Звітність зі сталого розвитку в Україні: кого стосуватиметься та як підготуватися

Європейські замовники запитують дані про викиди та умови праці, банки оцінюють екологічні ризики, а міжнародні групи збирають інформацію від постачальників. Чому українському бізнесу вже зараз потрібні показники сталого розвитку, хоча обов’язкова звітність за ESRS в Україні ще не запроваджена?

Розбираємося, що означає ESG, які вимоги вже діють, що передбачає законопроект № 15538 та з чого підприємству варто почати підготовку.

1. Що означають ESG і звітність зі сталого розвитку?

Сталий розвиток у діяльності підприємства означає врахування не лише поточних фінансових результатів, а й чинників, які можуть визначати його роботу в довгостроковій перспективі: використання ресурсів, безпеку працівників, відносини з партнерами та якість управління.

Наприклад, високі витрати електроенергії можуть впливати на собівартість, порушення природоохоронних вимог — спричиняти штрафи та необхідність модернізації, а недотримання вимог охорони праці — створювати виробничі й правові ризики. Саме такі обставини і є предметом аналізу у сфері сталого розвитку.

2. Чим звітність зі сталого розвитку відрізняється від фінансової?

Фінансова звітність характеризує активи, зобов’язання, фінансові результати та рух грошових коштів. Звітність зі сталого розвитку доповнює цю картину, розкриваючи суттєві впливи підприємства на людей і довкілля, а також ризики й можливості, пов’язані зі сталим розвитком, які можуть впливати на його фінансовий стан і перспективи.

Європейські стандарти звітності зі сталого розвитку — ESRS — застосовують підхід подвійної суттєвості. Він передбачає оцінку двох взаємопов’язаних аспектів: впливу підприємства на людей і довкілля та фінансового впливу відповідних ризиків і можливостей на підприємство. Цей підхід передбачений, зокрема, ESRS 1 у Регламенті Комісії (ЄС) 2023/2772.

У 2026 році Європейська Комісія ухвалила Делегований регламент (ЄС) 2026/1563, яким передбачено спрощення вимог ESRS. Регламент набирає чинності 10.11.2026 та застосовуватиметься до звітних років, що починаються з 01.01.2027. Для звітних років, що починаються протягом 2026 року, передбачено перехідні положення.

За статтею 2 Регламенту (ЄС) 2026/1563 для фінансових років, що починаються протягом 2026 року, підприємства, на які поширюється Регламент (ЄС) 2023/2772, після набрання чинності Регламентом (ЄС) 2026/1563 можуть застосовувати ESRS у редакції Регламенту (ЄС) 2023/2772 зі змінами за Регламентом (ЄС) 2025/1416 або оновлену редакцію ESRS за Регламентом (ЄС) 2026/1563. У разі застосування попередньої редакції дозволено також використовувати окремі спрощення, прямо перелічені у статті 2 Регламенту (ЄС) 2026/1563. Обрану редакцію стандартів необхідно чітко зазначити у звітності зі сталого розвитку.

Вона повинна відображати і складні питання: значне споживання ресурсів, ризики в ланцюгу постачання, можливі витрати на переобладнання, вплив на персонал. Важлива не кількість показників, а їх суттєвість і обґрунтованість.

3. Які вимоги вже діють в Україні?

Важливо розрізняти звіт про управління, передбачений чинним законодавством України, і спеціальну звітність за ESRS, яку пропонують запровадити.

За частиною сьомою статті 11 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV звіт про управління подається разом із фінансовою звітністю. Мікро- та малі підприємства звільнені від його подання, а середні підприємства мають право не відображати нефінансову інформацію. Для підприємств, які складають звіт про управління, Мінфін затвердив Методичні рекомендації наказом від 07.12.2018 № 982; у них рекомендовано, зокрема, розкривати екологічні та соціальні аспекти залежно від обставин. При цьому Методичні рекомендації № 982 не поширюються на банки та бюджетні установи. Великим підприємствам, середня кількість працівників яких перевищує 500 осіб, рекомендовано включати до звіту про управління нефінансові показники, зокрема щодо впливу на довкілля, соціальних питань, прав людини та протидії корупції.

При цьому обов’язок складати звіт про управління визначається Законом № 996-XIV, тоді як Методичні рекомендації № 982 мають рекомендаційний характер і стосуються змісту розкриття інформації. Згаданий у них показник понад 500 працівників не є окремим критерієм виникнення обов’язку звітувати за ESRS.

Отже, нефінансові розкриття не є цілком новими для українського законодавства. Однак чинна вимога складати звіт про управління не тотожна обов’язку готувати звітність за повним комплексом ESRS.

4. Що пропонує законопроект № 15538?

