Податкові наслідки придбання корпоративних прав у нерезидента

Извините, этот техт доступен только в “Украинский”. For the sake of viewer convenience, the content is shown below in the alternative language. You may click the link to switch the active language.

Підготовлено:

Ангеліна Кравцова, консультант Департаменту трансфертного ціноутворення

 

Операції придбання корпоративних прав у нерезидентів не є чимось новим у сьогоднішніх реаліях. Однак, у світлі змін та нововведень до Податкового кодексу України (надалі – ПКУ) пропонуємо розглянути податкові наслідки, що чекатимуть підприємство у випадку здійснення зазначеного придбання.

Наслідки в момент здійснення операції

В момент виплати грошових коштів за операцією придбання корпоративних прав покупець (в якості податкового агента) зобов’язаний утримати податок з доходу нерезидента. Ставка податку залежить від того, у якої особи-нерезидента придбаваються корпоративні права – юридичної чи фізичної.

Якщо продавцем є юридична особа: ставка податку на прибуток становить 15%, об’єктом (базою) оподаткування податком є прибуток нерезидента від продажу корпоративних прав (якщо нерезидент надасть документи, що підтверджують витрати на придбання корпоративних прав, в іншому випадку — вся сума доходу).

Слід звернути увагу, що об’єктом оподаткування для юридичних осіб-нерезидентів є дохід (прибуток) від відчуження нерезидентом корпоративних прав у статутному капіталі:

  • або резидента України;
  • або нерезидента, який володіє (або користується на умовах довгострокової оренди) нерухомістю на території України через корпоративні права в юридичній особі-резиденті України (при дотриманні вартісних критеріїв).

Дохід (прибуток) нерезидента від операції відчуження корпоративних прав у статутному капіталі інших нерезидентів, не зазначених вище, на нашу думку, не є об’єктом оподаткування відповідно до пп. 141.4.2 п.141.4 ст.141 ПКУ.

Якщо продавцем є фізична особа: ставка податку становить 18% + військовий збір 1,5%, об’єктом оподаткування податком є прибуток нерезидента від продажу корпоративних прав у статутному капіталі будь-якого нерезидента (якщо нерезидент надасть документи, що підтверджують витрати на придбання корпоративних прав, в іншому випадку — вся сума доходу).

Звільнення нерезидента від оподаткування в Україні

З огляду на пріоритетність норм міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування (надалі — Конвенція) над нормами українського законодавства, підприємство має право застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку стосовно доходу як фізичної, так і юридичної особи-нерезидента (якщо дана умова передбачено Конвенцією) за умови, що:

  • нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу (якщо відповідна умова передбачена Конвенцією);
  • нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України і надасть довідку про підтвердження резидентства.

У разі, якщо одержувач доходу не є бенефіціаром, допускається застосування Конвенції з країною, резидентом якої є фактичний бенефіціар, за умови підтвердження такої бенефіціарності і надання довідки про резидентство бенефіціаром.

Також слід врахувати, що з 01.01.2020 р., норми локальних Конвенцій застосовуються з урахуванням норм Конвенції MLI[1], в разі якщо обидві договірні держави внесли це положення в Протокол про приєднання до MLI.

Наслідки, пов’язані з трансфертним ціноутворенням

Операція з придбання корпоративних прав для підприємства може бути визнана контрольованою відповідно до норм ст. 39 ПКУпри одночасномудотриманні наступних умов:

  • Загальний річний дохід підприємства перевищує 150 000 000 гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий рік.
  • Обсяг всіх господарських операцій підприємства з нерезидентом, у якого купуються корпоративні права, перевищує 10 000 000 гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.
  • Нерезидент відповідає хоча б одному з таких критеріїв:
  • є пов’язаною особою в розумінні п. 14.1.159 ПКУ;
  • є комісіонером;
  • є резидентом або зареєстрований як юридична особа в низькоподатковій державі (такі держави включені до Переліку КМУ №1045[2]);
  • має організаційно-правову форму, яка не передбачає сплати податку на прибуток / корпоративного податку та / або не є податковим резидентом держави, в якій він зареєстрований як юридична особа (такі організаційно-правові форми включені до Переліку КМУ №480[3].).
  • нерезидент відповідає одному з вищевикладених критеріїв, а операції з ним здійснюються через посередника, який не виконує істотних функцій, не приймає істотних ризиків і не використовує власних істотних активів[4].

Визнання операції контрольованою зобов’язує платника податків подати до органів ДПС Звіт про контрольовані операції до1 жовтня року, що настає за роком здійснення операції, а також підготувати документацію щодо трансфертного ціноутворення — за запитом ДПС (термін позовної давності — 7 років).

Як показує практика, єдиним підтвердженням відповідності вартості корпоративних прав принципу «витягнутої руки» може бути незалежна експертна оцінка їх вартості.

