ЗВІЛЬНЕННЯ В УМОВАХ ВОЄННОГО ЧАСУ

Бухгалтер наразі стикається з великою кількістю змін, запроваджених у зв’язку з введенням воєнного стану. В першу чергу зміни торкнулися трудового законодавства. Законодавець запровадив нові норми, які стосуються як оплати праці, так і кадрових питань. Нажаль, одним із актуальних питань на сьогодні є питання звільнення працівника. Отже, давайте розглянемо зміни, внесені трудовим Законом № 2136, та процес звільнення працівника в умовах військового стану.

АНАЛІЗ ЗМІН У ПІДСТАВАХ

Звертаємо увагу! Закон № 2136 (п.1, п.3 Прикінцевих положень):

  • набирає чинність з дня, наступного за днем його опублікування, тобто з 24.03.2022р.
  • діє до дня припинення або скасування воєнного стану.

Незважаючи на те, що дія Закону №2136 поширюється на період воєнного стану, який розпочався з 24.02.2022р., звільнення працівників з урахуванням норм Закону №2136 проводиться з 24.03.2022р.

Важливо зазначити! Відповідно до п.3 ст.1 Закону №2136 норми законодавства про працю не застосовуються у частині відносин, врегульованих цим Законом. Тобто при звільненні працівника у період воєнного стану необхідно враховувати зміни, внесені Законом №2136, а в іншому – керуватися КЗпП.

Закон №2136 дає змогу:

  • працівнику – розірвати трудовий договір у визначений ним строк, якщо підприємство розташоване у районі, де ведуться бойові дії або існує загроза його життю та здоров’ю;
  • роботодавцю – у разі звільнення згідно підстав, викладених в ст.40 КЗпП, дозволено звільняти працівника у період тимчасової непрацездатності та у період відпустки, крім випадку, коли звільнення відбувається за п.5 цієї статті.

Отже, при звільненні працівника за власною ініціативою, необхідно керуватися ст.38 та ст.39 КЗпП, причому в ч.1 ст.38 КЗпП до переліку причин неможливості продовжувати роботу, що дає змогу працівнику розірвати трудовий договір датою, яка зазначена в заяві, внесено додаткову причину на час воєнного стану, а саме:

«…у зв’язку з веденням бойових дій у районах, в яких розташоване підприємство, установа, організація, та існування загрози для життя і здоров’я працівника він може розірвати трудовий договір  (крім випадків примусового залучення до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану, залучення до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури)

Що стосується звільнення працівника з ініціативи роботодавця, то при звільненні працівників згідно підстав, які зазначені в частині 1 ст. 40 КЗпП, необхідно враховувати зміни, що внесені до ч.4 ст.40 КЗпЗ, а саме:

«у період дії воєнного стану допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця у період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку) із зазначенням дати звільнення, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність, або першим робочим днем після закінчення відпустки»

В таблиці, яка наведена як додаток до цієї статті, наведені найбільш поширені підстави для звільнення до змін, внесених Законом №2136 та для періоду дії воєнного стану, тобто з урахуванням норм Закону № 2136 та коментарів від Мінекономіки.

Мінекономіки в своїх відповідях на запитання надають таке розуміння підстав для звільнення з урахуванням внесених змін:

  • звільнення працівника з ініціативи роботодавця відбувається за наявності законних підстав для звільнення, викладених ст. 40 та ст. 41 КЗпП, а не з підстав тимчасової непрацездатності працівника або перебування його у відпустці;
  • працівники, які не виходять на роботу внаслідок ведення воєнних дій та пов’язаних з ними обставин, не можуть бути звільнені за п.4 ч.1 ст. 40 КЗпП, за прогул без поважної причини.

Чи  потрібно попереджати працівника про звільнення за 2 місяці?

При наявності підстав про звільнення, зазначених в п.1 ч.1 ст.40 КЗпП, роботодавець зобов’язаний попередити працівника про звільнення за два місяця, так як положення статті  49-2 КЗпП, в якій зазначено про попередження,  залишилися без змін. Це підстави звільнення внаслідок змін в організації виробництва і праці, в тому числі:

  • ліквідація реорганізація банкрутство або перепрофілювання підприємства,
  • скорочення чисельності або штату працівників.