Розпорядженням КМУ від 18.10.2024 № 1015-р схвалено Стратегію запровадження підприємствами звітності із сталого розвитку. У розвиток цієї Стратегії 21.08.2026 у Верховній Раді зареєстровано урядовий законопроект № 15538 про зміни до Закону № 996-XIV.

Законопроект № 15538 опрацьовується в комітеті Верховної Ради. Отже, наведені критерії, форма і строки є запропонованими положеннями, а не чинним обов’язком. До ухвалення закону вони можуть змінитися. При цьому критерії для подання звітності зі сталого розвитку не слід плутати із загальними критеріями віднесення підприємств до великих для цілей бухгалтерського законодавства. Крім того, законопроект пропонує оновити загальні критерії класифікації підприємств за розміром та встановити окремі вимоги щодо застосування МСФЗ і складання звіту про управління для державних унітарних підприємств та господарських товариств із державною часткою понад 50%.

Водночас запропонований законопроектом перехід державних унітарних підприємств і господарських товариств із державною часткою понад 50% на МСФЗ та обов’язок складати звіт про управління не слід ототожнювати з обов’язковою звітністю за ESRS. Сама по собі державна участь у капіталі не означає автоматичного поширення на підприємство повного комплексу ESRS: відповідний обов’язок визначатиметься спеціальними критеріями законодавства після його ухвалення.

5. Чому українські постачальники вже отримують ESG-запити?

Українське підприємство може не входити до кола майбутніх обов’язкових звітувачів, але працювати з європейським виробником або міжнародною групою, які запитують дані про вуглецеві викиди, матеріали, енергію, охорону праці та управління ризиками. Інформація потрібна контрагенту для власної оцінки ризиків, виконання його звітних обов’язків або комерційних процедур.

Для невеликих компаній корисним орієнтиром може бути добровільний стандарт VSME — спрощений підхід до розкриття інформації зі сталого розвитку. Європейська Комісія раніше рекомендувала його для добровільного застосування малими та середніми підприємствами у Рекомендації (ЄС) 2025/1710. Із 24.09.2026 діє Делегований регламент Комісії (ЄС) 2026/1560, яким встановлено стандарт для добровільного застосування підприємствами, що не підпадають під обов’язкове звітування зі сталого розвитку за відповідними нормами ЄС. Із набранням чинності цим регламентом Рекомендація (ЄС) 2025/1710 більше не має правових наслідків. Українські підприємства також можуть добровільно використовувати VSME як орієнтир для надання інформації міжнародним партнерам.

Хоча VSME спочатку був розроблений насамперед для малих і середніх підприємств, добровільний стандарт, установлений Регламентом (ЄС) 2026/1560, призначений для підприємств, середня кількість працівників яких на дату балансу не перевищує 1 000 осіб за попередній фінансовий рік. Його використання не створює обов’язку складати звітність за ESRS. При цьому добровільне розкриття інформації відповідно до статті 2 Регламенту та обмеження обсягу запитів у ланцюгах постачання відповідно до його статті 3 — різні положення: перше стосується добровільного складання звітності, друге — граничного переліку відомостей із додатка II, які визначені підприємства можуть запитувати для цілей обов’язкового звітування зі сталого розвитку.

Водночас сам факт отримання запита від партнера не означає, що потрібно розкривати всі показники ESRS. Обсяг відповіді визначається змістом запиту, правовими та договірними умовами і доступністю достовірних даних. Законодавство ЄС також передбачає обмеження надмірних запитів до окремих підприємств у ланцюгах постачання із середньою кількістю працівників не більше 1 000 осіб, якщо інформацію запитують для цілей обов’язкової звітності зі сталого розвитку. Застосування такого обмеження залежить від відповідних норм ЄС і не поширюється автоматично на всі комерційні чи договірні запити. Відповідно до Регламенту (ЄС) 2026/1560 граничний перелік інформації для таких запитів установлено в додатку II. Положення щодо цього обмеження застосовуються до звітних років, що починаються з 01.01.2027.

При цьому слід розмежовувати строки застосування відповідних норм ЄС: обмеження обсягу запитуваної інформації за статтею 3 Регламенту (ЄС) 2026/1560 застосовується до фінансових років, що починаються з 01.01.2027, а строк перенесення відповідних положень Директиви (ЄС) 2026/470 до національного законодавства держав-членів ЄС установлено до 19.03.2027.

6. Як підприємству підготувати дані?

Практичну підготовку доцільно почати не з написання великого звіту, а з інвентаризації наявної інформації та визначення показників, суттєвих для виду діяльності підприємства.

