фактичний власник) надав право отримувати роялті іншим особам.

При цьому бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу не може бути юридична або фізична особа, навіть якщо така особа має право на отримання доходу, але є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) або є тільки посередником щодо такого доходу (п.103.3 ПКУ).

Необхідно чітко розуміти, що у випадку передачі беніфіціаром прав на отримання роялті іншій особі (в тому числі ліцензіату з правом видачі субліцензії) така особа не може виступати номінальним посередником, вона повинна виконувати функції, нести ризики, пов’язані в т.ч., але не виключно з розвитком, удосконаленням, обслуговуванням, захистом та експлуатацією інтелектуальної власності та мати необхідні підтверджуючі документи щодо наявності права на отримання доходів від роялті.

  • нерезидента щодо об’єктів, права інтелектуальної власності щодо яких вперше виникли у резидента України.

Право інтелектуальної власності – це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об’єкт права інтелектуальної власності, визначений законодавством України (стаття 418 Цивільного кодексу України, далі -ЦК).

Наприклад, у випадку торгівельної марки (знаку), право інтелектуальної власності виникає у власника з моменту реєстрації та засвідчується Свідоцтвом, виданим компетентним органом. Отже, у разі якщо право інтелектуальної власності на торгівельну марку (знак) вперше виникли у резидента України та їх належним чином було зареєстровано, а потім таке право передано нерезиденту (або як ліцензія на використання об’єкту права інтелектуальної власності, або передання виключних майнових прав інтелектуальної власності або повне відчуження майнових прав на об’єкт прав інтелектуальної власності), фінансовий результат підлягає коригуванню на повну суму витрат по нарахуванню роялті на користь нерезидента.

  • нерезидента, який не підлягає оподаткуванню у відношенні роялті в державі, резидентом якої він є.

Норма ПКУ передбачає можливість віднесення до витрат суми роялті тільки у разі якщо нерезидент, на користь якого виплачуються роялті, оподаткував отримані доходи від роялті в країні своєї  реєстрації.

З метою уникнення негативних податкових наслідків, рекомендуємо отримати довідку від нерезидента, на користь якого виплачуються роялті щодо країни його резидентства, а також документ, на підставі якого визначено, що у відношенні роялті такий нерезидент оподатковується в цій країні.

Звертаємо Вашу увагу, що норми пп.140.5.7 ст.140 ПКУ не передбачають можливість підтвердження витрат по роялті за принципом «витягнутої руки» відповідно до ст.39 ПКУ та потребують коригування фінансового результату до оподаткування на повну суму витрат по нарахуванню роялті на користь нерезидента.

Норми пп.140.5.7 ст.140 ПКУ передбачають також коригування фінансового результату на суму витрат по нарахуванню роялті на користь резидентів в наступних випадках:

  • у разі якщо платник податку здійснює витрати по нарахуванню роялті на користь юридичної особи, що сплачує податок у складі інших податків (наприклад, платник єдиного податку) (пп. 5 пп. 140.5.7 ст.140 ПКУ).
  • у разі якщо платник податку здійснює витрати по нарахуванню роялті на користь юридичної особи, що сплачує податок на прибуток за іншою ставкою ніж передбаченою п.136.1 ПКУ (18%), або звільнений від сплати цього податку (пп. 6 пп. 140.5.7 ст.140 ПКУ).

Отже, операції по нарахуванню роялті мають певні особливості, знаходяться під прицілом контролюючих органів та потребують особливої уваги платника податків.

 

 

Залишились питання з ТЦУ? Зв’яжіться з нами прямо зараз!

097 338 12 88, 050 340 11 17

af@audit-invest.com.ua

Будь в курсе первым!
Подпишитесь на рассылку и получайте
только самую полезную информацию для Вашего бизнеса!
Подписаться
Залиште свої дані, ми передзвонимо Вам протягом 5 хвилин!

Залиште свої дані, ми зв'жемся з вами найближчим часом

КиївДніпроКам'янське
Написать в
Viber