Примітки, або вміла готувати та не вміла подавати

Извините, этот текст доступен только на “Українська”.

Підготовлено:

Лозицький Вадим,

сертифікований аудитор компанії Аудит-Інвест

 

Для тих хто поспішає – висновки по цьому допису наведено наприкінці.

Бухгалтер важко працював впродовж року, зробив безліч бухгалтерських записів, вивів купу сальдо й оборотів, готувався до звітування і ось настала пора подавати фінансову звітність. Бухгалтер заповнив чотири форми річної фінансової звітності. Заповнив форму «П’ять» щодо деяких статей фінансової звітності за типовою формою «Про Примітки до річної фінансової звітності» затверджених Міністерством фінансів України (Наказ від 29.11.2000 № 302). Ну все, можна видихнути та подавати на аудит й оприлюднення цю фінзвітність. Але ж ні, ще не все. Про примітки забули.

• Які такі примітки? Є ж форма «П’ять», що цього мало?

• Так, цього замало! Потрібно надати детальний опис елементів, що відображені у фінзвітності.

• Е-е!? У-у!? А-а!?

Примітки за НП(С)БО

Відповідно до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» фінансова звітність складається з: балансу (звіту про фінансовий стан), звіту про фінансові результати (звіту про сукупний дохід), звіту про рух грошових коштів, звіту про власний капітал і приміток до фінансової звітності. В свою чергу примітки до фінансової звітності — сукупність показників і пояснень, які забезпечують деталізацію і обґрунтованість статей фінансової звітності, а також інша інформація, розкриття якої передбачено відповідними національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами фінансової звітності.

В Наказі Мінфіну від 29.11.2000 № 302 «Про Примітки до річної фінансової звітності» зазначається, що підприємства, для яких обов’язковість оприлюднення річної фінансової звітності та консолідованої звітності встановлена законодавством, крім типової форми «П’ять», наводять всю іншу інформацію, розкриття якої передбачено національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку. Інформація наводиться підприємствами у самостійно обраному вигляді (письмове пояснення, таблиця, графік тощо). У такому самому порядку може наводитися інша інформація, яка керівництвом підприємства визнана суттєвою і дає більш повну та об’єктивну, картину про фінансове становище і результати діяльності підприємства.

Розділ IV НП(С)БО 1 регулює розкриття інформації у фінансовій звітності. Інформація, що підлягає розкриттю, наводиться безпосередньо у фінансових звітах або у примітках до фінансової звітності. Тому, якщо в таблицях форм фінансової звітності відсутня відповідна графа про її складові елементи, розкриття яких вимагається стандартом, то необхідно це розкривати окремо в текстових примітках. Як зазначає стандарт, у фінансовій звітності обов’язково наводиться інформація, розкриття якої вимагають національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку або міжнародні стандарти фінансової звітності та/або інші нормативно-правові акти Міністерства фінансів України з питань бухгалтерського обліку.

Окрім того майже кожен НП(С)БО містить вимоги щодо розкриття інформації про елементи та операції здійснені підприємством у примітках до фінансової звітності. В кінці кожного НП(С)БО є вичерпний перелік тієї інформації, яка обов’язково має бути розкрита.

Так, наприклад, для потенційного користувача фінансової звітності цікава наступна інформація, яка відсутня в формах фінзвітності, але розкриття якої є обов’язковим:

• операції з пов’язаними сторонами (вимоги до НП(С)БО 23 «Розкриття інформації щодо пов’язаних сторін»);
• розкриття події, що відбулася після дати балансу, слід надавати інформацію про зміст події та оцінку її впливу на фінансовий результат або обґрунтування щодо неможливості зробити таку оцінку (вимоги до НП(С)БО 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах») та безперервність діяльності, як основний принцип підготовки фінансової звітності, що передбачає оцінку активів і зобов’язань підприємства, виходячи з припущення, що його діяльність триватиме далі. В умовах воєнних дій на території нашої країни ці розкриття є надзвичайно актуальним;
• вартість (первісна або переоцінена), за якою основні засоби відображені в балансі, методи амортизації, що застосовуються підприємством, та діапазон строків корисного використання (експлуатації) (вимоги до НП(С)БО 7 «Основні засоби»);
• методи оцінки запасів (вимоги до НП(С)БО 9 «Запаси»);
• перелік дебіторів і  суми довгострокової дебіторської заборгованості. Склад і суми статті балансу «Інша дебіторська заборгованість». Метод визначення величини резерву сумнівних боргів. Сума поточної дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги в розрізі її класифікації за строками непогашення. Залишок резерву сумнівних боргів  за кожною статтею поточної дебіторської заборгованості, його утворення та використання у звітному році (вимоги до НП(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість»);
• перелік і суми зобов’язань, що включені до статей балансу «Інші довгострокові зобов’язання», «Інші поточні зобов’язання». Інформацію щодо кожного виду забезпечень (вимоги до НП(С)БО 11 «Зобов’язання»);
• облікова політика щодо визнання доходу, включаючи спосіб визначення ступеня завершеності робіт, послуг, дохід від виконання і надання яких визнається за ступенем завершеності (вимоги до НП(С)БО 15 «Дохід»);
• склад і суму витрат, відображених у статтях «Інші операційні витрати» та «Інші витрати» Звіту про фінансові результати;
• -тощо.

