- Ситуація: товар купили, ризики перейшли, але він згорів на складі
За результатами аналізу ІПК № 5662ІПК99-00-21-03-02 ІПК від 23.09.2026 року, Товариство:
- 07.07.2026 перерахувало передоплату нерезиденту за товар за зовнішньоекономічним контрактом;
- 11.07.2026 товар відвантажено на умовах EXW – ризики знищення перейшли до покупця з моменту передачі перевізнику;
- 19.07.2026 внаслідок ракетного удару по логістичному терміналу в Київській області сталася пожежа, товар знищено;
- факт підтверджують: акт ДСНС про пожежу, витяг з ЄРДР, лист перевізника про форс‑мажор;
- митна декларація не оформлювалася, ПДВ при ввезенні не сплачувався;
- товар планували використовувати як об’єкт ОЗ, списання – за результатами інвентаризації та акта комісії.
Питання – про ПДВ, податок на прибуток, підтвердження форс‑мажору та наслідки повторного постачання без оплати.
- ПДВ: чи є податковий кредит і обов’язок нарахувати 198.5
Ключові норми:
- п. 198.3, 187.8, 201.12 ПКУ – податковий кредит при імпорті виникає: після сплати ПДВ при ввезенні та на підставі митної декларації, яка підтверджує сплату ПДВ;
- п. 198.6 ПКУ – без МД/ПН податковий кредит не формується;
- п. 198.5 ПКУ – нарахування компенсуючих ПДВ‑зобов’язань, якщо активи використовуються в негоспдіяльності / неоподатковуваних операціях;
- п. 321 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ – на час воєнного/надзвичайного стану товари, придбані з ПДВ і знищені через форс‑мажор, не вважаються використаними в негоспдіяльності, і на них не застосовується п. 198.5.
Позиція ДПС:
- у цій ситуації митна декларація не оформлювалась, ПДВ при ввезенні не сплачувався, отже:
Висновок: Товариство не формує податковий кредит і не нараховує ПДВ‑зобов’язання за п. 198.5 ПКУ, незалежно від факту знищення товару і навіть без прямого застосування п. 321 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ (бо ключовий критерій – відсутність сплаченого ПДВ при імпорті і МД).
- Форс‑мажор і документи: чи обов’язковий сертифікат ТПП
Для визначення, чи є форс‑мажор:
- ст. 141 Закону № 671/97‑ВР – ТПП і регіональні палати засвідчують форс‑мажор і видають сертифікат;
- Регламент ТПП: форс‑мажор засвідчується по кожному договору / податковому зобов’язанню окремо (п. 6.2).
Для обліку втрат у витратах і коректності обліку ДПС у ІПК підкреслює:
- облік має ґрунтуватися на первинних документах (п. 44.1, 44.2 ПКУ; Закон № 996);
- при знищенні/псуванні майна внаслідок пожежі, бойових дій тощо інвентаризація обов’язкова (Положення № 879, Порядок № 419);
- виявлені нестачі/втрати:
- у межах норм – списуються на витрати;
- понад норми – на винних осіб або на позабаланс до встановлення винних/закриття справи (п. 4 розд. IV Положення № 879).
ДПС окремо вказує:
- врахування у складі витрат втрат від знищення товару має здійснюватися:
на підставі первинних документів + результатів обов’язкової інвентаризації, і за наявності сертифіката ТПП про форс‑мажор.
Акт ДСНС, витяг з ЄРДР, лист перевізника – важливі, але не замінюють сертифікат ТПП, якщо потрібно саме засвідчення форс‑мажору у розумінні Закону № 671 і Регламенту ТПП.
- Податок на прибуток: списання втрат і податкові різниці
База оподаткування:
- пп. 134.1.1 ПКУ – об’єкт оподаткування = фінрезультат до оподаткування (за бухобліком), скоригований на податкові різниці;
- щодо списання запасів (товарів) ПКУ не встановлює спеціальних різниць (останній абзац консультації).