У випадку, коли працівник відмовляється від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, або відмовляється від продовження роботи у зв’язку із зміною істотних умов праці (п.6 ст.36 КЗпП), попереджувати за два місяця не потрібно, так як норми ч.3 ст.32 КЗпП  про зміну істотних умов праці на період воєнного стану – не діють. Зміною істотних умов праці вважаються:

  • зміни систем та розмірів оплати праці,
  • зміни пільг,
  • зміни режиму роботи,
  • встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад, тощо.

ОСОБЛИВОСТІ ДОКУМЕНТАЛЬНОГО ОФОРМЛЕННЯ

В умовах воєнного стану звичайний процес звільнення  має свої особливості та труднощі, які виникають саме при документальному обміні кадровими документами між працівником та роботодавцем. Наприклад, якщо працівник із зрозумілих причин (виїзд за кордон тощо) не може подати заяву на паперовому носії, а роботодавець – не може отримати від нього підпис про ознайомлення в наказі та надати копію наказу.

Як діяти в таких ситуаціях?

Стаття 7 Закону №2136 дозволяє роботодавцю у цей період самостійно визначити порядок організації кадрового діловодства. Тому наказом по підприємству або інструкцією з діловодства, варто затвердити кадровий облік на період воєнного часу, починаючи з 24.03.2022р., у тому числі прописати і процес звільнення працівників та варіанти обміну документами.

Найбільш надійними варіантами обміну документами є:

  • обмін документами через електронні сервіси з накладанням електронного цифрового підпису (заява про звільнення, ознайомлення з наказом про звільнення, копія наказу про звільнення);
  • направлення заяви про звільнення поштою, з повідомленням про вручення (якщо це можливо, в заяві необхідно зазначити, що дата звільнення буде вважатися день, наступний після отримання заяви);
  • направлення копії наказу про звільнення поштою, з повідомленням про вручення;
  • вчиненні дій через довірену особу на підставі довіреності, завіреної нотаріально (подання заяви про звільнення, ознайомлення з наказом, отримання копії наказу, отримання остаточного розрахунку та трудової книжки).

Також, з врахуванням теперішнього часу, для обміну документами між роботодавцем та працівником можна передбачити використання таких засобів телекомунікаційного зв’язку, як  Vider, WhatsApp, Telegram тощо.

Такі варіанти обміну документами пропонуються в порядку звільнення у період воєнного стану  Національним  агентством України з питань державної служби (НАДС). Роз’яснення розміщено на офіційній сторінці НАДС та надано для державних установ, проте, вважаємо, що інформація буде корисною і для комерційних структур.

Звертаємо увагу! Використовуючи такі засоби телекомунікаційного зв’язку, необхідно обов’язково отримати, зафіксувати, зберегти докази, які будуть підтверджувати волевиявлення працівника. Відсутність достатніх підстав може мати для Компанії в подальшому ризики судових спорів.

Пам’ятаємо!  Роботодавець в день звільнення зобов’язаний видати працівникові копію наказу про звільнення, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки (ст.47 КЗпП). Ці процедури не зазнали змін.

Не отримання працівником копії наказу (або відсутність доказів з підтвердження ознайомлення з наказом), на нашу думку, може мати для підприємства юридичні та фінансові наслідки й призвести до поновлення працівника на роботі та зобов’язання виплати йому заробітної плати за весь час вимушеного прогулу.

Що стосується трудової книжки, то нормами законодавства дозволяється надіслати її поштою з повідомленням про вручення, за наявності письмової згоди про такий спосіб отримання від працівника (п.4.2. Інструкції № 58). Але такий варіант можливо застосувати тільки тоді, коли працівник чи адреса, за якою він попросить направити трудову книжку поштою, знаходяться в межах України.

КОМПЕНСАЦІЇ ТА ВИХІДНА ДОПОМОГА

Нічого не змінилось  в строках та порядку проведення остаточного розрахунку з працівником при звільненні. Тут, як і раніше, діє ст.116 КЗпП.

Тобто в день звільнення роботодавцю необхідно провести з працівником всі розрахунки.

При цьому, відповідно до п.3 ст.10 Закону №2136, якщо роботодавець не має можливості своєчасно провести розрахунок, то він звільняється від відповідальності щодо порушення строків виплати, але за умови доведення, що це порушення сталося внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили. Звільнення роботодавця від відповідальності за несвоєчасну оплату праці не звільняє його від обов’язку виплатити заробітну плату.

Отже, при звільненні працівникові необхідно:

  • розрахувати заробітну плату, включаючи день звільнення,
  • нарахувати та компенсацію за невикористані дні відпустки,
  • при необхідності – нарахувати вихідну допомогу.