Окремо варто перевірити узгодженість нефінансових тверджень із бухгалтерськими оцінками. Наприклад, план дострокової заміни виробничої лінії може бути важливим для аналізу строку корисного використання обладнання, капітальних витрат і ознак зменшення корисності активів. Сам по собі такий план не доводить необхідності коригування фінансової звітності: потрібен аналіз конкретних фактів та вимог застосовних стандартів.

7. Чи потрібна незалежна перевірка?

Інформація зі сталого розвитку може бути предметом незалежного завдання з надання впевненості. Міжнародна рада зі стандартів аудиту та надання впевненості (IAASB) розробила ISSA 5000 — Міжнародний стандарт надання впевненості щодо інформації зі сталого розвитку. ISSA 5000 застосовується до завдань щодо інформації за звітні періоди, які починаються 15.12.2026 або пізніше, а також щодо інформації станом на визначену дату, яка припадає на 15.12.2026 або пізніше. Дострокове застосування дозволено. ISSA 5000 може застосовуватися до завдань із надання як обмеженої, так і обґрунтованої впевненості.

Повна назва ISSA 5000 — «Загальні вимоги до завдань з надання впевненості щодо інформації зі сталого розвитку».

Водночас дата початку застосування ISSA 5000 визначає, для яких завдань застосовується міжнародний стандарт, але сама по собі не запроваджує обов’язкової незалежної перевірки звітності зі сталого розвитку для підприємств України. Обов’язковість таких завдань в Україні, коло підприємств, на які вона поширюється, і вимоги до виконавців визначаються застосовним законодавством України.

Окремо 21.08.2026 у Верховній Раді зареєстровано законопроєкт № 15540 про зміни до законодавства у сфері аудиторської діяльності. Серед запропонованих змін — врегулювання надання впевненості щодо звітності зі сталого розвитку, зокрема вимог до виконавців таких завдань і застосовних стандартів. Ці законодавчі ініціативи не слід сприймати як уже чинний загальний обов’язок проходити незалежну перевірку звітності за ESRS.

З погляду підприємства основне завдання вже зараз — сформувати підтверджувану інформацію: мати первинні дані, зрозумілі методики обчислення, відповідальних осіб і послідовні пояснення щодо суттєвих припущень.

Висновок

Звітність зі сталого розвитку — це насамперед спосіб системно пояснити, як підприємство впливає на людей і довкілля та які ризики й можливості з цим пов’язані. Для України обов’язкова звітність за ESRS поки що залишається предметом законодавчих змін, тоді як окремі нефінансові розкриття у звіті про управління вже передбачені чинними нормами.

Тому найдоцільніші дії для бізнесу сьогодні — перевірити вимоги своїх партнерів, оцінити суттєві питання сталого розвитку та налагодити облік і підтвердження відповідних показників. Це допоможе відповідати на запити вже зараз і підготуватися до можливих нових вимог без зайвих витрат.

Джерела

1. Закон України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зокрема ст. 11.
2. Розпорядження КМУ від 18.10.2024 № 1015-р «Про схвалення Стратегії запровадження підприємствами звітності із сталого розвитку».
3. Законопроект № 15538 від 21.08.2026: картка, текст і поточний стан опрацювання на порталі Верховної Ради.
4. Повідомлення Міністерства фінансів / Кабінету Міністрів від 20.08.2026 щодо пропонованих порогів і першого звітного року.
5. Наказ Мінфіну від 07.12.2018 № 982 «Про затвердження Методичних рекомендацій зі складання звіту про управління».
6. Делегований регламент Комісії (ЄС) 2023/2772 щодо ESRS, зокрема ESRS 1.
7. Директива (ЄС) 2026/470 щодо змін у правилах звітності зі сталого розвитку (CSRD).
8. Рекомендація Комісії (ЄС) 2025/1710 щодо добровільного стандарту VSME.
9. IAASB: ISSA 5000 — застосування та впровадження стандарту надання впевненості.
10. Делегований регламент Комісії (ЄС) 2026/1560 від 03.07.2026 щодо добровільного стандарту звітності зі сталого розвитку та обмежень запитів у ланцюгах постачання.
11. Делегований регламент Комісії (ЄС) 2026/1563 від 03.07.2026 щодо спрощення Європейських стандартів звітності зі сталого розвитку (ESRS).
12. Законопроект № 15540 від 21.08.2026 щодо вдосконалення законодавства у сфері аудиторської діяльності, зокрема надання впевненості щодо звітності зі сталого розвитку (офіційний портал Верховної Ради України).
    

    
    

    Готові почати сезон аудиту без стресу?
    

    Почніть аудит 2026 з Audit Invest – залиште заявку сьогодні та отримайте консультацію безкоштовно.

    +38 050 340 11 17
    +38 097 338 12 88

    Обговорити задачу