Наведений перелік є ілюстративним, тож не вичерпним, і має на меті спонукати бухгалтера зазирнути у відповідний стандарт та розкрити в примітках до фінзвітності відповідну інформацію щодо діяльності підприємства.

 

• А що ж малі та мікропідприємства: заповнили свій спрощений баланс та звіт про фінансові результати і все?

• Ні, вони теж мають подавати інформацію про складові елементи своєї фінансової звітності шляхом розкриття в текстових примітках, як це вимагається стандартами.

НП(С)БО 25 «Спрощена фінансова звітність» установлює лише зміст і форму Фінансової звітності малого підприємства в складі Балансу (форма № 1-м) і Звіту про фінансові результати (форма № 2-м) та порядок її заповнення, а також зміст і форму Фінансової звітності мікропідприємства в складі Балансу (форма № 1-мс) і Звіту про фінансові результати (форма № 2-мс) та порядок її заповнення. Тож їхня фінансова звітність підпорядковується загальним вимогам НП(С)БО 1 та інших стандартів щодо розкриття інформації про її елементи у примітках до фінансової звітності.

• А «міжнародникам» мабуть легше з примітками..?

• Не зовсім так, скоріш зовсім не так. Без приміток їх фінзвітність просто нікчемна і нікому непотрібна.

Примітки за МСФЗ

Відповідно до вимог Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 1 «Подання фінансової звітності» суб’єкт господарювання, фінансова звітність якого відповідає МСФЗ, має чітко та без будь-яких обмежень зазначати таку відповідність у примітках. Суб’єкт господарювання не повинен характеризувати фінансову звітність як таку, що відповідає МСФЗ, якщо вона не відповідає усім вимогам МСФЗ.

Повний комплект фінансової звітності включає:

а) звіт про фінансовий стан на кінець періоду;

б) звіт про сукупні доходи за період;

в) звіт про зміни у власному капіталі за період;

г) звіт про рух грошових коштів за період;

ґ) примітки, що містять стислий виклад суттєвих облікових політик та інші пояснення.

Примітки містять інформацію на додаток до поданої у звіті про фінансовий стан, звіті про сукупні доходи, звіті про зміни у власному капіталі та звіті про рух грошових коштів. Примітки надають описові пояснення чи детальніший аналіз статей, поданих у цих фінансових звітах, а також інформацію про статті, які не відповідають вимогам визнання в цих звітах. Ця інформація, разом з іншою інформацією у примітках, допомагає користувачам фінансової звітності спрогнозувати майбутні грошові потоки суб’єкта господарювання і, зокрема, їхній час та вірогідність.

МСБО 1 «Подання фінансової звітності» містить окремий розділ «Примітки», який регламентує:

1. Структуру приміток та зазначає, що у примітках слід:

а) подавати інформацію про основу складання фінансової звітності і про конкретні застосовані облікові політики;

б) розкривати інформацію, що вимагається МСФЗ і яку не подано у фінансовій звітності;

в) надавати інформацію, яку не подано у фінансовій звітності, але яка є доречною для її розуміння.

Суб’єкт господарювання, наскільки це можливо, повинен подавати примітки до фінансової звітності у впорядкованому вигляді. До кожної статті, поданої у звіті про фінансовий стан, звіті про сукупний дохід і прибутки та збитки, звіті про зміни у власному капіталі та звіті про рух грошових коштів, суб’єкт господарювання повинен робити посилання на будь-яку пов’язану з нею інформацію у примітках.

2. Розкриття інформації про облікові політики і те, що суб’єкт господарювання повинен розкривати у стислому викладі суттєвих облікових політик:

а) основу (або основи) оцінки, застосовані при складанні фінансової звітності;

б) інші застосовані облікові політики, що є доречними для розуміння фінансової звітності.

У викладі суттєвих облікових політик або в інших примітках суб’єкт господарювання повинен розкривати інформацію про судження, що їх застосовував управлінський персонал у процесі застосування облікових політик суб’єкта господарювання та які мають найсуттєвіший вплив на суми, визнані у фінансовій звітності.

3. Джерела невизначеності оцінки

Суб’єкт господарювання повинен розкривати інформацію про зроблені ним припущення, що стосуються майбутнього, та інші основні джерела невизначеності оцінки на кінець звітного періоду, які становлять значний ризик спричинити суттєве коригування балансової вартості активів та зобов’язань у наступному фінансовому році. Стосовно таких активів та зобов’язань примітки повинні містити докладну інформацію про:

а) їхній характер;

б) їхню балансову вартість на кінець звітного періоду.