У разі, якщо буде встановлено, що вартість корпоративних прав вище ціни, яка відповідає принципу «витягнутої руки»:

  • сума оподатковуваного прибутку підприємства за звітний період, в якому була здійснена операція купівлі корпоративних прав, повинна бути відкоригована на різницю між ціною в контрольованій операції і ціною, визначеною за принципом «витягнутої руки»;
  • якщо операція купівлі-продажу корпоративних прав буде проведена після 01.01.2021 р., різниця між ціною в контрольованій операції і ціною, визначеною за принципом «витягнутої руки» буде прирівнюватися до дивідендів[5].

Додатковий ризик:

Якщо країна або організаційно-правова форма нерезидента включена до Переліку КМУ №1045 або №480 відповідно, але за вартісними критеріями операція придбання корпоративних прав не відповідає контрольованій, ми бачимо ризик визнання операції такою, що вимагає застосування різниці при розрахунку оподатковуваного прибутку відповідно до пп. 140.5.4. п.140.5 ст.140 ПКУ.

Дана різниця застосовується, зокрема, як збільшення фінансового результату до оподаткування на суму 30% від вартості придбаних товарів (необоротних активів) у таких нерезидентів. На нашу думку, корпоративні права можуть розглядатися як товари з метою застосування цієї норми.

Дана різниця може не застосовуватися, якщо:

  • підприємство прийняло рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на всі різниці відповідно до вимог ст.134 ПКУ

або

  • вартість корпоративних прав буде обґрунтована за правилами, визначеними ст.39 ПКУ, але без подання Звіту про контрольовані операції.

Потенційне визнання Контрольованої іноземної компанії (КІК) та пов’язані з ним податкові наслідки

С 01.01.2021 р.( в діючій редакції Кодексу) підприємство може бути визнано контролюючою особою компанії, корпоративні права якої придбано, а сама компанія — контрольованої іноземною компанією такого контролера (надалі — КІК).

Суть правил КІК полягає в оподаткуванні скоригованого прибутку КІК на рівні контролерів — резидентів України.

Резидент України визнається контролюючою особою, зокрема, але не виключно, якщо:

  • Володіє прямо або опосередковано часткою більш ніж 50% в іноземній юридичній особі;

або

  • Володіє часткою в іноземній особі більш ніж 25% (з 2023 р. — більш ніж 10%), за умови, що кілька фізичних або юридичних осіб резидентів України володіють частками в цій іноземній особі, розмір яких в сукупності становить 50% і більше

або

  • Самостійно або разом з іншими резидентами України — пов’язаними особами здійснюють фактичний контроль над іноземною компанією. Доказ фактів здійснення фактичного контролю над КІК покладено на податкові органи.

В обов’язки контролюючої особи входять:

  • Розрахунок скоригованого прибутку КІК[6];
  • Складання та подання Звіту про КІК разом з фінансовою річною неконсолідованою звітністю КІК, а також додатковою інформацією про КІК за запитом ДПС[7]. Перший Звіт про КІК подається за результатами діяльності КІК за 2021 рік у 2022 році ( в діючій редакції Кодексу) ;
  • Подача повідомлення про кожну зміну частки участі в КІК або початку здійснення фактичного контролю над КІК[8].
  • Об’єктом оподаткування податком на прибуток є частина скоригованого прибутку КІК, пропорційно частині володіння або контролю на останній день звітного періоду, відносно якого розраховується скоригований прибуток КІК.

Ставка податку на рівні юридичної особи-контролера — 18% від суми скоригованого прибутку КІК. Крім того, ПКУ передбачено ряд винятків, коли прибуток КІК звільняється від оподаткування в Україні.

У разі якщо, підприємство буде здійснювати господарські операції з нерезидентом, корпоративні права якого воно придбало, такі операції можуть вважатися контрольованими при одночасному дотриманні тих самих критеріїв, які наведені вище для операції придбання корпоративних прав.

Наслідки визнання контрольованих операцій є ідентичними для всіх типів контрольованих операцій.

Використані джерела:

[1] Багатостороння конвенція про виконання заходів, що стосуються угод про оподаткування, з метою протидії розмивання бази і виведенню прибутку з-під оподаткування [1](надалі – MLI).

[2]https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1045-2017-%D0%BF#Text

[3]https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/480-2017-%D0%BF#Text

[4] п.п. 39.2.1.5 п.39.2.1 п.39.2 ст.39 НКУ

[5] п.п.14.1.49 п.14.1 ст.14 НКУ в ред. с 01.01.2021г.

[6] п.п. 392.1.2 п. 392.1 ст. 392 НКУ

[7] п.п. 392.5.2 п. 392.5 ст. 392 НКУ

[8] п.п. 392.5.5 п. 392.5 ст. 392 НКУ

 

 

Залишились питання? Зв’яжіться з нами прямо зараз!

097 338 12 88, 050 340 11 17

af@audit-invest.com.ua

Будь в курсе первым!
Подпишитесь на рассылку и получайте
только самую полезную информацию для Вашего бизнеса!
Подписаться

    Оставьте свои данные и мы свяжемся с вами в течение 5 минут

      Оставьте свои данные и мы свяжемся с вами в ближайшее время

      КиевДнепрКаменское
      Написать в
      Viber