Нараховувати вихідну допомогу чи ні – залежить від підстав звільнення, які перелічені в ст.44 КЗпП. Змін в цю статтю внесено не було, тож,  якщо працівник звільняється за підставою, яка наведена в ст.44 КЗпП, працівникові необхідно нарахувати вихідну допомогу в зазначеному розмірі. Зокрема,

  • вихідна допомога виплачується у розмірі не менше середнього місячного заробітку у разі припинення договору:

– п.6 ст. 36 КЗпП: отримання відмови працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, установою, організацією, а також відмови від продовження роботи у зв’язку із зміною істотних умов праці;

– п.1 ст. 40 КЗпП: за ініціативою власника у разі змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників;

– п.2 ст. 40 КЗпП: за ініціативою власника у разі виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров’я, які перешкоджають продовженню даної роботи, а так само в разі відмови у наданні допуску до державної таємниці або скасування допуску до державної таємниці, якщо виконання покладених на нього обов’язків вимагає доступу до державної таємниці;

– п.6 ст. 40 КЗпП: за ініціативою власника у разі поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу;

  • вихідна допомога виплачується у розмірі двох мінімальних заробітних плат у разі припинення договору внаслідок призову або вступу працівника на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу (пункт 3 статті 36).
  • вихідна допомога виплачується у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору (статті 38 і 39) тощо.

Звертаємо увагу! На період воєнного стану порядок виплати допомоги по безробіттю спрощено. Так, надано можливість подавати заяву про надання статусу безробітного, призначення допомоги чи припинення реєстрації за допомогою Порталу або мобільного додатку Дія.

Більш детальніша  інформація викладена у Постанові КМУ від 19.03.2022 р. №334 «Деякі питання реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, нарахування та виплати допомоги по безробіттю на період дії воєнного стану».

 

Нормативні джерела:

  1. Закон № 2136 – Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022р. № 2136-ІХ
  2. КЗпП – Кодекс законів про працю України від 10.12.1971р.
  3. Коментар Мінекономіки до Закону України від 15 березня 2022 р. № 2136-ІХ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»
  4. Відповіді на поширені питання із сфери трудових відносин із сфери трудових відносин в умовах воєнного стану 
  5. Національне агентство України з питань державної служби – Порядок призначення та звільнення в період воєнного стану – https://nads.gov.ua/vidpovidi-na-aktualni-pitannya-roboti-derzhavnoyi-sluzhbi-u-voyennij-period/poryadok-priznachennya-ta-zvilnennya-v-period-voyennogo-stanu
  6. Постанова КМУ від 19.03.2022 р. №334:

https://www.kmu.gov.ua/npas/deyaki-pitannya-reyestraciyi-perereyestraciyi-bezrobitnih-ta-vedennya-obliku-osib-yaki-shukayut-robotu-narahuvannya-ta-viplati-dopomogi-po-bezrobittyu-na-period-diyi-voyennogo-stanu-334?fbclid=IwAR08xxOvFmdR1nsP7K4vKdRjfr3ng69LD-5nKXZJ4deoJH6OabKnlp_qsgc

https://www.kmu.gov.ua/news/osoblivosti-perebuvannya-zareyestrovanih-bezrobitnih-na-obliku-ta-otrimannya-dopomogi-pid-chas-voyennogo-stanu

  1. Інструкція № 58 – Інструкція про ведення трудових книжок працівників, затверджена наказом Мінпраці, Мінюсту, Мінзахисту від 29.07.1993р. № 58.

 

Ми не припиняємо роботу над проектами, платимо податки, консультуємо, докладаємо всіх зусиль, щоб допомогти нашій економіці, клієнтам та державі у складних обставинах. Бухгалтерське обслуговування надається в повному обсязі, наскільки це можливо на цей час.
Ми завжди з вами на зв’язку, ми готові допомогти, ми раді просто слухати, що з вами та вашими близькими все гаразд і ви в безпеці.Дзвоніть нам частіше!

Залишились питання? Зв’яжіться з нами прямо зараз!

 097 338 12 88, 050 340 11 17

 af@audit-invest.com.ua

Be the first to know!
Subscribe to the newsletter and receive
only the most useful information for your business!
Subscribe

    Залиште свої дані, ми передзвонимо Вам протягом 5 хвилин!

      Залиште свої дані, ми зв'жемся з вами найближчим часом

      КиївДніпроКам'янське
      Написать в
      Viber