Пролонгація договору поворотної фінансової допомоги: податкові та бухгалтерські наслідки

Які наслідки має пролонгація договору поворотної фінансової допомоги? Розглядаємо 12-місячний строк для платників єдиного податку, дисконтування, позовну давність та ПДФО.

Поворотна фінансова допомога (ПФД) є одним із поширених способів залучення підприємством додаткових коштів. На практиці досить часто виникають ситуації, коли позичальник не має можливості повернути кошти у строк, визначений договором. У такому разі сторони можуть домовитися про продовження строку повернення — пролонгацію договору.

На перший погляд, пролонгація є лише технічною зміною дати повернення коштів. Однак фактичне продовження строку користування ПФД може мати наслідки для податкового та бухгалтерського обліку, а також впливати на визначення строку позовної давності.

Особливої уваги потребують ситуації, коли позичальником є платник єдиного податку або коли внаслідок пролонгації заборгованість набуває статусу довгострокової.

Розглянемо основні аспекти, які необхідно враховувати при пролонгації договору ПФД.

Що таке пролонгація договору ПФД?

Пролонгація — це продовження строку дії договору або строку виконання певного зобов’язання на погоджений сторонами період.

Якщо договором передбачено конкретну дату повернення ПФД, для її перенесення сторони оформлюють відповідні зміни до договору, зокрема шляхом укладення додаткової угоди.

У додатковій угоді доцільно чітко визначити:

• первісну дату повернення коштів;
• нову дату повернення;
• суму заборгованості, що залишається непогашеною;
• інші умови, які змінюються у зв’язку з пролонгацією;
• порядок погашення заборгованості, якщо сторони домовилися про її часткове повернення.

Важливо, щоб зміни були належним чином оформлені до настання первісного строку виконання зобов’язання, якщо сторони саме змінюють майбутній строк його виконання.

При цьому для цілей бухгалтерського та податкового обліку значення має не лише формальна дата, зазначена в договорі, а й фактичні обставини операції.

1. ПФД у платника єдиного податку: чому важливі 12 місяців?

Для платників єдиного податку строк повернення поворотної фінансової допомоги (ПФД) безпосередньо впливає на визначення оподатковуваного доходу. Відповідно до пп. 3 п. 292.11 ст. 292 Податкового кодексу України (ПКУ) до доходу не включаються суми фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, якщо вони отримані та повернені протягом 12 календарних місяців з дня її отримання.

Отже, щоб ПФД не потрапила до оподатковуваного доходу єдинника, кошти мають бути фактично повернені не пізніше завершення цього 12-місячного періоду. За роз’ясненням ДПС сума ПФД, не повернена протягом 12 календарних місяців з дня отримання, включається до доходу платника єдиного податку наступного дня після закінчення такого строку.

Саме тому при пролонгації договору необхідно контролювати не лише нову дату повернення, а й 12-місячний строк, який обчислюється від дати отримання коштів.

2. Чи потрібно дисконтувати ПФД після продовження строку?

Продовження строку договору може вплинути на бухгалтерський облік заборгованості.

Особливо це актуально для безвідсоткової ПФД, якщо після пролонгації строк її погашення виходить за межі 12 місяців.

За НП(С)БО 11 «Зобов’язання» насамперед потрібно визначити класифікацію заборгованості на кожну дату балансу. Поточними є зобов’язання, які будуть погашені протягом операційного циклу підприємства або мають бути погашені протягом 12 місяців починаючи з дати балансу; поточні зобов’язання відображаються за сумою погашення (пп. 4, 11 НП(С)БО 11). Усі інші зобов’язання є довгостроковими.

Пункт 10 НП(С)БО 11 прямо передбачає оцінку за теперішньою вартістю для довгострокових зобов’язань, на які нараховуються відсотки. Водночас ПФД за своєю економічною сутністю є фінансовим зобов’язанням, тому підприємствам, які застосовують НП(С)БО, слід також враховувати НП(С)БО 13 «Фінансові інструменти»: фінансові інструменти первісно оцінюють за фактичною собівартістю, а фінансові зобов’язання на наступні дати балансу — за амортизованою собівартістю. Тому щодо безвідсоткової довгострокової ПФД питання дисконтування потрібно вирішувати з урахуванням сукупності цих норм та облікової політики підприємства, а не лише за формальною ознакою строку понад 12 місяців.

3. Продовження строку ПФД та позовна давність

Ще один аспект, який не варто залишати поза увагою, — позовна давність.

За ст. 257 Цивільного кодексу України (ЦКУ) загальна позовна давність становить три роки. Для зобов’язань із визначеним строком виконання ч. 5 ст. 261 ЦКУ встановлює, що перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Якщо сторони до настання первісної дати повернення належно змінюють строк виконання зобов’язання додатковою угодою, для визначення початку перебігу позовної давності потрібно орієнтуватися на погоджений сторонами новий строк повернення ПФД (ст. 257, ч. 5 ст. 261 ЦКУ).

Наприклад, якщо за первісним договором ПФД мала бути повернута 1 березня 2027 року, а до настання цієї дати сторони погодили новий строк повернення — 1 листопада 2027 року, для оцінки позовної давності необхідно враховувати новий строк виконання зобов’язання.

