...

Аудиторський звіт: що це? Для чого? | Ч.1

Извините, этот текст доступен только на “Українська”.

Підготовлено:

Єльченко Ольга Миколаївна,

керуючий партнер, сертифікований аудитор компанії Аудит-Інвест

 

Лозицький Вадим Андрійович,

сертифікований аудитор компанії Аудит-Інвест

 

 

Що це?

Як зазначено в Законі України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність» № 2258-VII від 21.12.2017 року (надалі-Закон про аудит) аудиторський звіт — документ, підготовлений суб’єктом аудиторської діяльності відповідно до міжнародних стандартів аудиту (надалі МСА) та вимог цього Закону про аудит за результатами аудиту фінансової звітності (консолідованої фінансової звітності, комбінованої фінансової звітності). Аудиторський звіт може бути складений в паперовій формі (щодо фінансової звітності, складеної в паперовій формі) та електронній формах (щодо фінансової звітності, складеної в електронній формі).

Законодавець визначає, що аудиторський звіт передбачає надання впевненості користувачам шляхом висловлення незалежної думки аудитора про відповідність в усіх суттєвих аспектах фінансової звітності та/або консолідованої фінансової звітності вимогам національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку (НП(С)БО), міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ) або іншим вимогам.

Аудиторський звіт та звіт аудитора є тотожними поняттями, що відносяться до Закону про аудит та МСА відповідно.

Послідовність викладення інформації в звіті аудитора наводиться відповідно до МСА 700 «Формування думки та складання звіту щодо фінансової звітності» й МСА 705 «Модифікації думки у звіті незалежного аудитора». Це підвищує у користувачів фінансової звітності ступінь довіри до самої фінансової звітності стосовно якої він складається, до інших вимог дотримання інших законодавчих й нормативних актів та до самого звіту аудитора. Він допомагає поліпшити розуміння фінансової звітності користувачами та виявити незвичайні чинники й обставини, якщо такі мають місце.

Для того щоб звіт аудитора був зрозумілим користувачам фінансової звітності, зокрема і на глобальному рівні, він має бути складений у наступній послідовності розділів (МСА 700, пункти 21-49):

  1. Назва (розглядається в цій статті).
  2. Адресат (розглядається в цій статті).
  3. Думка аудитора (розглядається в цій статті).
  4. Основа для думки (розглядається в цій статті).
  5. Безперервність діяльності (розглядається в цій статті).
  6. Пояснювальний параграф (розглядається в наступних статтях).
  7. Інші питання (розглядається в наступних статтях).
  8. Ключові питання аудиту (розглядається в наступних статтях).
  9. Інша інформація (розглядається в наступних статтях).
  10. Відповідальність управлінського персоналу та тих, кого наділено найвищими повноваженнями, за фінансову звітність(розглядається в наступних статтях).
  11. Відповідальність аудитора за аудит фінансової звітності (розглядається в наступних статтях).
  12. Звіт щодо вимог інших законодавчих та нормативних актів (розглядається в наступних статтях).
  13. Повне ім’я партнера із завдання (розглядається в наступних статтях).
  14. Підпис аудитора (розглядається в наступних статтях).
  15. Адреса аудитора (розглядається в наступних статтях).
  16. Дата підписання (розглядається в наступних статтях).

Подання та оприлюднення фінансової звітності також розглядатиметься в рамках цієї теми та буде викладено в заключній статті.

 

Інформація в аудиторському звіті має складатися з наступного:

  1. Назва. Має чітко вказувати на те, що це є звіт незалежного аудитора і відрізняє звіт незалежного аудитора від звітів, оприлюднених іншими особами.
  2. Адресат. Як правило, звіт адресується тим, для кого він був складений. В наших реаліях це акціонери, учасники товариства чи власники приватних підприємств, наглядові органи та управлінський персонал Компанії, щодо фінансової звітності якої проводився аудит.

І Звіт щодо аудиту фінансової звітності

  1. Думка аудитора. Звіт має містити думку аудитора та вказувати суб’єкт господарювання, фінансова звітність якого підлягала аудиту; зазначати, що фінансова звітність підлягала аудиту; вказувати назву кожного фінансового звіту, що входить до складу фінансової звітності; робити посилання на примітки до фінансової звітності, включаючи стислий виклад значущих облікових політик та вказувати дату або період, за який складено кожен фінансовий звіт, що входить до складу фінансової звітності. Стосовно фінансової звітності, яка не містить суттєвих викривлень та помилок застосовується МСА 700. Стосовно фінансової звітності, яка містить суттєві викривлення чи неможливість отримати аудитором прийнятні аудиторські докази в достатньому обсязі застосовується МСА 705. При цьому розділ матиме відповідну назву: «Думка із застереженням», «Негативна думка» або «Відмова від висловлення думки».
  2. Основа для думки. В звіті зазначається, що аудит було проведено у відповідності до МСА, міститься посилання на той розділ в звіті аудитора, де викладено відповідальність аудитора відповідно до МСА; міститься твердження, що аудитор є незалежним від суб’єкта господарювання відповідно до застосовних до аудиту етичних вимог, і те, що аудитор виконав інші обов’язки з етики згідно Кодексу етики професійних бухгалтерів та стверджується, що аудитор вважає, що отримані ним аудиторські докази є достатніми та прийнятними для використання їх як основи для висловлення думки аудитора. Ця інформація наводиться також в розділах «Основа для думки з застереженням» та «Негативна думка».

