Кабінет Міністрів України схвалив законопроєкт про внесення змін до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Документ передбачає запровадження звітності зі сталого розвитку, оновлення критеріїв класифікації підприємств за розміром, а також окремі зміни щодо застосування МСФЗ державними підприємствами.
Законопроєкт розроблено Міністерством фінансів у межах виконання зобов’язань України за Угодою про асоціацію з ЄС та з метою наближення національного законодавства до вимог європейського регулювання у сфері корпоративної звітності.
Звітність зі сталого розвитку: кого стосуватиметься
Однією з ключових новацій є запровадження обов’язкової звітності зі сталого розвитку.
Таку інформацію підприємства розкриватимуть у складі звіту про управління. Зокрема, звітність має містити дані про:
- вплив діяльності підприємства на довкілля;
- використання ресурсів та екологічні показники;
- умови праці та дотримання прав працівників;
- дотримання прав людини;
- антикорупційні заходи;
- корпоративне управління та управління ризиками.
Звітування передбачається за європейськими стандартами ESRS, а подання — в електронному форматі за відповідною таксономією.
На першому етапі обов’язок складати звітність зі сталого розвитку пропонується встановити для найбільших підприємств, у яких одночасно:
- чистий оборот перевищує 450 млн євро;
- середня кількість працівників перевищує 1000 осіб.
Першим звітним періодом за новими правилами має стати 2028 рік. Відповідно, перші звіти зі сталого розвитку подаватимуться за результатами 2028 року.
Для більшості мікро-, малих та середніх підприємств така звітність на цьому етапі не стане обов’язковою. Водночас для бізнесу, який працює з міжнародними групами, інвесторами або європейськими контрагентами, вимоги щодо ESG-інформації можуть мати практичне значення і до формального набрання чинності обов’язком.
Оновлюються критерії класифікації підприємств
Законопроєкт також передбачає перегляд граничних показників, за якими підприємства відносяться до мікро-, малих, середніх або великих.
Йдеться саме про критерії для цілей Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Запропоновані фінансові показники:
| Категорія підприємства | Балансова вартість активів | Чистий оборот |
| Мікропідприємства | до 450 тис. євро | до 900 тис. євро |
| Малі підприємства | до 5 млн євро | до 10 млн євро |
| Середні підприємства | до 25 млн євро | до 50 млн євро |
| Великі підприємства | понад 25 млн євро | понад 50 млн євро |
Критерій середньої кількості працівників при цьому пропонується залишити без змін.
Оновлення порогів має практичне значення, оскільки категорія підприємства впливає на обсяг вимог до фінансової звітності, застосування МСФЗ, складання звіту про управління та інші обов’язки у сфері корпоративної звітності.
Чому критерії змінюють
Фінансові пороги переглядаються з урахуванням оновлених європейських вимог.
Одна з причин — необхідність уникнути ситуацій, коли підприємство переходить до вищої категорії лише через номінальне зростання вартості активів або обороту, зокрема внаслідок інфляційних процесів, без суттєвої зміни масштабів бізнесу.
Для бухгалтерів та аудиторів це означає, що після набрання змінами чинності підприємствам необхідно буде повторно оцінити свою категорію та перевірити, чи змінився обсяг вимог до фінансової і нефінансової звітності.
Державні підприємства — на МСФЗ
Законопроєкт також передбачає розширення застосування міжнародних стандартів фінансової звітності.
Державні унітарні підприємства та господарські товариства, у яких державі належить понад 50% акцій або часток, планують перевести на ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності за МСФЗ.
Для таких підприємств також передбачається обов’язок складати звіт про управління.
Ці зміни мають підвищити прозорість державного сектору та наблизити звітність державних підприємств до підходів, які використовуються на міжнародних ринках.
Що це означає для аудиту
Для аудиторів особливо важливими є три напрями змін.
По-перше, оновлення критеріїв категорій підприємств може вплинути на обсяг вимог до фінансової звітності та на коло підприємств, до яких застосовуються окремі вимоги законодавства.
По-друге, запровадження звітності зі сталого розвитку формує новий напрям професійної роботи — перевірку та надання впевненості щодо нефінансової інформації.
По-третє, розширення застосування МСФЗ державними підприємствами збільшуватиме потребу в аудиті фінансової звітності, підготовленої за міжнародними стандартами.
Важливо
На цей момент йдеться саме про законопроєкт. До набрання відповідними змінами чинності підприємства продовжують застосовувати чинні критерії класифікації та чинні вимоги до фінансової звітності.
Підприємствам, які потенційно можуть потрапити до сфери нових вимог, доцільно заздалегідь оцінити:
- свою майбутню категорію за оновленими порогами;
- готовність систем обліку до збору ESG-даних;
- наявність внутрішніх процедур для підготовки звітності зі сталого розвитку;
- можливий вплив змін на аудит і корпоративну звітність.
Джерело: Міністерство фінансів України.
Зв’яжіться з нами прямо зараз!
〉 097 338 12 88, 050 340 11 17
〉 af@audit-invest.com.ua
