Податкові коригування чи як захистити фінансовий результат?

Підготовлено:

Клєшнін Антон ,
Аналітик Департаменту ТЦУ

1. Коли виникає обов’язок коригування фінансового результату

Відповідно до пп. 140.5.4 та пп. 140.5.5-1 п. 140.5 ст. 140 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), фінансовий результат до оподаткування підлягає збільшенню на 30% вартості товарів (робіт, послуг), придбаних у та/або реалізованих на користь нерезидентів, організаційно-правова форма яких включена до спеціального Переліку організаційно-правових форм, затвердженого КМУ відповідно до вимог пп. 39.2.1.2-1 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ (далі за текстом — Перелік № 480).

2. В яких випадках операції можуть бути визнані неконтрольованими і коригування не застосовується

Згідно із пп. 39.2.1.2-1 ПКУ операції платника податків з нерезидентом, організаційно-правова форма якого включена до Переліку № 480, за відсутності інших критеріїв контрольованості, визнаються неконтрольованими за наявності хоча б однієї з таких умов:

• → нерезидент є резидентом держави (території), з якою Україною укладено міжнародний договір про уникнення подвійного оподаткування;
• → всі учасники (партнери) нерезидента є резидентами держав (територій), з якими Україною укладено міжнародні договори про уникнення подвійного оподаткування.

• Виключения становлять держави (території), що включені до переліку держав (територій), затвердженого КМУ відповідно до пп. 39.2.1.2 ПКУ (Перелік № 1045)!

Для застосування даних положень платник податків має до 1 жовтня року, що настає за звітним, надати відповідні Довідки від нерезидентів у паперовій або електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» до контролюючого органу.

Однак на практиці українські компанії стикаються із важливим питанням: що саме має містити така довідка, яка її форма, чи завжди потрібна легалізація та який компетентний орган країни нерезидента може її надати тощо.

3. Позиція податкової

В межах практичних ситуацій та при наданні Індивідуальних податкових консультацій (ІПК) Державна податкова служба наполягає на тому, що Довідка, яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою Україною укладено міжнародний договір, не є тотожною документу, що підтверджує сплату нерезидентом податку на прибуток (корпоративного податку) та відповідно не може бути застосована для цілей звільнення від обов’язку збільшувати фінансовий результат відповідно пп. 140.5.4 та 140.5.5-1 ПКУ.

Податковий орган виходить з того, що така довідка має містити інформацію про сплату нерезидентом податку на прибуток (корпоративного податку). І саме нерезидентом, який є контрагентом платника податків, а не іншими фізичними, юридичними особами або утвореннями без статусу юридичної особи (зокрема, засновниками партнерства як організаційно-правової форми нерезидента тощо).

Довідка має подаватися з урахуванням вимог п. 103.5 ПКУ, а саме за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована та перекладена відповідно до законодавства України. Видається така довідка компетентним органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України.

Зазначений документ, одержаний від контрагента — нерезидента, зберігається у платника податків і має бути наданий на запит контролюючого органу.

Висновок

Таким чином, платник податків, який проводить операції із нерезидентом, організаційно-правову форму якого включено до Переліку № 480, може бути звільнений від обов’язку збільшувати фінансовий результат до оподаткування за умови надання Довідки, що підтверджує сплату податку на прибуток (корпоративного податку) за звітний рік саме нерезидентом, виданого фінансовим (податковим) органом держави, за формою, затвердженою згідно із законодавством цієї країни, яка належним чином легалізована та перекладена відповідно до законодавства України.