Извините, этот текст доступен только на “Українська” и “English”.
Охріменко Максим ,
Старший помічник консультанта з ТЦУ
Зміст статті
На практиці у українських платників податків досить часто виникають податкові ризики за результатами операцій, здійснених з нерезидентами, організаційно-правові форми яких включені до Переліку, затвердженого Постановою Кабінетом Міністрів України № 480. Розглянемо на прикладі операцій, проведених з резидентами Об’єднаних Арабських Еміратів (ОАЕ).
В таблиці нижче представлені організаційно-правові форми резидентів ОАЕ, які включені до Переліку КМУ №480, операції з якими можуть бути визнані контрольованими або підпадають під 30% коригування.
Перелік КМУ №480: організаційно-правові форми резидентів ОАЕ
| Назва латиницею / абревіатура | Назва українською мовою | Назва англійською мовою |
|---|---|---|
| Free Zone Company (FZCO) | компанія вільної економічної зони | Free Zone Company |
| Free Zone Establishment (FZE) | підприємство вільної економічної зони | Free Zone Establishment |
| Free Zone Limited Liability Company (FZ LLC) | компанія з обмеженою відповідальністю вільної економічної зони | Free Zone Limited Liability Company |
| Limited Liability Company (LLC) | компанія з обмеженою відповідальністю | Limited Liability Company |
| Sole Proprietorship (SP) | індивідуальне приватне підприємство | Sole Proprietorship |
| International Business Company (IBC) | міжнародна бізнес-компанія | International Business Company |
Для 2025 звітного року операції з вищенаведеними нерезидентами можуть бути визнані неконтрольованими за умови надання платниками податків Довідки, яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено відповідний міжнародний договір України (39.2.1.2 ПКУ[1]).
Пункти 103.5–103.6 ПКУ встановлюють вимоги до форми Довідки та порядку підтвердження резидентності, що дає змогу контролюючим органам право перевіряти обґрунтованість застосування міжнародного договору[2].
Відповідно до позиції ДПС Довідка може бути видана як у звітному році, так і після його завершення, якщо в ній зазначено, що у звітному році контрагент був податковим резидентом відповідної юрисдикції.
В свою чергу ДПС в індивідуальних податкових консультаціях наполягає, що для незастосування вимог пп. 140.5.4 та пп. 140.5.5-1 п. 140.5 ст. 140 ПКУ щодо коригування фінансовий результату на 30% вартості товарів (робіт, послуг), придбаних у та/або реалізованих на користь нерезидентів з Переліку №480 необхідно надати Довідку про сплату нерезидентом податку на прибуток (корпоративного податку) з додержанням вимог легалізації такої довідки відповідно до законодавства України (п.103.5–103.6 ПКУ).
Позиція податкової
В межах практичних ситуацій та при наданні Індивідуальних податкових консультацій Державна податкова служба наполягає на тому, що Довідка, яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою Україною укладено міжнародний договір, не є тотожною документу, що підтверджує сплату нерезидентом податку на прибуток (корпоративний податок) та відповідно не може бути застосована для цілей звільнення від обов’язку збільшувати фінансовий результат на 30% відповідно пп. 140.5.4 та 140.5.5-1 ПКУ
Конвенція між Україною та ОАЕ
Між Урядом України та Урядом Об’єднаних Арабських Еміратів укладено Конвенцію про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень щодо податків на доходи і капітал, далі — Конвенція. Конвенція ратифікована Україною та є частиною національного законодавства[1]. Водночас Конвенція не регулює процедурні питання підтвердження фактичної сплати корпоративного податку в державі резидентності.
З одного боку, між Україною та ОАЕ укладено та ратифіковано Конвенцію про уникнення подвійного оподаткування (далі — Конвенція), з іншого подальше уникнення 30% коригувань відповідно до пп. 140.5.4 та 140.5.5-1 Податкового кодексу України[2] (далі — ПКУ) на практиці пов’язане з істотними податковими ризиками.
Податкова система ОАЕ: структурні особливості
До 2023 року ОАЕ позиціонувалися як юрисдикція з нульовим корпоративним оподаткуванням, оподаткування застосовувалося вибірково (переважно до банків та нафтогазового сектору).