4. Капітал

Суб’єкт господарювання повинен розкривати інформацію, яка надає користувачам його фінансової звітності можливість оцінити цілі, політики та процеси суб’єкта господарювання стосовно управління капіталом.

5. Розкриття іншої інформації. Суб’єкт господарювання повинен розкривати у примітках:

а) суму дивідендів, запропонованих або оголошених перед затвердженням фінансової звітності до випуску, але не визнаних як виплата власникам протягом періоду, та відповідну суму на акцію;

б) суму будь-яких невизнаних кумулятивних привілейованих дивідендів.

Суб’єкт господарювання повинен розкривати таку інформацію, якщо її не розкрито в іншій інформації, опублікованій з фінансовою звітністю:

а) місце розташування та юридичну форму суб’єкта господарювання, країну його реєстрації та адресу зареєстрованого офісу (або основне місце ведення господарської діяльності, якщо воно не збігається з місцем зареєстрованого офісу);

б) опис характеру операцій суб’єкта господарювання та його основної діяльності;

в) назву материнського підприємства та фактичного кінцевого материнського підприємства групи; та

г) якщо це суб’єкт господарювання з обмеженим строком існування, інформацію стосовно тривалості його існування.

Кожен МСФЗ чи МСБО містить вимоги щодо розкриття інформації про наявні сальдо та операції здійснені підприємством у примітках до фінансової звітності. В кінці кожного МСБО є вичерпний перелік тієї інформації, яка обов’язково має бути розкрита. А от в МСФЗ цей перелік не сконцентрований в заключних розділах стандарту і вимоги до розкриття інформації можуть міститися в будь-якій його частині. Тому бухгалтеру потрібно уважно вивчити відповідний стандарт і виявити всі вимоги до розкриття інформації відповідного елементу фінзвітності.

Помилки

Найчастіше, окрім математичних, орфографічних та стилістичних, в примітках до фінансової звітності зустрічаються наступні відхилення:

• відсутня описова частина до форм фінансової звітності (саме текстові примітки), що розкриває сукупність показників і пояснень, які забезпечують деталізацію і обґрунтованість статей фінансової звітності – тобто немає пояснень до фінзвітності, як доповнення до форми «П’ять»;
• в описовій частині до форм фінансової звітності наведений текст, який не відповідає дійсному стану справ на підприємстві та його обліковій політиці – тобто пояснення до фінзвітності скопійовані з доступного джерела і не прилаштовані до реалій підприємства;
• в описовій частині до форм фінансової звітності відсутня інформація про виправлення помилок минулих періодів, зміни початкових залишків та оборотів за попередній період – тобто не розкрита інформація згідно до НП(С)БО 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах», або МСБО 8 «Облікові політики, зміни в облікових оцінках та помилки»;
• в описовій частині до форм фінансової звітності відсутня інформація про події після дати фінансової звітності, їх вплив на додану фінзвітність, а особливо, вплив військових дій на діяльність підприємства – тобто не розкрита інформація згідно до НП(С)БО 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах», або МСБО 10 «Події після звітного періоду»;
• в описовій частині до форм фінансової звітності відсутня порівняльна інформація до елементів фінансової звітності – тобто не наводяться сальдо та обороти за попередній порівняльний період;
• відсутня дата затвердження фінансової звітності – тобто не виконані вимоги НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», або МСБО 10 «Події після звітного періоду»;
• інші менш розповсюджені відхилення.

Дії аудитора на відсутність приміток до фінансові звітності

У випадку відсутності при аудиті фінансової звітності складеної за НП(С)БО описової частини до форм фінансової звітності аудитор може відмовитися від висловлення думки, якщо, на його судження, це може суттєво вплинути на розуміння фінзвітності, або надати модифіковану думку стосовно відсутності таких приміток.

У випадку відсутності при аудиті фінансової звітності складеної за МСФЗ описової частини до форм фінансової звітності аудитор може відмовитися від висловлення думки, або взагалі не приймати завдання з аудиту до виконання, в зв’язку з відсутністю повного комплекту фінансової звітності.

Висновки

Фінансова звітність має обов’язково містити примітки, як сукупність показників і пояснень, які забезпечують деталізацію і обґрунтованість статей фінансової звітності, а також іншу інформацію, розкриття якої передбачено відповідними національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами фінансової звітності.

Підприємства, для яких обов’язковість оприлюднення річної фінансової звітності та консолідованої звітності встановлена законодавством, крім типової форми «П’ять», наводять всю іншу інформацію, розкриття якої передбачено національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

Не більше й не менше – примітки мають бути!

 

 

Залишились питання? Зв’яжіться з нами прямо зараз!

〉 097 338 12 88, 050 340 11 17

〉 af@audit-invest.com.ua