28 серпня 2025 року в Україні припиняє дію Господарський кодекс. Це одна з найбільших правових реформ останніх років, яка стосується кожного підприємця та компанії. Господарський кодекс, що діяв з 2004 року, встановлював окремі правила для господарських зобов’язань та договорів між суб’єктами підприємництва. Відтепер усі правовідносини у сфері бізнесу регулюватимуться виключно Цивільним кодексом України.
Це означає не лише зміну правової бази, а й необхідність адаптації діючих договорів. Розглянемо докладніше, як саме реформа вплине на найбільш поширені види угод.
Договори поставки
У ГКУ (ст. 265–270) договір поставки існував як окремий вид господарського договору. Він мав ряд особливостей: обов’язкове укладення на строк (за замовчуванням – на 1 рік), можливість узгодження специфікацій у процесі виконання, чіткі строки та порядок поставки, скорочені строки позовної давності (6 місяців для товарів неналежної якості), а також імперативні гарантії та санкції за порушення.
З 28 серпня договір поставки втрачає спеціальний статус і розглядатиметься як різновид купівлі-продажу за ЦКУ (ст. 655–697, 712). Це матиме низку наслідків:
умови договору потрібно деталізувати самостійно – строки, асортимент, комплектність, порядок погодження специфікацій;
- відповідальність сторін (штрафи, неустойки, право відмови від договору у випадку порушення) тепер не визначається законом автоматично, а має бути прописана в угоді;
- досудове врегулювання спорів більше не є обов’язковим;
- позовна давність застосовується загальна, без скорочених строків.
- Таким чином, у бізнесу з’являється більше свободи для конструювання умов договору, проте збільшується й ризик, якщо ці умови не будуть чітко визначені.
Агентські договори
У ГКУ (ст. 295–298) агентський договір був самостійною конструкцією. Він застосовувався у випадках, коли одна сторона (агент) діяла від імені та/або за рахунок іншої сторони (принципала).
З 28 серпня цей договір зникає як окремий інститут. У ЦКУ немає поняття «агентський договір». Натомість сторони можуть використовувати:
- договір доручення (ст. 1000–1010 ЦКУ) – представництво від імені та за рахунок довірителя;
- договір комісії (ст. 1011–1028 ЦКУ) – представництво від свого імені, але за рахунок комітента;
- договір про надання послуг (ст. 901 ЦКУ) – якщо агент виконує фактичні дії без представництва.
Це вимагає від бізнесу переписати чинні агентські договори. Якщо залишити старі формулювання з посиланнями на ГКУ, існує ризик, що суд визнає договір невідповідним або податкова поставить під сумнів правову природу виплат агенту.
Договори про спільну діяльність
До скасування ГКУ договір про спільну діяльність регулювався ст. 176 як форма співпраці підприємств без створення нової юридичної особи. Він визначав порядок управління, внески учасників, розподіл результатів діяльності.
Після змін такі угоди регулюватимуться Цивільним кодексом:
- договір про спільну діяльність (ст. 1131 ЦКУ) – без об’єднання вкладів, для досягнення певної мети;
- просте товариство (ст. 1132–1143 ЦКУ) – із внесками учасників, визначенням їхніх часток, порядку управління, розподілу прибутків та збитків.
Податковий статус таких договорів збережеться: вони мають бути зареєстровані в органах ДПС, оператору присвоюється окремий обліковий номер.
- Інші договори
Зі скасуванням ГКУ низка договорів втратить спеціальне регулювання, а саме:
контрактація – регулюється ст. 713 ЦКУ; - поставка енергетичних ресурсів – регулюється ЦКУ та галузевими законами;
- науково-технічне співробітництво, інноваційна діяльність – переходить у формат договорів про надання послуг (ст. 892–900 ЦКУ);
- оперативне управління – скасовується, замість нього вводиться право узуфрукта на державне та комунальне майно.
Водночас ряд договорів залишаються чинними завдяки спеціальним законам:
- концесійні договори;
- оренда державного та комунального майна;
- лізинг;
- аудиторські послуги;
- договори складського зберігання.
Що це означає для бізнесу?
- Зникнення поняття «господарський договір». Усі договори між підприємствами тепер вважаються цивільно-правовими.
- Більше диспозитивності. Менше імперативних норм, більше свободи сторін у визначенні умов.
- Вища відповідальність. Бізнесу доведеться самостійно прописувати санкції, строки, порядок дій у разі порушень.
- Необхідність перегляду договорів. Рекомендується вже зараз провести ревізію всіх діючих угод та прибрати з них посилання на ГКУ.
Таким чином, скасування Господарського кодексу не означає скасування договорів як таких. Вони продовжать діяти, але виключно у площині Цивільного кодексу. Це надає підприємцям більше можливостей для гнучкого регулювання відносин, але водночас вимагає більш уважного підходу до їх складання.
Зв’яжіться з нами прямо зараз!
〉 097 338 12 88, 050 340 11 17
〉 af@audit-invest.com.ua
