Видобувні підприємства. Корисна інформація про головне: аудит, МСФЗ, податкові аспекти, звіт про платежі та ін.

Извините, этот техт доступен только в “Украинский”. For the sake of viewer convenience, the content is shown below in the alternative language. You may click the link to switch the active language.

Підготовлено:

Заколотюк А., помічник аудитора,  Департамент аудиту, МСФЗ та консалтингу ТОВ АФ «Аудит-Інвест»

 

Після внесення суттєвих змін до положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-XIV коло підприємств, які не тільки  зобов’язані застосовувати міжнародні стандарти обліку, а і оприлюднювати фінансову звітність разом з аудиторським звітом розширилося такою категорією, як  підприємства, які здійснюють діяльність у видобувних галузях. Компаній таких чимало, від мікропідприємств та малих до суспільно значимих. 

У цій статті звертаємо Вашу увагу на окремі питання, які притаманні для цієї галузі, та ділимося корисною інформацією, інтернет-ресурсами, які стануть Вам у нагоді на практиці. 

Хто такі видобувні підприємства ?

Відповідно до визначення термінів ЗУ №2545:

«Суб’єкт господарювання, який здійснює діяльність у видобувних галузях, — фізична особа — підприємець чи юридична особа, яка здійснює користування надрами для геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення, видобування корисних копалин загальнодержавного значення, виконання робіт (здійснення діяльності), передбачених угодою про розподіл продукції щодо корисних копалин загальнодержавного значення, транспортування трубопроводами вуглеводнів, у тому числі з метою транзиту.»

Отже, до видобувних підприємств належать юридичні або фізичні особи, які займаються:

  • геологічним вивченням надр, тобто проведенням спеціальних робіт і досліджень, спрямованих на одержання інформації про надра, про геологічну будову надр та процеси, які відбуваються в них, на виявлення та оцінку корисних копалин, вивчення закономірностей їх формування і розміщення, з’ясування гірничотехнічних та інших умов розробки родовищ корисних копалин і використання надр для цілей, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин,
  • проведенням дослідно-промислової розробки родовищ, це остання стадія геологічного вивчення ділянки надр, яка вже попередньо була досліджена. На цій ділянці здійснюється видобуток обмеженої кількості корисної копалини з метою визначення промислової цінності, уточнюються гірничо-геологічні та технологічні параметри, що необхідні для підрахунку запасів надр та обґрунтування вибору раціонального методу промислової розробки родовища,
  • видобуванням корисних копалин загальнодержавного значення, тобто проведенням безпосередньо розробки твердих, рідких та газоподібних корисних копалин у межах отриманих гірничих відводів,
  • виконанням робіт передбачених угодою про розподіл продукції 
  • реалізацією видобутої продукції,
  • транспортуванням трубопроводами вуглеводнів.

Спеціальний дозвіл на користування надрами

Для здійснення діяльності у видобувній галузі Компанія отримує спеціальний дозвіл (далі – дозвіл) на користування надрами, в якому зазначаються вид та мета користування надрами, місцезнаходження та площа родовища, вид корисної копалини, термін дії дозволу тощо. Відповідно до Постанови КМУ №124 дозволи надаються Державною службою геології та надр України переможцям аукціонів з їх продажу та без проведення аукціонів.

Невід’ємною частиною дозволу є Угода про умови користування надрами, де зазначені обов’язки сторін та умови проведення робіт на зазначеній ділянці.

  • перевірити дію дозволу можливо на сайті сайт Геоінформ України: www.geoinf.kiev.ua/specdozvoli   
  • на сайті Державної служби геології та надр України можна знайти скан-копію дозволу та угоду до нього:  www.geo.gov.ua 

Корисні копалини загальнодержавного та місцевого значення

Постановою Кабінету Міністрів України  № 827 від 12 грудня 1994 р затверджені переліки корисних копалин, які мають загальнодержавне та місцеве значення. Тож зверніть увагу на корисні копалини, які зазначені в обох переліках, наприклад, пісок, вапняк, гіпс. 