Позиція ДПС:
- різниць для коригування фінрезультату за операціями списання запасів ПКУ не передбачає;
- отже:
вартість знищеного товару (сума передоплати, яка списується через втрату активу)
– відображається у бухобліку за правилами НП(С)БО/МСФЗ;
- саме так вона впливає на фінансовий результат і, відповідно, на податок на прибуток;
- додаткового податкового коригування (різниць) не виникає.
Важливо:
- документи щодо знищення / пошкодження майна (акти, інвентаризація, матеріали щодо форс‑мажору) оформлює особа, відповідальна за зберігання майна
– у цьому кейсі це може бути постачальник послуг зі зберігання, якщо договір так визначає.
- Повторне постачання без додаткової оплати: чи безоплатно отримані ТМЦ і що з 30%‑різницею
Кейс: нерезидент може повторно поставити товар без додаткової оплати на заміну знищеного.
Що говорить з цього приводу ПКУ:
- пп. 14.1.13 ПКУ – безоплатно надані товари/роботи/послуги – це:
- дарування чи інші договори без компенсації;
- роботи/послуги без вимоги оплати;
- товари на відповідальному зберіганні, які були використані зберігачем;
- пп. 14.1.202 ПКУ – продаж (реалізація) включає і безоплатне надання товарів;
- пп. 140.5.4 ПКУ – 30 %‑коригування фінрезультату при придбанні товарів у:
- окремих неприбуткових організацій;
- «ризикових» нерезидентів (з переліків КМУ, низькоподаткові юрисдикції, певні ОПФ).
Позиція ДПС:
- ТМЦ, отримані від нерезидента без оплати, враховуються для визначення пов’язаності осіб (пп. 14.1.159 ПКУ);
- але при безоплатному отриманні:
- витрати у резидента на такі товари відсутні,
- отже, нема бази для застосування 30 %‑різниці за пп. 140.5.4 ПКУ (коригувати нічого);
- відповідно, різниця за пп. 140.5.4 не виникає, навіть якщо постачальник – нерезидент із «ризикового» переліку.
Щодо ПДВ по повторному постачанню, то ДПС не дає повної відповіді, бо у зверненні бракує інформації:
- який митний режим буде застосовано;
- чи сплачуватиметься ПДВ при ввезенні повторного товару.
Отже, ПДВ‑наслідки повторного постачання мають аналізуватись окремо для конкретного митного режиму та факту сплати імпортного ПДВ.
Ключові висновки
- ПДВ по знищеному імпорту до розмитнення
- немає МД і сплаченого імпортного ПДВ →
- немає податкового кредиту →
- немає і компенсуючих зобов’язань за п. 198.5 ПКУ.
- Форс‑мажор і витрати
- для списання втрат у витрати потрібні:
- інвентаризація та акти комісії;
- первинні документи (акт пожежі, матеріали справи тощо);
- сертифікат ТПП про форс‑мажор.
- Податок на прибуток по знищеному товару
- вартість втрат відображається за правилами бухобліку;
- ПКУ не встановлює різниць для коригування фінрезультату при списанні запасів;
- податкова база = фінрезультат без додаткових коригувань.
- Повторне безоплатне постачання від нерезидента
- ТМЦ визнаються безоплатно отриманими;
- 30 %‑різниця за пп. 140.5.4 не застосовується, бо у резидента немає витрат на придбання таких ТМЦ;
- ПДВ‑наслідки залежать від митного режиму та факту сплати імпортного ПДВ.
- Обов’язковість сертифіката ТПП
- для коректного посилання на форс‑мажор у розумінні ПКУ, Закону № 671 та Регламенту ТПП
сертифікат ТПП розглядається ДПС як необхідний елемент документального пакета,
навіть якщо є акт ДСНС, витяг з ЄРДР і лист перевізника.
Ці підходи можна враховувати як орієнтир позиції ДПС, з урахуванням, що ІПК № 5662ІПК99-00-21-03-02 ІПК від 23.09.2026 року має індивідуальний характер і формально застосовується лише до платника, якому її надано.
Джерело: buhgalter911.com (https://buhgalter911.com/uk/news/news-1099958.html)

Зв’яжіться з нами прямо зараз!
〉 097 338 12 88, 050 340 11 17
〉 af@audit-invest.com.ua




