Облікова політика як інструмент захисту позицій Компанії

Извините, этот техт доступен только в “Украинский”. For the sake of viewer convenience, the content is shown below in the alternative language. You may click the link to switch the active language.

Підготовлено:

Антипенко Е., Спеціаліст департаменту аудиту, МСФЗ та консалтингу

 

Одним з перших документів, який запитується нами на початку роботи по аудиту – є Облікова політика Компанії.

І досить часто в нашій практиці зустрічаються випадки, коли, наприклад, Компанії включають до складу облікової політики елементи, які не стосуються їх облікових операцій, та забувають врахувати необхідні, або ж положення політики включають порядки з інвентаризації, направлення робітників до відряджень тощо, а безпосередньо принципів обліку не зазначено.

Буває і таке, що Компанія не має формалізованої облікової політики або ж її положення застарілі та не в повному обсязі розкривають основні облікові принципи і підходи до складання фінансової звітності.

Проте, насправді, для Головного бухгалтера Облікова політика – це не тільки документ, який містить перелік підходів та методів обліку активів та зобов’язань Компанії, визначення доходів та витрат, а й один із основних інструментів захисту під час податкових перевірок. Так, якщо облікова політика не містить всі необхідні положення, у суперечливих ситуаціях податківці можуть трактувати певні облікові підходи на свою користь.

Чи може змінюватись облікова політика?

Так, політика може змінюватися. Проте це виключні ситуації. Відповідно до НП(С)БО 6, зміна політики проводиться, якщо змінюються:

  • статутні вимоги Компанії,
  • вимоги Мінфіну як органу, що затверджує НП(С)БО,
  • якщо зміни забезпечать достовірне відображення подій або операцій у фінансовій звітності Компанії.

МСБО 8 взагалі вимагає зміни облікової політики тільки за двох причин:

  • якщо це вимагається МСФЗ;
  • якщо це призводить до того, що фінансова звітність надає достовірну та більш доречну інформацію про вплив операцій, інших подій або умов на фінансовий стан, фінансові результати діяльності або грошові потоки Компанії.

Таким чином, у загальному підході, передбачається, що облікова політика застосовується постійно, є незмінною від одного періоду до іншого, з року в рік.

Отже, щороку видавати наказ про облікову політику у новій редакції непрактично та недоцільно. І якщо зміни стосуються, наприклад, тільки зміни вартісного критерію для МНМА, то цілком достатньо оформити Наказ про внесення змін до Облікової політики стосовно цього окремого елемента.

Що кажуть нормативні документи?

Основні, але не вичерпні, складові облікової політики наведено в Методрекомендаціях Мінфіну №635 та у відповідних національних положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку.

Пропонуємо вам протестувати положення вашої облікової політики на предмет повноти та якості. Для цього перевірте, чи визначилися ви з варіантами обліку за такими основними НП(С)БО:

НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»:

  • поріг суттєвості інформації щодо окремих об’єктів обліку;
  • перелік філій, виділених або не виділених на окремий баланс;
  • доцільність складання фінансової звітності за формами, наведеними у НП(С)БО 25 для малих підприємств;
  • обраний метод складання Звіту про рух грошових коштів.

НП(С)БО 7 «Основні засоби» та НП(С)БО 8 «Нематеріальні активи»:

  • методи амортизації ОЗ, інших необоротних матеріальних активів, МНМА, бібліотечних фондів та НМА;
  • вартісний критерій приналежності матеріального активу до МНМА;
  • підходи до переоцінки ОЗ та НМА, поріг суттєвості для її проведення;
  • відокремлення об’єкта ОЗ;
  • періодичність зарахування сум дооцінки ОЗ та НМА до нерозподіленого прибутку;
  • підходи до віднесення витрат, пов’язаних з поліпшенням об’єкта основних засобів, до первісної вартості або витрат звітного періоду.

НП(С)БО 9 «Запаси»:

  • визначення одиниці обліку запасів;
  • методи оцінки вибуття запасів;
  • періодичність визначення середньозваженої собівартості одиниці запасів;
  • порядок обліку і розподілу транспортно-заготівельних витрат (ТЗВ), ведення окремого субрахунку обліку ТЗВ.

НП(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість»:

  • метод обчислення резерву сумнівних боргів і метод розрахунку коефіцієнта сумнівності.

НП(С)БО 11 «Зобов’язання»:

  • перелік створюваних забезпечень майбутніх витрат і платежів.
  • базу розподілу витрат за операціями з інструментами власного капіталу.

НП(С)БО 14 «Оренда»:

  • оцінка об’єкта, отриманого у фінансову оренду в орендаря;
  • період очікуваного використання об’єкта фінансової оренди;
  • методи нарахування амортизації об’єкта фінансової оренди.

НП(С)БО 15 «Дохід»:

  • порядок та методи оцінки ступеня завершеності операцій із надання послуг.

НП(С)БО 16 «Витрати»:

  • перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) методи калькулювання;
  • перелік і склад змінних та постійних загальновиробничих витрат, бази їх розподілу.

НП(С)БО 17 «Податок на прибуток»:

  • періодичність відображення відстрочених податкових активів і відстрочених податкових зобов’язань.

НП(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів»:

  • застосування курсу НБУ для обліку господарських операцій із безготівкового розрахунку в інвалюті;
  • визначення курсових різниць за монетарними статтями в інвалюті на дату здійснення господарських операцій;
  • перерахунок показників фінзвітності господарської одиниці за межами України.

НП(С)БО 23 «Розкриття інформації щодо пов’язаних сторін»:

  • підходи до класифікації пов’язаних сторін.

НП(С)БО 25 «Спрощена фінансова звітність»:

  • особливий порядок обліку для підприємств, що подають фінансову звітність мікропідприємства (форми № 1-мс і № 2-мс);
  • визначення вартості залишку незавершеного виробництва і готової продукції (для суб’єктів малого підприємництва).

НП(С)БО 27 «Необоротні активи, утримувані для продажу, та припинена діяльність»:

  • дату первісного визнання необоротних активів та групи вибуття як утримуваних для продажу.

НП(С)БО 31 «Фінансові витрати»:

  • визначення суттєвості операційного циклу;
  • суттєвого часу (час, який для цілей класифікації активу як кваліфікаційного є суттєвим);
  • кваліфікаційних активів.

НП(С)БО 32 «Інвестиційна нерухомість»:

  • критерії розмежування об’єктів операційної нерухомості та інвестиційної нерухомості.

 

 

Залишилися питання? Зв’яжіться з нами прямо зараз!

097 338 12 88, 050 340 11 17

af@audit-invest.com.ua

Будь в курсе первым!
Подпишитесь на рассылку и получайте
только самую полезную информацию для Вашего бизнеса!
Подписаться

    Оставьте свои данные и мы свяжемся с вами в течение 5 минут

      Оставьте свои данные и мы свяжемся с вами в ближайшее время

      КиевДнепрКаменское
      Написать в
      Viber