Особливо уважно потрібно аналізувати старі ПФД, строк повернення яких припадав на 2020–2024 роки. У цей період на обчислення позовної давності впливали спеціальні норми Прикінцевих та перехідних положень ЦКУ: під час COVID-карантину діяло правило п. 12 щодо продовження визначених ЦКУ строків, а під час воєнного стану — спеціальне правило п. 19.

Що відбувається з ПФД після спливу позовної давності?

Сплив позовної давності сам по собі не анулює борг автоматично. За ст. 267 ЦКУ позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, а особа, яка виконала зобов’язання після спливу позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного. Тобто факт спливу строку впливає насамперед на можливість судового захисту вимоги, але потребує окремої оцінки для цілей припинення та списання зобов’язання.

У бухгалтерському обліку п. 5 НП(С)БО 11 передбачає включення до доходу суми раніше визнаного зобов’язання, якщо на дату балансу воно не підлягає погашенню. Тому списання ПФД потрібно документально обґрунтовувати з урахуванням не лише календарного спливу позовної давності, а й юридичного статусу зобов’язання та фактичних підстав, через які воно більше не підлягає погашенню. Для боржника-фізособи при цьому окремо діють правила пп. 164.2.7 ПКУ щодо заборгованості, за якою минув строк позовної давності.

4. Якщо позичальником є фізична особа

ПФД може надаватися не лише юридичній особі, а й фізичній особі, наприклад працівнику підприємства. Для ПДФО ключовим є пп. 165.1.31 ПКУ: основна сума поворотної фінансової допомоги, що отримується платником податку, не включається до його загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.

Окремо про податок на прибуток і ПДВ

Податок на прибуток. За пп. 134.1.1 ПКУ об’єкт оподаткування визначається виходячи з бухгалтерського фінансового результату до оподаткування, скоригованого на податкові різниці, передбачені розд. III ПКУ. Тому бухгалтерські доходи або фінансові витрати, що виникають у зв’язку з оцінкою ПФД чи амортизацією дисконту, за загальним правилом впливають на фінансовий результат; далі підприємство перевіряє, чи виникають у конкретній ситуації спеціальні податкові різниці.

ПДВ. Отримання, надання та повернення основної суми ПФД саме по собі не є постачанням товарів або послуг. Тому така операція не утворює об’єкта оподаткування ПДВ за п. 185.1 ПКУ. Окремі ПДВ-наслідки можуть виникати лише тоді, коли поряд із фінансуванням здійснюються інші операції, які відповідають визначенню об’єкта оподаткування.

5. Чи можна продовжувати ПФД кілька разів?

На практиці строк повернення ПФД може продовжуватися декілька разів.

Сам по собі факт багаторазового продовження строку не є основним критерієм для визначення податкових наслідків. Важливо аналізувати фактичний строк користування коштами, умови договору та норми законодавства, які застосовуються до конкретного позичальника.

• Для платника єдиного податку повторне продовження строку не означає поновлення 12-місячного періоду.
• Для бухгалтерського обліку кожна зміна строку погашення потребує оцінки того, чи змінилася класифікація заборгованості та чи виникла необхідність її дисконтування.

Висновок

Продовження строку договору поворотної фінансової допомоги — це не просто технічне перенесення дати повернення коштів. Зміна строку виконання зобов’язання може впливати одночасно на податковий облік, бухгалтерський облік, фінансову звітність та оцінку позовної давності.

Для платників єдиного податку ключовим є 12-місячний строк від дати фактичного отримання ПФД. Зміна строку договору не запускає новий 12-місячний період.

Для бухгалтерського обліку важливим є визначення класифікації заборгованості на дату балансу та застосовної концептуальної основи. Якщо строк змінюється, підприємство має оцінити вимоги НП(С)БО 11 і НП(С)БО 13 щодо оцінки та модифікації фінансового зобов’язання. Крім того, зміна строку виконання договору має значення для визначення перебігу позовної давності, а всі зміни до договору необхідно належним чином документувати.

Отже, перед пролонгацією ПФД підприємству варто оцінити не лише юридичну можливість продовження договору, а й податкові та бухгалтерські наслідки такої операції.

Часті запитання (FAQ)

Джерела

1. Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI: пп. 14.1.257, пп. 134.1.1, пп. 164.2.7, пп. «д» пп. 164.2.17, пп. 165.1.31, п. 185.1, пп. 3 п. 292.11.
2. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV: ст. 257, ч. 5 ст. 261, ст. 267, пп. 12 і 19 Прикінцевих та перехідних положень.
3. Закон України від 14.05.2025 № 4434-IX «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності» (набрав чинності 04.09.2025).
4. НП(С)БО 11 «Зобов’язання», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 № 20.
5. НП(С)БО 13 «Фінансові інструменти», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 30.11.2001 № 559.
6. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 № 291.
7. Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс ДПС (ЗІР): роз’яснення щодо включення до доходу платника єдиного податку суми ПФД, не поверненої протягом 12 календарних місяців.

Готові почати сезон аудиту без стресу?

Почніть аудит 2026 з Audit Invest – залиште заявку сьогодні та отримайте консультацію безкоштовно.

+38 050 340 11 17
+38 097 338 12 88

Обговорити задачу