Якщо корисна копалина є в обох переліках КМУ, то рекомендуємо отримати Довідку від ДНВП «Геоінформ України» щодо належності корисної копалини, яку видобуває саме Ваше підприємство, до копалини загальнодержавного або до копалини місцевого значення, так як це має важливе значення. Якщо у довідці буде зазначено, що корисна копалина відноситься до копалини місцевого значення, то таке підприємство не буде відповідати визначенню терміну «Суб’єкт господарювання, який здійснює діяльність у видобувних галузях» за термінами ЗУ №2545

Видобування та Закон України № 996 

Компанії, які відповідають визначенню терміну «Суб’єкт господарювання, який здійснює діяльність у видобувних галузях», не залежно від їх розміру, тобто і малі підприємства і мікропідприємства, повинні знати важливі моменти, що випливають з вимог Закону України №996. Отже, видобувна Компанія: 

  • складає та подає фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність (за необхідності)  на основі таксономії фінансової звітності за міжнародними стандартами, 
  • після подання першої фінансової звітності або консолідованої фінансової звітності за міжнародними стандартами — забезпечує ведення бухгалтерського обліку відповідно до облікової політики за міжнародними стандартами,
  • не пізніше ніж до 30 квітня року, що настає за звітним періодом, оприлюднює річну фінансову звітність разом з аудиторським висновком на своїй веб-сторінці (у повному обсязі),
  • в термін до 1 вересня року, що настає після звітного року складає, подає, та забезпечує публічне розкриття звіту про платежі на користь держави, консолідованого звіту про платежі на користь держави.

Наприклад, є така ситуація: Компанія в поточному, 2021 році, отримала ліцензію на видобування та розпочала роботи з розробки надр. 

Питання: з якої дати мають бути застосовані МСФЗ та за який період проведення аудиту буде обов’язковим?

На нашу думку, дата переходу Компанії на застосування МСФЗ – це 01.01.2022 р., перша повноцінна фінансова звітність, складена за МСФЗ, буде за 2023 р., а обов’язковий аудит фінансової звітності Компанії повинен проводитись, вже починаючи зі звітного періоду – 2021 року.

Штрафні санкції

Статтею 16316 КУАП передбачені штрафні санкції за порушення порядку оприлюднення фінансової звітності або консолідованої фінансової звітності разом з аудиторським звітом у розмірі від :

  • від 1 000 до 2 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто від 17 000 до 34 000 грн. за перше порушення;
  • від 2 000 до 3 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто від 34 000 до 51 000 грн. за повторне порушення;

Сплата штрафу не звільнить Компанію від обов’язку проведення аудиту.

Статтею 14 ЗУ №2545 встановлена відповідальність за порушення законодавства про забезпечення прозорості у видобувних галузях:

  • нерозкриття інформації або порушення строків розкриття інформації —  в розмірі 5 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто – 85 000 грн.
  • неповна інформацію про діяльність суб’єкта — 2 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 34 000 грн. 

Податковий аспект

Пам’ятаймо, що об’єкт оподаткування податком на прибуток розраховується на підставі даних фінансової звітності. Тому повноцінний та своєчасний перехід на застосування МСФЗ допоможе уникнути податкових ризиків некоректного визначення об’єкту оподаткування податком на прибуток, зайвих рухів з подання уточнюючих декларацій з податку на прибуток, якщо своєчасно не будуть враховані відмінності між концептуальними основами складання фінансової звітності. 

Також пам’ятаймо про:

  • вимоги п.п. 39.4.6. ст. 39 абзац й) ПКУ стосовно того, що документація з трансфертного ціноутворення повинна містити, зокрема, таку інформацію, як копія аудиторського висновку щодо бухгалтерської (фінансової) звітності платника податків за період, за який подається документація з трансфертного ціноутворення, якщо його наявність є обов’язковою для платника податків;
  • вимоги п.46.2 ст. 46 ПКУ8 щодо надання платником податку на прибуток контролюючому органу річної фінансової звітності, яка підлягає оприлюдненню разом з аудиторським звітом, у строк не пізніше 10 червня року, наступного за звітним, 
  • новий критерій ризиковості платника ПДВ, наведений у додатку 1 до Порядку № 1165, який стосується неподання платниками податку на прибуток контролюючим органам фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам п.п. 16.1.3 та п. 46.2 ПКУ.

 

 

Залишилися питання? Зв’яжіться з нами прямо зараз!

097 338 12 88, 050 340 11 17

af@audit-invest.com.ua 

Будь в курсе первым!
Подпишитесь на рассылку и получайте
только самую полезную информацию для Вашего бизнеса!
Подписаться

    Оставьте свои данные и мы свяжемся с вами в течение 5 минут

      Оставьте свои данные и мы свяжемся с вами в ближайшее время

      КиевДнепрКаменское
      Написать в
      Viber