Федеральним декрет-законом № 47 від 2022 року в ОАЕ запроваджено корпоративний податок, що застосовується до фінансових років, які починаються з 1 червня 2023 року[1]. Стандартна ставка податку на прибуток становить 9% (є винятки). Компанії, які зареєстровані в Free Zones застосовують ставку 0%, якщо отримують кваліфікований дохід від діяльності в Free Zones (обов’язкова умова) та відповідають певним вимогам як Qualifying Free Zone Person (вимоги щодо економічної присутності — substance, характеру доходу та дотримання податкових правил, правил трансфертного ціноутворення тощо), в іншому разі застосовується загальний режим оподаткування зі ставкою 9%.
Компанії, зареєстровані у вільних економічних зонах (Free Zones), повинні бути юридично створені на території відповідної зони та мати чинну ліцензію Free Zone. Такі компанії визнаються податковими резидентами ОАЕ для цілей корпоративного податку.
Довідки від нерезидентів з ОАЕ та їх легалізація
Довідка про резидентність:
Довідка про податкову резидентність в ОАЕ може бути отримана, однак вона не підтверджує факт сплати корпоративного податку.
Довідка про сплату корпоративного податку:
У більшості випадків в ОАЕ відсутній стандартизований адміністративний документ, який би підтверджував саме сплату корпоративного податку, особливо для компаній у Free Zones. Це зумовлено як особливостями податкової системи, так і відсутністю єдиного органу, який би видавав такі довідки.
Консульська легалізація:
ОАЕ не є учасником Гаазької конвенції 1961 року, яка запроваджує апостиль. Відповідно, документи з ОАЕ для використання в Україні підлягають повній консульській легалізації.
Відповідно до Конвенції термін «компетентний орган», який видає Довідки означає: в ОАЕ — Міністерство фінансів і промисловості або його повноважного представника – Федеральне податкове управління.
Процедура консульської легалізації є багаторівневою, тривалою та не гарантує прийняття документів податковими органами України.
Нижче на рисунку схематично відображено процес підтвердження податкового резидентства компаній (ОАЕ) для цілей застосування Конвенції, а також ключові ризики, що виникають на етапах підтвердження.
Ризик: формальні зауваження
Ризик: неприйняття з формальних причин
(обґрунтування операцій за принципом «витягнутої руки»)
Документація з ТЦУ як інструмент управління ризиком
Податкові ризики для українського платника
Тобто, на практиці спроби підтвердити право на застосування Конвенції виключно через наявність довідки з ОАЕ супроводжуються такими ризиками:
- неприйняття довідок контролюючими органами;
- коригування фінансового результату;
- донарахування податку на прибуток та штрафні санкції.
Документація з трансфертного ціноутворення як інструмент управління ризиком
Документація з трансфертного ціноутворення, підготовлена відповідно до ст. 39 ПКУ та підходів OECD дозволяє обґрунтувати економічну сутність операцій, рівень прибутковості та відповідність її принципу «витягнутої руки».
| Критерій | Довідки з ОАЕ | Документація з ТЦУ |
|---|---|---|
| Залежність від іноземних органів | Висока | Відсутня |
| Можливість отримання | Обмежена / нестабільна | Повністю контрольована |
| Консульська легалізація | Необхідна | Відсутня |
| Строки | Невизначені | Відповідно ст.39 ПКУ |
| Охоплення підходів OECD, врахування економічної сутності операції | Обмежена (підтверджує лише формальний статус резидента) | Повна (підтверджує відповідність операції принципу “витягнутої руки”) |
| Захист при перевірці | Формальний | Системний |
| Ризик неприйняття ДПС | Високий | Мінімальний |
Висновок:
Специфіка податкової системи ОАЕ, відсутність універсального механізму підтвердження сплати корпоративного податку та складні процедури консульської легалізації об’єктивно ускладнюють використання довідок від нерезидентів, які здійснюють діяльність та зареєстровані в ОАЕ як єдиного інструменту податкового захисту.
У таких умовах підготовка належної документації з трансфертного ціноутворення є більш передбачуваним, контрольованим та юридично обґрунтованим підходом до мінімізації податкових ризиків у відносинах з контрагентами з ОАЕ.
Документи, використані у статті
- https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/480-2017-п#Text
- https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1045-2017-п/#Text
- https://tax.gov.ua/nk/spisok2/glava-10—zastosuvannya—mijna/
- https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/784_003
- https://tax.gov.ua/data/material/000/594/711696/140.5.4_.pdf
- https://mof.gov.ae/wp-content/uploads/2022/12/Federal-Decree-Law-No.-47-of-2022-EN.pdf
Audit Invest допоможе: скринінг операцій з нерезидентами, звіт про КО та повний пакет документації з трансфертного ціноутворення.