Якщо застосовується розділ «Основа для думки з застереженням» аудитор описує викривлення, які окремо або в сукупності є суттєвими, проте не всеохоплюючими щодо фінансової звітності або аудитор не може отримати прийнятні аудиторські докази в достатньому обсязі для обґрунтування думки, проте доходить висновку, що можливий вплив на фінансову звітність невиявлених викривлень, якщо такі є, може бути суттєвим, проте не всеохоплюючим. При цьому застосовуються вимоги МСА 705.

Якщо застосовується розділ «Негативна думка» аудитор описує викривлення, які взяті окремо або в сукупності, є одночасно суттєвими та всеохоплюючими щодо фінансової звітності. При цьому застосовується вимоги МСА 705.

Якщо застосовується розділ «Відмова від висловлення думки» аудитор описує той факт, що він не може отримати прийнятні аудиторські докази в достатньому обсязі для обґрунтування думки і доходить висновку, що можливий вплив на фінансову звітність невиявлених викривлень, якщо такі є, може бути одночасно суттєвим та всеохоплюючим. Також аудитор повинен відмовитися від висловлення думки, якщо за надзвичайно рідкісних обставин, пов’язаних із численними невизначеностями, аудитор доходить висновку, що, незважаючи на отримання прийнятних аудиторських доказів у достатньому обсязі стосовно кожної з індивідуальних невизначеностей, неможливо сформулювати думку щодо фінансової звітності у зв’язку з потенційною взаємодією невизначеностей та їх можливим кумулятивним впливом на фінансову звітність.

  1. Безперервність діяльності. Тут наводиться суттєва невизначеність, яка може ставити під сумнів здатність продовження діяльності Компанії, фінансова звітність якої перевіряється, на безперервній основі у разі наявності такої невизначеності. Це вимагається Законом про аудит та МСА 570. В наших реаліях, під час ведення військових дій на території країни та нестабільної економічної ситуації цей розділ є завжди доречним та актуальним. В ньому, як правило, зазначається про настання суттєвої невизначеності зовнішнього характеру, що стосується наслідків вторгнення російських військ до території України. Остаточне врегулювання питання російської агресії та військового вторгнення до території України не можливо передбачити з достатньою вірогідністю, що може негативно вплинути на економіку України в цілому та операційну діяльність Компанії.

Якщо інформація про суттєву невизначеність належно розкрита у фінансовій звітності (як правило, в примітках до фінансової звітності), аудитор повинен висловити немодифіковану думку та звіт аудитора повинен містити окремий розділ під заголовком «Суттєва невизначеність, що стосується безперервності діяльності». Якщо інформація про суттєву невизначеність не розкрита належно у фінансовій звітності, аудитор повинен висловити думку із застереженням або негативну думку у розділі «Основа для думки із застереженням (негативної думки)» звіту аудитора де зазначити, що існує суттєва невизначеність, що може поставити під значний сумнів здатність суб’єкта господарювання продовжувати свою діяльність на безперервній основі і що фінансова звітність не розкриває належно інформацію про це питання.

 

В першій частині статті ми детально висвітлили  основні аспекти та важливість аудиторського звіту. Продовження здійснить глибший аналіз інших ключових компонентів, надаючи читачам повнішу картину процесу аудиту та його вплив на впровадження ефективного контролю в сучасних умовах. Сподіваємося, що це дослідження стане цінним ресурсом для тих, хто цікавиться глибоким розумінням аудиторського процесу та вибором надійного партнера для забезпечення фінансової прозорості та успішного управління. Далі буде.

 

 

Залишились питання? Зв’яжіться з нами прямо зараз!

 097 338 12 88, 050 340 11 17

 af@audit-invest.com.ua

Узнай первым!
Подпишитесь на рассылку и получайте
только самую полезную информацию для вашего бизнеса!
Подписаться

    Оставьте свои данные и мы свяжемся с вами в течение 5 минут

      Оставьте свои данные и мы свяжемся с вами в ближайшее время

      КиевДнепрКаменское
      Написать в
      Viber